Вшановані на стовпі

Щороку в проекті «Вшановані на стовпі» ми відзначаємо чиновників, депутатів та інших міських знаменитостей, досягнення яких нам видаються сумнівними, а іноді і відверто шкідливими для міста.

Ніжний титул «Снігуроньки року» отримує депутат міської ради, керівник автоскладального заводу та кременчуцького осередку Партії регіонів пан Черниш.

Чому саме «Снігуронька»? Зараз зрозумієте. І наприкінці 2008-го, і наприкінці 2009-го, на свято Миколая, пан Черниш власною особою відвідував кременчуцький Будинок дитини. Привозив солодощі, грався з дітьми на новенькому килимі, і навіть водив із ними хороводи. Жоден дід Мороз не спроможний на таку ніжну турботу! От тому і Снігуронька. До речі, пан Черниш і колонію для неповнолітніх злочинців на Миколая теж відвідував. Щоправда, хороводів там не водив.

А більше жодними добрими справами за рік пан Черниш нам не запам’ятався. Бо навряд чи масові звільнення на автоскладальному заводі можна вважати добрими справами. У міській раді пан депутат добрими справами на користь кременчужан теж не засвітився.

Прогресивний титул «Селекціонера року» отримує депутат міської ради пан Погрібний (фракція БЮТ). У 2009-му пан депутат запам’ятався нам дивною селекційною діяльністю. Регулярно, починаючи з весни, він на комісіях та сесіях міськради намагався схрестити «вужа з їжаком» – пропонував об’єднати газету міської ради «Вісник Кременчука» з Кременчуцькою міською телерадіокомпанією. Взагалі-то, такі гібриди мають патології розвитку від народження і довго не живуть. Зазвичай, вони з’являються, коли наближаються чергові вибори і починається черговий перерозподіл суб’єктів впливу. А преса – це безумовно суб’єкт впливу.

Втім, інтерес депутата Погрібного до селекційної роботи нас все-одно розчулив. Приємно, коли депутати цікавляться ще чимось, крім розподілу земельних ділянок.

Звання «домовласника року» отримує міський голова пан Глухов.  Тут все просто. У 2009 році мер найбільше засвітився у пресі через подарунок своєї дочки. Скромна дочка скромного державного службовця збудувала та подарувала батьку чималий будинок. Треба розуміти, подарунок став підтвердженням тези, що кременчуцькі держслужбовці живуть виключно на скромну зарплату. А самовіддані діти непосильною працею заробляють їм на будинок.

А більше нічим значущим міський голова цього року нам не запам’ятався. Ми не побачили його чіткої, послідовної позиції щодо важливих для кременчужан питань – вартість ритуальних послуг у Кременчуці, спалах дизентерії у 6-й гімназії, стан кременчуцькіх доріг, ганебний стан мосту після знаменитого ремонту, «земельний беспредел», що триває у міській раді, тощо.

Незвично інтелігентне звання «Фенолог року» отримує віце-мер з питань житлово-комунального господарства пан Порицький. Взагалі-то, фенологи – тихі, інтелігентні люди, які досліджують зв’язок між змінами погодних умов та термінами роювання бджілок, прильотом пташок, тощо. Звісно ж, пан Порицький став фенологом року не через свою цікавість до роювання бджілок. У даному випадку, слово «фенолог» утворилося від довільного об’єднання двох інших слів – «філолог» та «феня». Філолог – це спеціаліст-мовознавець, а «феня» – специфічна мова, яку використовують урки. От за знання та активне використання «фені» на публічних заходах віце-мер пан Порицький і номінований на «Фенолога року». Адже саме йому належить крилата фраза 2009 року: «Ми провели шмон у малосімейках!»

До речі, ми майже пишаємось нашим віце-мером. Адже він усі свої крилаті фенологічні фрази складає сам. На відміну, наприклад, він харківського керманича Добкіна, який прославився тим, що просто читав чужий текст, «немножко по-дебильному написанный».

 Отак – скромно і діловито: «ВІН працює!». Це ексклюзивне звання отримує висуванець від Кременчука, народний депутат Олег Бабаєв (фракція БЮТ). У 2009 році нардеп надзвичайно активно працював голосовими зв’язками. Він обіцяв привезти від прем’єра Тимошенко 5 мільйонів гривень на будівництво стадіону в Міському саду. Не привіз. Обіцяв здати стадіон до Дня міста. Не здав. Обіцяв знайти у прем’єра Тимошенко кошти на програму «Питна вода» для Кременчука. Не знайшов. Обіцяв змусити віце-мера Порицького відремонтувати кременчуцькі дороги. Не змусив. Отже, за усіма показниками, ВІН працює так само, як ВОНА – багато ефектних заяв, обмаль результатів. Схожість настільки разюча, що ми навіть збиралися започаткувати номінацію «ВОНА року!». Та ВОНА – одна така в природі. Символічна постать з косою.

Гордий космічний титул отримує керівник кременчуцького комбінату ритуальних послуг пан Дедюрін.

От є в Україні брати Клички. А тепер будуть ще й брати КОСМОСИ. Першим горде звання «КОСМОС» отримав мер Києва пан Черновецький. Для киян він став КОСМОСОМ не лише через свою інопланетну поведінку, а й через «космічні» ціни на ритуальні послуги у Києві. Їхній автор – пан Черновецький. У Кременчуці у київського мера з’явився брат по розуму – керівник місцевих комунальних поховальників пан Дедюрін. Він розробив, запровадив та стійко утримує вже другий рік космічні ціни на ритуальні послуги у Кременчуці.

У цій сумній історії з життя мерців є і позитивна сторона. За версією «95-го кварталу», Леонід Черновецький сказав: «Я, и моя команда молодая, ответственно заявляем, что Украина умереть не может – у нее нет денег на похороны!» Тож, за версією «Телеграфа», Кременчук теж не вимре – у нього точно немає грошей на поховання.

Щороку «ТелеграфЪ» також номінує на непочесне звання весь депутатський корпус. У 2007-му депутати, наприклад, вибороли звання «Злюки бобри» – через величезну кількість дерев, знесених за рішенням міської ради. У 2009-му ми однозначно номінуєму кременчуцький депутатський корпус на звання «Кроти-2009».

Кріт – вреднюча та некорисна тварина, яка тишком-нишком захоплює земельні ділянки, риє там свої нори та заважає ефективному землеробству. Тож кременчуцькі депутати – типові «кроти». Бо вони примудрилися на всіх ласих шматочках кременчуцької землі – у центрі міста, по берегах Дніпра та Кривої Руди – усюди повиривати власні «нори». І ділянки попривласнювати. Кроти – вони і в Африці кроти.