До кременчуцьких шкіл завозять найдорожчі продукти– м’ясо по 99 гривень, яйця – по 19...

Маємо проблему. Вона стосується дітей. Проблема називається «шкільне харчування». Попри стрімку інфляцію та постійне зростання цін на продукти, вартість шкільного харчування у Кременчуці залишається незмінною. З 01.01.2016 року вона становить 5,90 грн. на одну дитину. Така сума виділяється з міського бюджету на шкільний сніданок учня 1-4 класу. Учні 5-11 класів, які не належать до пільгових категорій, купують їжу за власні кошти.

На сесії міськради, яка відбулася минулого тижня, депутати ухвалили рішення, яким залишили без змін вартість харчування учнів 1-4 класів за кошти міського бюджету. Тобто до кінця навчального року сніданок для них коштуватиме 5,90 грн.

Сума мізерна. Тож і виглядає шкільний сніданок дуже скромно (див. таблицю 1). Про вітамінізацію, свіжі фрукти, достатню кількість клітковини та корисні кисло-молочні продукти годі й мріяти.

Пояснення кременчуцької влади традиційні – годуємо на ту суму, яку можемо виділити. Така сумна ситуація з дитячим харчуванням не всіх депутатів залишає байдужими. Депутат міськради Тетяна Сідерко вважає необхідним виділяти з міського бюджету більше коштів на харчування дітей та, відповідно, поліпшити якість шкільного харчування.

Депутат звернулася до начальника міського департаменту освіти з пропозицією розробити примірники меню для учнів 1-4 класів вартістю 8; 9 та 10 грн. за порцію. Фахівці департаменту освіти примірники меню розробили, та питання про поліпшення дитячого харчування навіть не винесли на березневу сесію. Причина стандартна – на вирішення питання потрібні додаткові гроші.

Фахівці департаменту освіти порахували, що при вартості одного сніданку 8 грн., збільшення бюджетних витрат на квітень-травень (до кінця навчального року, 37 днів харчування) складе 711 899 грн. При вартості одного сніданку 9 грн. витрати збільшаться на 1 050 263 грн. А при вартості сніданку 10 грн. сума витрат зросте на 1 389 517 грн.

Суми, як бачите, не величезні, та й не малі. Коротше кажучи, міська влада вирішила поки не витрачатися на поліпшення шкільного харчування. «ТелеграфЪ» запитав віце-мера Ольгу Усанову, яка курирує освітню галузь, чому так? Віце-мер відповіла:

– Наразі ми не маємо такої можливості підвищити вартість шкільного харчування для учнів 1-4 кла

сів.

Втім ми тримаємо ситуацію на контролі і розглядаємо питання про те, щоб з вересня 2016-го року вартість сніданку для учнів 1-4 класів зросла до 8 гривень. Звісно, на це потрібні додаткові кошти, маємо їх знайти.

Що ж, маємо запам’ятати обіцянку представника влади і повернутися до питання ближче до вересня. Про обіцяне підвищення владі мають нагадати не лише преса, а й батьки учнів. Поки маєте можливість порівняти чинне меню вартістю 5,90 грн. та меню вартістю 8 грн. (дивись таблицю 1 та таблицю 2).

Як бачимо, різниця між примірниками незначна. Хіба що в меню по 8 грн. з’являється свіже яблуко двічі на тиждень та один раз на тиждень вершкове масло і один раз фруктовий сік. Втім навіть ці мінімальні поліпшення ще доведеться відстоювати – адже рішення про підвищення вартості сніданку не ухвалене, поки це лише обіцянка. А про сніданки за 9 чи 10 гривень навіть мова не йде.

Про ціни, або де шукати ресурси для поліпшення дитячого харчування

Коли мова заходить про шкільне харчування, кременчуцькі чиновники одразу починають скаржитися, що на харчування потрібні дуже значні кошти і їх весь час не вистачає, треба шукати ресурси, а ресурсів немає. «ТелеграфЪ» пропонує подивитись, як витрачаються бюджетні кошти, та визначитись, наскільки ефективно вони використовуються – можливо, саме тут треба шукати ресурси для поліпшення якості харчування?

Звісно, продукти наразі в Україні дорогі. Та як так виходить, що до їдалень кременчуцьких шкіл завозяться найдорожчі харчі – яловичина по 99,6 грн., яйця по 19 грн., куряче філе по 68 грн., морква по 13 грн.? І водночас діти їдять не філе-міньон з такої дорогущої яловичини, а незрозумілі січеники м’ясо-рибні?

