Секонд-хендери, або Як ми блукали по другосортних бутіках

Ніколи не думала, що магазини які пропонують ношений одяг з Європи, може бути прикольним та стильним. Виявляється, в „секондах” можна відрити абсолютно нові фірмові речі. Але необхідно змиритися зі специфічним запахом, який там панує та вміти шукати і фантазувати.
”Ходімо до „секонду,- тягне мене до магазину подруга, - там новий завіз”.
„А може краще в новий бутік зайти?” – пропоную.
„Ні, там дорого, а тут майже те  саме, але вдесятеро дешевше”.
Зазвичай люди соромляться заходити до „хенду”. Отож дивно бачити далеко не бідних дам, які сумлінно порпаються в купах одягу, ретельно розглядаючи фірмові нашивки. Подруга підійшла до стенду і почала розглядати речі. Мені якось ніяково було: як вона може до нього руками доторкуватись. Десь із третього візиту до „секонду” я зрозуміла, що то добра тєма.

Чому новий одяг потрапляє до „секонду”? Можливо, ще на фабриці виявили його брак, чи його якось пошкодили під час продажу, чи просто його ніхто не купив. Та нам хіба це цікаво?
Перебираючи лахміття, іноді натрапляєш на пристойні речі. Мені пощастило знайти одяг таких відомих марок, як The United Colors of Benetton, Mexx, Next, Dunnes stores, Mark’s & Spenser, Morgan. Нових речей дійсно мало. Певно, продавці приймаючи товар, встигають відібрати собі весь „жир”. Звичайним смертним залишається лише трохи вершків. Та, якщо постаратися, можна відкопати нові речі з паперовими магазинними ярликами.
Головне – факт новизни
Особисто я не в захопленні від ношеного одягу – боюся за свою шкіру. Але ж якщо він не дуже старий, можна купити: для тих, хто вміє шити, „секонд” – справжнє щастя. Бо де можна знайти таку купу дешевої тканини? Речі із „хенду” не шкода різати, робити їм неймовірний тюнінг, рвати, розмальовувати і ставити плями. Совість ніколи вас не буде гризти за марно витрачені гроші. Хоча кажуть, що речі обробляють спеціальним способом, їх все одно варто випрати як мінімум двічі. Шукати речі в „секонд-хендах” потрібно дуже довго. На серйозний пошук піде не менше трьох годин.

В тих „секондах”, де речі розвішані по стендах, окремо одне від одного – вони дорожчі. Одна футболка може коштувати від 7 до 13 гривень, джинси – до 50 гривень. До речі, саме в таких магазинах реально знайти фірмовий одяг. А ті магазини, де все продається на вагу, ціна залежить від дня завозу. Наприклад речі з’явилися на прилавках в четвер по 5 грн/кг, а в п’ятницю їх вже оцінюватимуть по 4 грн/кг.
Новий одяг у нас завжди повинен бути, і не слід відмовляти собі в задоволенні купити щось дороге й неперевершене, якщо є така можливість. Але, якщо в вас спить художник і стиліст, то йдіть будити його до „секонд-хенду”.

Дешевий „мажор”
Недавно познайомилася з дівчиною, яка на перший погляд належала до так званого класу „мажорів”. Сережка у брові, стильний одяг, цікава стрижка – все навіювало на думку, що ходяча жертва моди принаймні донька олігарха. Під час спілкування виникало питання: „Де вона купує ці речі?”. Адже в нашому місті дуже важко знайти щось особливе – всюди точнісінький інкубатор. Відповіді моя знайома довго уникала, але після енної кількості таких запитань вона поділилася таємницею: речі - із „секонду”! Саме там вона знаходить творчий початок для свого іміджу.

Діалог в магазині: секонд-хендер & чайнік
- Ого!!! Оце так! А де кучі?
- Шо за кучі?
- Ну-у, оте затягане брудне лахміття, яке тхне на кілометр.
- Ти шо!!! Таке у них уже не модно.
- ??? Оба! Тут навіть тремпелі є...
- Еге ж бо...
- О! Стілець... Ууу!!! М’яки-ий.
- Та ти шо? Ну ти даєш, тундра!
- Шо тундра?! Диви тут навіть лампочки, світяться...
- Ги-ги-ги!!!
- Оба!!! Тут речі продаються як печиво!
- Як це?
- Диви! Зважують! Ги-ги, ого! Електронні ваги! Я вражена! Цивілізація!
- Он диви – покупці в норкових шубах.
- Прикол, оце та-а-а-а-а-а-к!!!

Аня ВОЛОБУЄВА за участі Оксани ШЕВЧЕНКО та Даші ЗАГОРУЛЬКО