У Кременчуці презентували збірку життєвих історій переселенців «Нові сусіди»

21 травня у Кременчуці ГО «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб» презентував збірку історій переселенців «Нові сусіди». Це 31 коротка історія життя людей зі Сходу України, яких позбавила домівок війна. Також видали листівки соціального спрямування з дитячими малюнками про переселенців.

Як розповіла Світлана Овчаренко, менеджер ГО «Європейський клуб», історії цих людей, їхній досвід адаптації в іншому місті, записували 14 волонтерів. Це, в основному, студенти, або недавні випускники вишів. Збірку представляли волонтери Тетяна Гусар та Ярослава Ларіонова.

«Бути стороннім спостерігачем подій, що відбуваються зараз в Україні, неможливо. Надзвичайно важко робити свої висновки, відмежовуючись від інформаційної пропаганди та маніпуляцій. Тому упорядники збірки вирішили записати історії внутрішньо переміщених осіб, щоб через сторінки цієї книжки відбулася розмова і перше знайомство з новими сусідами», - сказано у передмові.

Під час презентації збірки у кав’ярні можна було не лише отримати невеличкий примірник книжки, але й поспілкуватися з деякими її героями.

- Це дуже потрібний проект, спрямований на те, щоб показати історії людей, які змогли адаптуватися, - вважає Ольга, одна з героїнь книги, яка переїхала до Кременчука з Луганська. На її думку, збірка сприятиме порозумінню між кременчужанами та їхніми «новими сусідами» зі сходу.

Наталя прийшла на презентацію книги зі своїм чоловіком Олексієм. Своє кохання вона зустріла тут, у Кременчуці, куди переїхала зі своїм восьмирічним сином, мамою та бабусею з Ясинуватої. Її історія називається «Тепер усе по-іншому». Спочатку родина їхала сюди «перечекати» - сподівалися, що усього на два тижні. Але на Донбас так і не повернулися, і тепер будують життя тут. Найважче, згадує Наталя, далися пошуки роботи.

- Спочатку було дуже важко тут адаптуватися, важко було з роботою – не хотіли брати, бо переселенці. Потім з часом я влаштувалася на роботу, і зараз у моєму житті все склалося добре, - розповідає Наталя.

- Потрібно, щоб місцеві більше не називали нас сепаратистами. Які ж ми сепаратисти? Ми тут, - каже Вадим Карченков. Він каже, що, на жаль, чув це образливе слово на свою адресу.

Історію Вадима записала волонтер Альона Цилюрик. Дівчина розповіла, що це був її перший досвід роботи у волонтерському проекті, вона й далі налаштована співпрацювати з «Європейским клубом». Замальовка про  Вадима вийшла у збірці під заголовком «Я працював на хунту». Коли чоловік намагався виїхати з Донецька, його забрали в полон бойовики, тримали у в’язниці, бо він «працював на хунту» - був міліціонером. З полону вдалося втекти, тепер дім Вадима у Кременчуці.

- Ми й там чужі, і тут, багато хто з людей нас не розуміє і ставиться до нас з пересторогою, - каже Андрій Лебеденко, який переїхав до Кременчука зі Сніжного, потім став на обліку у військкоматі та пішов воювати в зону АТО. Зараз він відомий у місті громадський активіст, координує діяльність організації, спрямованої на захист прав військовослужбовців, бійців АТО та ветеранів.

Із презентації Андрій Лебеденко пішов з власним портретом – його як ілюстрацію до збірки майже професійно намалювала юна художниця. Адже частина героїв книги погодилася на публікацію фото, а частина – на те, щоб їхні фото перемалювали діти.  Під час цього заняття вони теж дізналися про своїх нових сусідів, і це теж було частиною діалогу, який започаткувала книга.

Збірка вийшла за фінансової підтримки Програми розвитку ООН в Україні та уряду Японії. Видали її невеликим тиражем – 500 примірників і розповсюджують, в основному, по бібліотеках та серед зацікавлених осіб. Але почитати життєві історії переселенців можна без обмежень – книжка "Нові сусіди" доступна онлайн. Організатори проекту мають намір перекласти збірку англійською мовою та видати для розповсюдження у міжнародних громадських організаціях, аби європейці дізнавалися про події в Україні «з перших уст».

Отже, розшукуються волонтери-перекладачі! Можна писали на електронну адресу euroclub.kremen@gmail.com або на сторінку «Простір ідей» у Фейсбук.