Плач і крик розривав тишу: Кременчук попрощався з бійцем «Правого сектора» Валерієм Тригубом

16.08.2022, 17:02 Переглядів: 11 809

Припустивши стяги та схиливши голови, кременчужани провели в останню путь військового

Сьогодні, 16 серпня, у Кременчуці прощаються із воїном Валерієм Тригубом (позивний «Козак»), який загинув 11 серпня при обороні Донецької області.

Валерій Миколайович Тригуб (11.07.85) народився у Кременчуці, останнім часом працював на Ферострої. 37-річний Валерій на війну з росією пішов добровольцем, був командиром відділення групи спеціального призначення. У нього залишилася дружина, донька, мати і батько.

  

Прощання з Валерієм Тригубом відбулося у Міському палаці культури. Віддати шану Герою прийшли рідні, друзі, побратими, представники міської влади на чолі з міським головою Віталієм Малецьким та небайдужі кременчужани.

 

До труни містяни покладали квіти та віддавали шану, схиливши голову.

Дружина, донька та батьки схилилися над домовиною, яка була огорнута у жовто-блакитний стяг. Плач і крик розривав тишу, вони чекали на повернення свого Валерія, щоб мати можливість ще раз обійняти, проте російські загарбники забрали у них найдорожче - батька/чоловіка/сина.

 

Побратим Валерія друг «Тур» розповів, що у Валерія був позивний «Козак», адже він з козацького роду, роду воїнів.

- Знаю його з 2016 року, відтоді, як ми демобілізувалися із ЗСУ, з того часу знайомі. Він був веселий, балакучий, роботящий. Був патріотично-націоналістично налаштований. Хотів вигнати орків подалі від України. Він мав позивний «Козак» і родовід має із козачого роду. На Валерія завжди можна було покластися, розраховувати на його підтримку. Завжди допомагали загиблим побратимам: виготовляв із дерева флагштоки під прапори, - розповів побратим друг «Тур».

Валерій був завзятим та кмітливим командиром. Коли росія розпочала повномасштабний наступ, то він без вагань ринувся захищати своїх рідних та Україну. «Хто як не я?», - казав Валерій своїм рідним.

- Сьогодні бачимо, що навіть сама природа сумує, проводжаючи в останню путь Валерія Тригуба. Він пішов добровольцем в підрозділ «Правого сектору», виконував безпосередньо бойові завдання, був командиром відділення спецпризначення. Воював дуже добре тривалий час. Сам поїхав до хлопців, адже їм довіряв. Сьогодні приїхали на похорон його товариші. Багато хлопців. Всі його цінували, як веселого, кмітливого командира.

Так трапилось, що він загинув 11 серпня у Донецькій області, під Новомихайлівкою. Вони нарвались на ворожу ДРГ. Внаслідок цього Валерик загинув. Жаль його, але це війна, вона йде 9 рік. Ми проводжаємо в останню путь кращих, а це дійсно був кращий -  його представлено до державної нагороди. Він виконував спецоперацію, під час якої отримав поранення не сумісні з життям, проте його група врятувалася, - розповів військовий з позивним «Художник».

Під проливним дощем домовину винесли з Міського палацу культури. Побратими приспустили червоно-чорні стяги «Правого сектору» й разом із кременчужани схилившись на одне коліно віддали шану захиснику.

 

Після прощання автоколона під гул сирен виїхала одразу до Свіштовського цвинтаря, де Валерія Тригуба поховали на Алеї Слави.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск

№ 40 від 6 жовтня 2022

Читати номер
Попередні випуски
Вверх