Інфекції сечових шляхів у дітей займають друге місце після вірусних респіраторних захворювань. Про це Телеграфу розповіла лікар-нефролог Наталія Коваль.
За її словами, особливо актуальна ця проблема у дітей до року. Як правило, вона протікає без яких-небудь яскраво виражених симптомів, але може мати дуже важкі наслідки.
Дуже часто лікарі вчасно не виявляють інфекції сечостатевої системи у дітей, бо вони можуть маскуватися під нудоту, болі в животі, блювоту і навіть ознаки ГРЗ.
Завдяки особливостям дитячого організму, вона досить швидко поширюється і здатна викликати запалення нирок — пієлонефрит. А воно небезпечне можливістю після захворювання не відновити їх функції в колишньому режимі. Далі, якщо пропустити запалення нирки, не усунути його вчасно, виникне ниркова недостатність, і, як результат — неповноцінність організму, тобто інвалідність.
Причини виникнення захворювання
– різноманітність мікробної флори, що викликає інфекції сечовивідних шляхів у дітей. Вона залежить від статі та віку дитини, а також від стану імунної системи. Серед бактеріальних збудників лідирують ентеробактерії, зокрема кишкова паличка — майже в 90% випадків, а також інші патогенні мікроорганізми
– порушенні уродинаміки: нейрогенної дисфункції сечового міхура, обструктивної уропатії, рефлюксі сечоводу і сечового міхура
– знижений імунітет. Недостатнє вироблення антитіл, фактори, що підвищують активність макрофагів і нейтрофілів і як наслідок, зниження клітинного імунітету
– порушення обміну речовин
– судинні зміни у тканинах нирок
– аномалії будови статевих органів: фімоз у хлопчиків і зрощення статевих губ у дівчаток
– інфекції статевих органів і кишківника
– наявність глистових паразитів в організмі
– переохолодження, порушення правил особистої гігієни
– операції на сечовивідних шляхах
Частота захворюваності на інфекції сечової системи у дітей залежить від статі та віку дитини. Найчастіше ця патологія зустрічається у дівчаток через анатомічної будови органів сечової системи: близькість до піхви та кишківнику, більш коротка уретра. У дівчаток пік захворюваності припадає на вік 3-4 років. А ось в грудному віці частіше хворіють хлопчики, особливо у віці до 3-х місяців. Причини сечостатевої інфекції у дітей в такому випадку, як правило, спричинені аномаліями розвитку статевих органів, а також використанням памперсів і недотриманням правил гігієни.
Інфекція може потрапити наступними шляхами:
– через сечовипускальний канал в сечовий міхур і нирки
– з сусідніх органів через лімфатичну систему
– через кров
Клінічні симптоми захворювання
– хворобливе сечовипускання, відчуття печіння і різь
– темний колір сечі, присутність крові в ній
– часті позиви до спорожнення сечового міхура (при цьому відбувається виділення сечі маленькими порціями)
– біль у нижній частині живота, надлобковій області, спині та попереку
– висока температура тіла (вище 38 градусів)
У віці до двох років про наявність інфекції сечостатевих шляхів у дітей свідчить один з симптомів:
– гарячковий стан;
– блювання і пронос;
– роздратованість, примхливість і плаксивість;
– зміна кольору сечі та її різкий, неприємний запах;
– збліднення шкіри та слабкість;
– відсутність апетиту і навіть відмова від їжі.
Діагностика інфекцій сечовивідних шляхів
При підозрі на наявність у дитини даного захворювання необхідно звернутися до лікаря в найближчу добу. Якщо зволікати, то є ризик запалення нирок. Факт наявності захворювання підтверджується загальним аналізом сечі. Якщо виявилася інфекція в сечі у дітей, бажано здати посів на збудника і визначити його чутливість до антибіотиків. Це необхідно для адекватного, правильного вибору призначення антимікробного препарату.
Лікування інфекцій сечостатевої системи
Всі заходи, спрямовані на лікування сечостатевої інфекції у дітей, повинні підбиратися індивідуально, залежно від віку і тільки лікарем. Дітей до 2-х років життя, як правило, лікують стаціонарно, через те, що необхідне парентеральне (через шприц) введення антибіотиків та інфузійна терапія. Постільний режим необхідний при вираженому гарячковому стані й больовому синдромі.
Профілактика інфекцій сечостатевої системи у дітей
– бажано як можна довше продовжувати грудне вигодовування не менш 6-7 місяців, це захистить дитину до двох років від виникнення інфекцій сечовивідних шляхів
– при введенні прикорму якомога більше давати овочів, фруктів і продуктів з цільного зерна, які запобігають появі запорів
– різноманітне харчування, ввести у раціон вітаміни та мінерали для нормального розвитку органів і систем
– достатнє вживання води, яка не дасть розвинутися застійних явищ в нирках
– дотримуватись правил особистої гігієни, особливо дівчаткам
– при температурних перепадах під час хвороби – берегти дитину від переохолодження
