Медалістів позбавили пільг

Міністерство освіти і науки затвердило нові умови прийому до вищих навчальних закладів на 2015 рік. Зараз документ очікує на реєстрацію в Мінюсті.
Головне нововведення – від абітурієнтів прийматимуть лише сертифікати зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року. Це стосується вступників незалежно від того, в якому році вони закінчили школу. Раніше, до 2007 року, випускникам надавалася можливість або складати ЗНО, або екзамени у самому виші. Крім цього, були дійсні сертифікати ЗНО всіх попередніх років. Та на даний час Міносвіти вирівняло умови.

Без сертифікатів можуть вступати лише ті, хто не міг пройти ЗНО за станом здоров’я, і це підтверджено відповідними документами.

Втім, залишився ще один спосіб обійти ЗНО: вступ на другий курс за профільним фахом після навчання в технікумі або училищі, з дипломом молодшого спеціаліста. Такі абітурієнти складають іспити у самому ВНЗ.

Невизнання сертифікатів попередніх років пов’язано перш за все з тим, що в 2015 році міняється методика розрахунку бала сертифіката ЗНО, зазначила під час брифінгу заступник міністра освіти Інна Совсун.

Раніше мінімальний бал був встановлений на рівні 124, а для профільних предметів – на рівні 140. На 2015 рік Український центр оцінювання якості освіти застосує принцип «склав/не склав» для тесту ЗНО. Тобто встановлюватиметься мінімальна кількість «сирих» балів для ЗНО, і якщо її не набрати, то тест вважатиметься не складеним. Такий випускник взагалі не отримає сертифікат ЗНО.

Відповідно, якщо людина набрала більшу кількість «сирих» балів, ніж мінімально встановлена, то її бали рейтингуються і переводяться в шкалу від 100 до 200, і бал «101 дає право вступу до ВНЗ.

Ще одне суттєве нововведення – значно скоротився перелік осіб, які мають пільги при вступі. У тому числі пільг позбавлені медалісти. Детальніше про новації – на діаграмі.

Що таке «вагові коефіцієнти»

На конкретних прикладах це пояснила Ольга Стрелюк, керівник освітніх програм Громадянської мережі «Опора».

Допустимо, мова йде про вступ за напрямом підготовки «журналістика», куди треба подати результати ЗНО з української мови і літератури (коефіцієнт 0,4 – 40%), історії України (коефіцієнт  0,3 – 30%), додаток до атестата (коефіцієнт 0,05 – 5%), а також пройти творче випробування у вигляді письмового твору та співбесіди (коефіцієнт 0,25 – 25%).

Приклад 1 – обрахування балів без вагових коефіцієнтів (як це було в попередні роки)

За таких умов більші шанси вступити до навчального закладу має Абітурієнт 1

Приклад 2 – конкурсний бал обраховується з урахуванням коефіцієнтів. У цьому випадку перевага в Абітурієнта 2, оскільки його конкурсний бал – 182,05 є вищим, ніж в Абітурієнта 1 – 181,45.

– Такий підхід дає змогу вищому навчальному закладу відбирати абітурієнтів, які мають знання чи здібності (у випадку з творчими конкурсами чи фізичними випробуваннями), необхідні для здобуття вищої освіти у конкретній галузі знань чи за напрямом підготовки. Саме тому вага коефіцієнта може відрізнятися залежно від ВНЗ, напряму підготовки, спеціалізації тощо, – зазначає Ольга Стрелюк.

Точка зору

Михайло Загірняк, ректор Кременчуцького національного університету ім. Остроградського

– Чим я відверто занепокоєний, то це критерієм: де буде планка ЗНО «склав/не склав» тест. Я виступав на загальних зборах Національної академії педагогічних наук щодо питання якості освіти випускників шкіл. Їх рівень настільки низький, що просто жах. Я порівнював «сирі» бали ЗНО з математики – до переведення їх у 200-бальну шкалу (за даними Українського центру оцінювання якості освіти). Лише 40% випускників показують задовільні результати. Але рейтингова шкала була підлаштована під тих, хто не знає. Якщо встановлять реальний критерій «склав/не склав», більше половини випускників не матиме права вступати до ВНЗ. З одного боку, це справедливо. Але, на жаль, ті, хто це розробляє, відірвані від реалій сучасної школи. Процес реформ має бути поступовим, починаючи зі шкільної освіти, інакше ми матимемо соціальну проблему: куди підуть випускники?

– Я так зрозуміла, вимагати поглиблений рівень знань з математики і відповідний сертифікат у КрНУ не готові?

– Усі до цього не готові, бо ми бачимо реалії. Наразі у Кременчуці лише 5% школярів вивчає математику в повному обсязі (5-6 годин на тиждень), а складати приходить 38%.

"Кременчуцький ТелеграфЪ" №45 від 6 листопада 2014 року