Домашні обіди до лікарняного меню: волонтерка з Горішніх Плавнів Ірина Гребельна готує для поранених бійців

Волонтерство — багатогранне явище. Воно проявляється у найрізноманітніших формах. Хтось плете маскувальні сітки, інші збирають кошти на автомобілі для фронту.

  У місті Горішні Плавні особливу місію взяла на себе пані Ірина Гребельна. Її волонтерський шлях — це турбота про поранених бійців, які проходять лікування в місцевій лікарні. Жінка готує для них домашні страви, вкладаючи у кожну порцію часточку тепла, підтримки й вдячності.

З адміну Тг-каналу до справжньої волонтерки

Ірині 52 роки. В робочі години вона працює швачкою, весь вільний час присвячує допомозі військовим.

Свою діяльність починала, як адміністратор одного з місцевих телеграм-каналів, де із задоволенням комунікувала з людьми.  З початку повномасштабної війни, коли з’явилося багато потреб для фронту, пані Ірина відкривала та репостила збори для ЗСУ.

В якусь мить жінка відчула величезне бажання крім збору грошей робити ще щось для українського війська. Й коли почула скаргу про те, що в місцевій лікарні погано годують поранених бійців, які там проходять лікування, не змогла залишитися байдужою.

 Перше, друге, салати, компоти, випічку — все це жінки приносили пораненим бійцям в додаток до звичайного лікарняного меню. Спочатку медперсонал був здивований й не дуже радів такій допомозі, але згодом з розумінням стали ставитися до такої важливої підтримки.

Пані Ірина каже, що неодноразово комуні кувала і — головним лікарем, і з головною мед сестричкою, і з завідувачкою господарством про те, наскільки важливо хлопцям отримувати такі «домашні передачки».

 Пані Ірина не є професійним кухарем, тож зізнається — не завжди страви виходять гарними. Бувало на початку й тісто не підходило, й борщ не таким наваристим виходив. Бувало дехто з персоналу лікарні навіть сварився, але це не зупинило жінку. Вона наполегливо робила й продовжує робити свою справу.

 Крім страв волонтерка забезпечує бійців всім, чого вони потребують.

«Завжди є люди, готові допомогти….»

У травні був рівно рік, як Ірина Гребельна готує для хлопців. Вона вже знає уподобання військових, й намагається завжди чути те, про що просять.

Серед тих, кого пані Ірина неодноразово називає в своїй розповіді, Сергій Фроліков з Канади, волонтерка Дар’я Герасик, небайдужі стоматолог Ольга Бойко, Любов Скрипник, Ірина Карпова, Марина Андрійчук, Євген Репан.

Пані Галина Мірошниченко допомагає та щосуботи пече булочки. Не залишаються осторонь Галина Хрієнко, Олена Ольховська, Лариса Єпик, ФОП Ірина Поспєлова, Лариса Бакієва, Громадська організація родин загиблих учасників бойових дій Полтавщини.

Хоча є й ті, хто не тільки не допомагає, але й намагається «заробити» на волонтерах. Ірина розповідає, що кілька разів стикалася з таксистами, які ставили підвищений тариф через «зайвий вантаж у вигляді повних каструль і розносів».

Зараз в меню пані Ірини — борщ, суп харчо, розсольник, уха по-фінськи, окрошка. На друге —  картопля по-французьки, бутерброди гарячі з червоною рибою і яйцем, цибулею під сиром, котлети в пікантному соусі. Також багато випічки, компотів.

Про закупку продуктів завжди звітує на своїй сторінці у Фейсбуці. Приготовлену їжу також фотографує перед тим, як роздати пацієнтам лікарні.