Журналістка «Кременчуцького Телеграфа», яка добровільно стала на захист України, своє професійне свято зустріла на фронті
Альона Душенко долучилася до лав Збройних Сил України два роки тому — у червні 2023 року
Учора, 6 червня, в Україні відзначали День журналіста — професійне свято тих, хто в умовах війни словом та кадром протистоїть інформаційним атакам, фейкам та брехні російської пропаганди. Особлива вдячність журналістам, чиї сюжети з передової, світлини з окопів, розповіді, записані в бліндажах доносять українському суспільству та світу об’єктивну картину про нашу війну за незалежність України, про звірства російських окупантів.
У Збройних силах України служать понад 45 тисяч жінок, з них чотири тисячі зараз на передовій
Але є й такі представники ЗМІ, які під час цієї війни змінили «перо» на автомат та стали на захист України. Однією з таких журналісток два роки тому стала кореспондентка «Кременчуцького Телеграфа», відома у нашому місті журналістка Альона Душенко. У червні 2023 року вона добровільно приєдналася до захисників України, уклавши контракт на проходження військової служби у лавах ЗСУ. Віднедавна Альона Душенко проходить службу в 91-му окремому протитанковому батальйоні, який наразі воює на Донеччині — на самому небезпечному напрямку фронту. На сторінці батальйону у Facebook командування та побратими тепло привітали колишню журналістку «Кременчуцького Телеграфа» з її професійним святом.
— Сьогодні — День журналіста. Але вона давно не в редакції. Вона — у війську. Альона Душенко — журналістка з Кременчука. Донька своєї країни, яка зростала без батьків. Її з сестрою виховували бабуся й дідусь — із твердими правилами про добро, яке має бути з кулаками, і про слабших, яких не можна кривдити. Брала участь у Мовному майдані. Саме тоді відбулася її перша внутрішня перемога. Після того — лише українська: у думках, у текстах, у щоденному спілкуванні. Згадує слова Ліни Костенко:
«Нації вмирають не від інфаркту — спочатку їм відбирає мову». Далі — Революція Гідності. Майдан. Шини, міліцейські відділки, сльозогінний газ, коктейлі Молотова і виставка світлин, — розповіли про життєві переконання Альони її бойові побратими.
А далі про її промовистий позивний на фронті та першу бойову нагороду.
Як журналістка ТЪ стала на військовий облік: про підводні камені зсередини
У дописі йдеться про вдячність побратимів Альоні за те, що вона поруч з тими чоловіками, які сьогодні знаходяться у самому пеклі війни і захищають нас від рашистської навали.
— «У нас є традиція: після повернення з позицій — обійняти кожного. Після цього легше говорити. І легше повертатися назад», — ділиться Альона.
Каже, що має глибоку мотивацію продовжувати боротьбу: «Мене тримають очі. Очі дітей, дружин, матерів загиблих. Побратимів. Посестер. Бо людей не замінити. Бо саме вони — серце армії. І країни».
Її професійне свято — в строю. Без урочистостей. Але поруч — ті, заради кого вона не здається, - написали ті, хто сьогодні поруч з нею на фронті.
Вітаємо нашу колегу Альону Душенко з Днем журналіста! Пишаємося тим, що довгий час працювали разом. Вражені її мужністю, рішучістю та патріотизмом. Віримо, що прийде час і Альона Душенко змінить автомат на «перо» та повернеться до нашої редакції після Перемоги!
Слава Україні! Героям Слава!
Коментарі: 1
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
ФРОНТОВІ ІСТОРІЇ КРЕМЕНЧУЖАН:
У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю з кременчуцькими бійцями і волонтерами, які своїми очима бачили жахи подій на Сході. Це розповіді про війну, на якій гинули наші захисники, щоб не допустити просування агресора.
Низький уклін всім бійцям. Слава героям! Герої не вмирають!
