До редакції звернувся Анатолій Олександрович Суковач. Чоловік 30 років тому приїхав до Кременчука. Перше, що впало йому в очі – стелла на площі Незалежності, на якій зазначено «400-річчя від заснування міста». «Неможе бути!» – подумав Анатолій Олександрович, який вивчав історію й був глибоко переконаний, що Кременчуку має бути набагато більше років, ніж прийнято вважати в офіційних джерелах. Своїми думками він ділиться зі студентами університету третього віку й дуже хоче, аби про них дізналися й інші кременчужани.
«Це мій біль, – каже Анатолій Олександрович. – Я хочу, щоб люди зрозуміли, що історія нашого міста сягає глибини тисячоліть і невід’ємна від історії інших українських земель».
При заповненні Кременчуцького водосховища були затоплені 212 населених пунктів – 39,6 тисячі дворів із населенням 133 тисячі осіб. Найбільшим із них було місто Новогеоргіївськ. Багато сіл було перенесено із зони затоплення зі збереженням старих назв (серед них — Васютинці, Москаленки, Вереміївка, Жовнине, Топилівка, Вітове, Пронозівка, Мозоліївка)