Covid-19 в Україні/Кременчуці
Дані МОЗ України. Оновлення: 31.05.2020 20:00
Підтверджені:
Україна23672
Кременчук108
Хворі:
Україна13426
Кременчук4
Одужало:
Україна9538
Кременчук100
Померло:
Україна708
Кременчук4

«Коли ти все життя в хокеї - це навіть не любов, а хвороба», - Кирило Бондаренко

31.03.2020, 09:13 Переглядів: 1 123

 

Нападник з кременчуцького хокейного клубу поспілкувався близько години з вболівальниками

На своїй сторінці в Facebook Українська хокейна ліга продовжує цикл онлайн-конференцій з гравцями, де шанувальники хокею можуть поспілкуватися і безпосередньо поставити запитання своїм улюбленим хокеїстам. Понад годину на питання вболівальників відповідав форвард ХК «Кременчук» Кирило Бондаренко.



- Чому Ви стали хокеїстом?

- У дитинстві зі мною трапилася одна цікава і забавна історія. Ми з батьком поїхали на СТО і при виїзді нас «підперла» машина. Як потім з'ясувалося, за кермом автомобіля сидів хокейний тренер Ігор Дмитрович Крилов і він запропонував спробувати позайматися хокеєм. Мені сподобалося, і з того часу, я в хокеї.


- Хто Ваш перший тренер?

- Завдяки Юрію Дмитровичу Крилову я полюбив хокей, а потім до 13 років я тренувався з Вадимом Анатолійовичем Киряном. Їм хочу сказати велике спасибі.


- Як проводите карантин? Порадьте, чим можна зайнятися?

- Тренування, читання книг, вивчення віршів. Можна зайнятися спортом і тримати себе в формі.


- Ваші поради, як підтримувати форму вдома?

- Віджиматися, качати прес. Є багато варіантів заняття вдома на різних тренажерах. Я, наприклад, тренуюся вдома разом з мамою, показую їй всякі вправи.


- Як відновлювалися після важкої травми?

- Чесно кажучи, травма була дуже важкою. Після таких моментів ти починаєш цінувати життя, хокей і все інше. Я радий, що поруч зі мною були близькі і рідні. Відновлювався я за допомогою різних процедур і мазей. У свою чергу, хотів би подякувати «Білому Барсу» за те, що вони повністю взяли всю операцію на себе.


- Що Вас мотивує грати?

- Мотивація - це така справа, коли крім хокею у тебе нічого немає, і ти живеш цим. Коли ти розумієш, заради кого ти граєш. Я граю заради своїх рідних і близьких, заради уболівальників і своєї команди.


- Чому Ви виступаєте під №78?

- Все просто. Коли я перейшов в «Кременчук», то ще не знав, під яким номером буду грати. Перед першою грою мені запропонували на вибір два номери - «5» і «78». У підсумку, я вибрав №78, оскільки він мені більше імпонує.


- Який клуб найближче?

- Важко сказати. У «Дніпрі» я провів більше року, в «Донбасі» - місяць, а в «Кременчуці» - ось тільки два місяці і карантин. У будь-якому випадку, мені було комфортно у всіх трьох клубах.



- Що можете сказати про «Сокіл»? Минуле, теперішнє і майбутнє.

- Дякую цій команді, бо я там починав свою спортивну кар'єру. Ми грали в чемпіонатах України та Білорусі. Було настільки багато ігор, що я навіть в школу майже не ходив. У нас були одні поїздки. Що зараз і майбутнє - не знаю. Прикро, бо така «махіна» була, така команда, з таким ім'ям.


- Топ-3 найбільш пам'ятних подій у Вашій кар'єрі?

- Перше, що спало на думку, коли зі збірною України U20 посіли друге місце на чемпіонаті світу. Друге, коли, в юному віці, граючи в Челябінську, виграв з командою перше місце. Ну і третє - минулорічний вихід херсонського «Дніпра» в фінал, коли в нас особливо ніхто не вірив.


- Чому поїхали з Челябінська?

- У мене там закінчився випускний рік, і потрібно було кудись переходити. «Донбас» мене викупив, і я тоді перейшов в «Молоду гвардію» і грав в МХЛ. Дуже вдячний керівництву донецької команди, що мене забрали, і через 4 роки я повернувся на Батьківщину.


- При переході з однієї команди чемпіонату в іншу стосунки з уболівальниками не псуються?

- У мене - ні. Навпаки, приємно, що можу поспілкуватися з будь-яким з них. Це ж не моя вина, що я перейшов.


- Якби не хокей, то ким могли стати?

- Якби з раннього дитинства не займався хокеєм, то закінчив би школу і вступив би в університет. А там, хто його знає, ким би став.

Зараз я вчуся на економіста. Тому подивимося, що буде в мене після хокею. Є маса варіантів. Хотілося, щоб ще як мінімум 5 років бути пов'язаним з цією грою.


- Чому у Вас стався спад? Чи плануєте спробувати себе за кордоном?

- Не знаю. Початок сезону у мене вийшло зім'ятим - звільнили з «Дніпра», потім потрапив в «Донбас» на місяць, після чого, знову період без команди. Тепер перейшов в «Кременчук» і почався карантин.

Хотілося спробувати себе за кордоном, але у мене ще на рік контракт з «Кременчук», а там буде видно.


- На Ваш погляд - найкращий український хокеїст в історії?

- У нас їх багато: Христич, Федотенко, Панікаровський, Завальнюк, Бабчук. Напевно, все ж Федотенко - він два рази вигравав Кубок Стенлі.


- Ваше ставлення до жіночого хокею?

- Хокей - це більш чоловічий вид спорту. Напевно, треба бути дуже хороброю дівчинкою, щоб займатися хокеєм. У будь-якому випадку вони - молодці.


- Щоб Ви порадили молодим хокеєм?

- Мати терпіння, вміти чути і тренуватися. Не кидати, коли йдуть невдачі й пам'ятати, заради чого ти займаєшся.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.
Коментувати статтю можуть тільки зареєстровані користувачі.
Будь-ласка, УВІЙДІТЬ або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Вверх