Міський департамент освіти надав таблицю порівняльних цін на продукти (таблиця 3). В ній наведені ціни на основні продукти в кременчуцьких торговельних мережах та ціни на ті самі продукти, які постачальник (ПП «Діадема») завозить до шкільних їдалень.

Ціни шкільного постачальника просто вражають – картопля по 7 грн., буряк по 9 грн., морква – по 13. Та найсильніше враження на нас справила вартість яловичини – 99,6 грн. «ТелеграфЪ» взагалі не бачив такої ціни у торговельних мережах станом на лютий. За нашими спостереженнями, у супермаркетах на той період вартість яловичини коливалася від 75 до 82 грн.

Варто зазначити, що міське управління розвитку підприємництва та торгівлі, яке офіційно здійснює моніторинг цін на харчові продукти в Кременчуці, теж не фіксувало у лютому таких цін. У моніторинговій таблиці вказана середня ціна – 83,22 грн./кг. Середня ж ціна на картоплю там становить 6 грн, на буряк – 8,40 грн., на моркву – 11,29.

То чому до шкільних їдалень завозяться такі дорогущі овочі і м’ясо по 99 гривень? Про це «ТелеграфЪ» запитав начальника міського департаменту освіти Геннадія Москалика. Посадовець відповів:

– По-перше, до шкільних їдалень завозять продукти лише найвищої якості. Звідси зростання вартості. Також треба враховувати, що ми не можемо закуповувати продукти на ринках, лише у торговельній мережі. Крім того, постачальник має додаткові витрати.

ПП «Діадема», яка постачає продукти до міських шкіл, подала нам розрахунки своїх витрат – це закупівельна вартість продуктів, потім 20% ПДВ (податок на додану вартість, ред.), а ще від 5 до 7% на логістичні послуги (транспортування). Так формується остаточна ціна продукту.

«ТелеграфЪ» отримав від департаменту освіти прайси ПП «Діадема» (таблиця 4). Ви теж можете побачити, як формується ціна. Ось вони закуповують капусту по 10,18 грн., додають 20% ПДВ (2,17 грн.), потім ще 0,65 грн. на логістику і капуста в них виходить по 13 гривень. Ще більше враження справляють операції з курячим філе. Купують по 53,27 грн., плюс 11,33 грн. (ПДВ), плюс 3,40 грн. (логістика) і в шкільні їдальні простеньке філе приїжджає вже по 68 гривень.

За прайсами «Діадеми», все наче обгрунтовано. Втім залишається без відповіді питання: а як же супермаркети та торговельні мережі? Вони теж сплачують ПДВ – кожен покупець бачить цю суму в чеку, вони теж мають витрати на логістику, транспортування тощо, але ж куряче філе у торговельних мережах не коштує 68 гривень, його вартість коливається від 59 до 61 грн. То, можливо, департаменту освіти та директорам шкіл варто шукати постачальників, які зможуть запропонувати товари високої якості за нижчими цінами? Про це «ТелеграфЪ» запитав начальника департаменту освіти. Геннадій Москалик відповів:

– Ми завжди відкриті. Є тендери, з 1 квітня має запрацювати система PROZORRO (програма електронних закупівель), бажаючі можуть брати участь у тендерах. Вимоги до учасників – наявність сертифікатів на продукти, наявність складів, сертифікований транспорт.

Ми недарма показали читачам детальні таблиці ціноутворення. Батьки мають розуміти, що відбувається, та як утворюється ціна на продукти, що потрапляють до шкільних їдалень. Коли «ТелеграфЪ» друкував матеріали щодо претензій до їдальні 1-ї школи, читачі вимагали назвати постачальника продуктів та оприлюднити ціни. Ми оприлюднили ціни і назвали постачальника. Можливо, надана інформація допоможе батькам у боротьбі за реальне поліпшення системи шкільного харчування. Поки що ми не бачимо послідовних дій чиновників щодо вирішення цього питання. Тож справа поліпшення дитячого харчування певною мірою в руках батьків. Якщо батьків вистачить не лише на п’ятнадцять хвилин обурення, а й на послідовний контроль за діями чиновників, справа може зрушити з місця. А допоможе в цьому система електронних торгів PROZORRO, до якої в рамках пілотного проекту Кременчуцька міськрада має долучитися з 1 квітня 2016 року.

Поліпшення якості шкільного харчування – дійсно важлива справа. Адже педіатри стверджують, що здоров’я дитини на 60% залежить від якості харчування.