Учора, 6 червня, в Україні відзначали День журналіста — професійне свято тих, хто в умовах війни словом та кадром протистоїть інформаційним атакам, фейкам та брехні російської пропаганди. Особлива вдячність журналістам, чиї сюжети з передової, світлини з окопів, розповіді, записані в бліндажах доносять українському суспільству та світу об’єктивну картину про нашу війну за незалежність України, про звірства російських окупантів.
У Збройних силах України служать понад 45 тисяч жінок, з них чотири тисячі зараз на передовій
Але є й такі представники ЗМІ, які під час цієї війни змінили «перо» на автомат та стали на захист України. Однією з таких журналісток два роки тому стала кореспондентка «Кременчуцького Телеграфа», відома у нашому місті журналістка Альона Душенко. У червні 2023 року вона добровільно приєдналася до захисників України, уклавши контракт на проходження військової служби у лавах ЗСУ. Віднедавна Альона Душенко проходить службу в 91-му окремому протитанковому батальйоні, який наразі воює на Донеччині — на самому небезпечному напрямку фронту. На сторінці батальйону у Facebook командування та побратими тепло привітали колишню журналістку «Кременчуцького Телеграфа» з її професійним святом.
— Сьогодні — День журналіста. Але вона давно не в редакції. Вона — у війську. Альона Душенко — журналістка з Кременчука. Донька своєї країни, яка зростала без батьків. Її з сестрою виховували бабуся й дідусь — із твердими правилами про добро, яке має бути з кулаками, і про слабших, яких не можна кривдити. Брала участь у Мовному майдані. Саме тоді відбулася її перша внутрішня перемога. Після того — лише українська: у думках, у текстах, у щоденному спілкуванні. Згадує слова Ліни Костенко:
«Нації вмирають не від інфаркту — спочатку їм відбирає мову». Далі — Революція Гідності. Майдан. Шини, міліцейські відділки, сльозогінний газ, коктейлі Молотова і виставка світлин, — розповіли про життєві переконання Альони її бойові побратими.
А далі про її промовистий позивний на фронті та першу бойову нагороду.
Як журналістка Т стала на військовий облік: про підводні камені зсередини
У дописі йдеться про вдячність побратимів Альоні за те, що вона поруч з тими чоловіками, які сьогодні знаходяться у самому пеклі війни і захищають нас від рашистської навали.
— «У нас є традиція: після повернення з позицій — обійняти кожного. Після цього легше говорити. І легше повертатися назад», — ділиться Альона.
Каже, що має глибоку мотивацію продовжувати боротьбу: «Мене тримають очі. Очі дітей, дружин, матерів загиблих. Побратимів. Посестер. Бо людей не замінити. Бо саме вони — серце армії. І країни».
Її професійне свято — в строю. Без урочистостей. Але поруч — ті, заради кого вона не здається, – написали ті, хто сьогодні поруч з нею на фронті.
Вітаємо нашу колегу Альону Душенко з Днем журналіста! Пишаємося тим, що довгий час працювали разом. Вражені її мужністю, рішучістю та патріотизмом. Віримо, що прийде час і Альона Душенко змінить автомат на «перо» та повернеться до нашої редакції після Перемоги!
Слава Україні! Героям Слава!
Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Вітаю Альону особисто та всю редакцію найкращого найпопулярнішого видання Кременчука з професійним святом!
Наша зброя — чесна інформація.
У війні росії проти України 🇺🇦 журналісти ведуть боротьбу на інформаційному фронті. ❤️ Підтримайте Кременчуцький Телеграф!