За що?

 З 1999 року у Кременчуці діє схема призначення Почесного громадянина міста. Призначають Почесного раз на рік.  І роблять це виключно на День міста.  Цього року термін  призначення  Почесного громадянина співпав із позачерговими  виборами народних  депутатів.  Тому напередодні Дня міста, 25 вересня,  сесія міськради прийняла мудре рішення – виключити питання про Почесного з порядку денного. Зробили це, аби уникнути політичних спекуляцій.
 Зробили і зробили.  День міста пройшов.  І, здавалося б, тема відпала.  Аж раптом у вівторок, 30 жовтня, на черговій сесії міськради  першим номером порядку денного знову випливло питання призначення Почесного  громадянина  Кременчука.  На розгляд сесії міськради  подали три кандидатури.  Першим номером  ішов міський голова пан Глухов, другим – покійний вчитель пан Демидюк,  який присвятив 30 років свого життя просуванню української національної ідеї у маси; а третім на Почесного висунули виконавчого директора автоскладального заводу пана Черниша (він же голова кременчуцького осередку Партії регіонів та партійної фракції у міськраді).

 Міський голова  сам  зняв свою кандидатуру. У фракціях прозоро натякають, що він це зробив за домовленістю.  Але цілком можливо, що пану Глухову просто вистачило здорового глузду.  І він зрозумів, що звання, отримане у такій скандальній ситуації, навряд чи принесе йому дивіденди.  Зате дасть привід  горластим тіткам у поганих перуках – саме так тепер виглядають кременчуцькі правдоборці – ще більше його гнобити. Отже, з першою кандидатурою все обійшлося  досить коректно.
 А ось із другим кандидатом – паном Демидюком -  вийшло недобре.  Секретар міськради оголосив, що міськвиконком шанує значний вклад покійного вчителя у справу просвіти, але, на жаль, у  Положенні про Почесного громадянина не передбачене  призначення звання посмертно.  «ТелеграфЪ» отримав копію Положення (додаток від 23 грудня 1999 р.).  Ми переконались, що у Положенні, у главі «Підстави присвоєння звання»,  ніде не заборонено надавати звання Почесного посмертно.  Більше того, пункт 3.1. Положення прямо вказує на можливість посмертної  нагороди.  Адже він звучить так: «У випадку присвоєння звання «Почесний громадянин міста Кременчука» посмертно, нащадкам вручається рішення міської  ради».  
 Що маємо думати?  Думаємо, що на сесії міськради, аби виключити  конкретного кандидата на звання, виголосили недостовірну інформацію.  Інших варіантів пояснення у нас немає.  Адже те, що сталося, не може бути помилкою виключно секретаря  міськради.  На нашу думку, це інформація, озвучена за домовленістю.  У залі сиділо 57 депутатів, знайомих з Положенням. Там сиділа купа функціонерів і, нарешті, сам міський голова.  Усі ці пани не перший рік призначають Почесного громадянина.  Отже косити на те, що «не знав, не думав, не уявляв» не варто.
 Після того, як кандидатуру  Демидюка  нейтралізували, залишився єдиний кандидат – директор автоскладального заводу пан Черниш.  Фракція  «нашоукраїнців» слабо пискнула  проти – депутат Урін запропонував зняти питання про присвоєння звання з порядку денного, бо, згідно з Положенням, звання надають лише на День міста, а він давно минув.  Депутати пана Уріна не підтримали.  Навпаки – швиденько проголосували за присвоєння звання Почесного громадянина Кременчука пану Чернишу.

Віктор Олексійович
Я прекрасно знаю товариша Черниша! Він директор автоскладального заводу і голова  Партії регіонів у Кременчуці. Я їх разом з Януковичем дуже підтримую!  Їхнє, Черниша тобто, підприємство дає найбільше прибутку у бюджет міста! Нафтопереробний дає теж, але Черниш – найбільше!

Таня
Політикою нашого міста я не цікавлюсь, бо жодному з політиків тут не довіряю. Прізвище «Черниш» начебто чула, але хто він такий не знаю.

Михайло
Я дуже добре знаю Черниша. У мене багато друзів купили його чудові машини. Я його друг, мій тато його добре знає!

Роман
Навіть гадки не маю, хто такий Черниш і що він такого зробив для Кременчука.

Артур
Я знаю, що Черниш начебто очолює автоскладальний завод і представляє Партію регіонів у Кременчуці. Бачив його один раз – він приїздив до нас у нафтопереробне управління на зустріч.  Про його добрі справи, на жаль, нічого не знаю.

Аркадій Михайлович
Микола Черниш – це той, що на автозаводі працював? Я його знаю ще по комсомолу. І тоді б я йому ні за що не дав звання Почесного громадянина.  Можливо, зараз він вже так виріс, що заслужив звання? А добрих справ його я теж не знаю.

Пані Тамара
Я не знаю, хто такий Черниш.

Лідія Данилівна
Я все життя живу у Кременчуці, але хто такий Черниш не знаю.

Тетяна Іванівна
Я вважаю, що Черниш  не заслуговує на такий титул, тому що не тримає свого слова. Коли він будував свій завод на нашій вулиці Салганній, то обіцяв, що відремонтує дорогу. Але до цього часу так нічого і не зробив!

 Як бачите, кременчужани працездатного віку не надто обізнані, хто такий пан Черниш та що такого видатного він зробив для міста. То чому ж все-таки депутати так практично одностайно підтримали цю кандидатуру?  Після того, що ми побачили на сесії, найбільш вірогідним видається пояснення депутата «нашоукраїнця»  пана  Стасюка.  В інтерв’ю «Віснику Кременчука» (№ 42)  він розповів, що на місці парку «Ювілейний» планують таки побудувати супермаркет «Білла».  А також  зазначив: «За моєю інформацією, фракція БЮТ уже домовилась із Партією регіонів, що це питання  підтримають.  Натомість БЮТ підтримає питання Почесного  громадянина».   Отже, за версією пана  Стасюка, між фракціями запеклих політичних ворогів  відбувся взаємовигідний  обмін – фракція  БЮТ погодилась підтримати кандидата  регіоналів пана Черниша, а регіонали за це проголосували за будівництво «Білли», інтереси якої в Кременчуці активно лобіює головний  БЮТівець пан Бабаєв.  На користь  версії  свідчать і результати голосування. Дійсно, 30 жовтня, на сесії міськради, БЮТ одностайно проголосував за Черниша.  А регіонали так само одностайно підняли руки за «Біллу».
 Ну, що сказати?  Хай  живе  кременчуцька  рада!  Рада, якій  ні політичні, ні моральні переконання не заважають 24 години на добу робити свій  маленький  бізнес. Амінь.