Фортифікаційні споруди чи корупційні схеми?

Йдеться про майже 400 мільйонів гривень бюджетних коштів.
Однак журналістські розслідування ставлять під сумнів ефективність та прозорість використання цих грошей.
Так, за даними журналістів:
Понад 200 мільйонів гривень могли «розчинитися» у сумнівних схемах.
Контракти отримала фірма, наближена до чиновників, при цьому військові тендери закриті від публічного доступу.
Матеріали закуповували через посередника, що збільшило їхню вартість у кілька разів. Так, бетонні «піраміди» обійшлися вчетверо дорожче, ніж на ринку, що дало можливість «списати» десятки мільйонів.
Окремо розслідувачі звертають увагу на «фіктивні» послуги з транспортування, які коштували близько 20 млн грн.
Що відомо зараз:
• Правоохоронні органи вже проводять перевірку оприлюднених фактів.
• Журналісти звертають увагу, що частина документів, які мають ознаки фіктивності, оформлювалася не рядовими працівниками компанії, а за участі її засновника.
Така практика є нетиповою для бізнесу, адже зазвичай документообігом займаються бухгалтери чи менеджери. Це може свідчити про те, що керівник компанії був безпосередньо залучений до процесів, які нині викликають запитання у суспільства та перевіряються правоохоронними органами.
• Верховна Рада викликає т.в.о. начальника Полтавської ОВА Володимира Когута для пояснень – як щодо будівництва укріплень, так і щодо додаткових мільярдних тендерів.
Ключові питання суспільства:
• Хто відповість за те, що замість дієвих фортифікацій могли з’явитися лише імітаційні конструкції?
• Чому компанії, які фігурують у журналістських розслідуваннях, отримують нові державні замовлення?
Ми переконані: армія має отримувати реальний захист, а не бутафорію.

Очікуємо прозорого розслідування та публічного звіту від правоохоронних органів і влади.