Журналісти сунуть у політику - це добре чи погано для читача?

23.12.2005, 11:12 Просмотров: 3 599
Кілька провідних українських журналістів вирішили балотуватися до парламенту. Серед них - Андрій Шевченко, Вахтанг Кіпіані, Ольга Герасим’юк. «ТелеграфЪ» З’ясовував, з якою метою вони посунули у політику..

“Журналіст, який бере участь у виборах, має йти у відпустку...”

Під престижним п’ятим номером до блоку БЮТ увійшов Андрій Шевченко – один з організаторів 5 каналу, колишній віце-президент Національної телекомпанії України, людина, надзвичайно популярна в журналістських колах. Один з київських колег Шевченка охарактеризував його так: “На білому одязі Андрія – жодної плями. Для київського журналіста – це диво”.

“ТелеграфЪ” поцікавився, чому журналіст “в белых одеждах” подався до БЮТ?
Андрій Шевченко, для “Телеграфа”, 20 грудня 2005 року:
- Пане Шевченку, ви увійшли до блоку Юлії Тимошенко як член її партії “Батьківщина”?
- Ні. Я – позапартійний, і залишатимусь таким. Це принципова позиція.
- Чому ви подались  із журналістики до політики?
- На це можна по-різному дивитися. Подався чи ні?  Де закінчується журналістика і починається політика? Коли ми робили парламентські слухання, щоб підняти проблему темників в українській журналістиці, це була політика чи журналістика? Коли літали до Страсбурга, щоби пред’явити постанову про цензуру в Україні, чим ми займалися? Гадаю, це була і політика, і журналістика.
- Чи не здається вам, що участь журналіста в політичній боротьбі на боці конкретної сили автоматично ставить під сумнів його професійну  об’єктивність?
- Я і надалі працюватиму за стандартами професії.
- Але ж ви вирішили не працювати як журналіст, поки триватиме виборча кампанія?
- Так. Я переконаний - журналіст, який бере участь у виборчій кампанії, має піти на цей час у відпустку за основним місцем роботи. Створювати конфлікт інтересів неприпустимо. А він неминучий. Неможливо до третьої години працювати на партію, а після третьої об’єктивно і зважено подавати новини.
- Як нам стало відомо, ви розіслали пропозиції колегам – журналістам, які теж братимуть участь у виборах, піти на цей час у відпустку. Пропозиції від вас отримали, у тому числі, і Богуцький та Герасим’юк. Якою була їхня відповідь?
- На жаль, я не можу відповісти на це запитання. Я не отримав їхньої відповіді.
- Пане Шевченку, чому ви обрали для політичного старту блок БЮТ? Він чимось відрізняється від інших? Чи були інші причини?
- З керівництвом  БЮТ ми  домовились,  як втілюватимемо в життя  важливі для мене речі – найперше, це проект створення суспільного телебачення в Україні.

Київський політолог Кость Бондаренко вважає, що прихід Шевченка надзвичайно вигідний для БЮТ: “Шевченко – авторитетна людина у журналістському середовищі, особливо серед молодих журналістів. Саме через нього у багатьох  його колег не підніметься рука критикувати Блок Юлії Тимошенко”.

“У них вистачає сил рвати політиків зубами!”

До прохідної частини списку “Громадянського блоку “ПОРА” – ПРП” потрапив  відомий український  тележурналіст  Вахтанг Кіпіані. До блоку він пройшов за квотою “ПОРИ”.  “ТелеграфЪ” поцікавився, що змусило відомого і послідовно опозиційного журналіста податися у політику?

Вахтанг Кіпіані,  для “Телеграфа”, 21 грудня 2005 року:
- Пане Кіпіані, чому ви вирішили балотуватися до парламенту?
- Тому, що не можу довірити політикам, що вже при владі, вирішувати важливі для мене питання. Маю вирішувати їх сам. У парламенті, наприклад. Та й взагалі я – політично активний громадянин. Ще з 90-го року. Був активним  членом УРП (Української Республіканської партії). Аж до 96-го. Щоправда, після розколу  партії довелося серйозно розчаруватися в її лідерах.
- Чому після таких розчарувань ви знову подалися до партії? Тільки тепер до “ПОРИ”?
- З “ПОРОЮ” у нас співпадають погляди. Я маю національно-ліберальні  переконання. А “ПОРА” – це та єдина партія, яка  насправді  докладає зусиль, щоби бандити сиділи по тюрмах. Хлопці не сприймають перефарбованих політиків. Це одна з наймолодших партій, у неї ще вистачає політичних сил рвати політиків зубами.
- Ви підете у відпустку на час виборів?
- Ні. Не піду. Маю заробляти гроші для сім’ї.
- Чи не здається вам, що журналіст, який представляє певну політичну силу, не може об’єктивно висвітлювати перебіг виборчої кампанії?
- Абсолютно не здається! Тут немає прямого зв’язку. Все залежить від особистості. Той, хто був колабораціоністом, ним і залишиться.  Якщо ж ти працював чесно, то чому членство в партії має тебе зробити брехуном? Ні, я не бачу тут прямого зв’язку.

Вахтанг Кіпіані -  автор поки що єдиної в Україні книги про темники – “Влада Тьми і Темників” .
Тривалий час  Кіпіані  працював у проекті “Подвійний доказ” на каналі 1+1. Після закриття проекту генеральним продюсером  каналу Ольгою Герасим’юк,  Вахтанг  Кіпіані – випусковий редактор програми “Один тиждень” на київському каналі К1. 

Без табу – Ольга Герасим’юк в “Нашій Україні”

До першої п’ятірки кандидатів у народні депутати блоку “Наша Україна” увійшла відома українська журналістка Ольга Герасим’юк. Вона посіла четверте місце – як раз перед співачкою Русланою.

Пані Герасим’юк – генеральний продюсер каналу 1+1. На  президентських виборах 2004 року канал, разом з кількома іншими (Інтер, ICTV),  заслужив репутацію заангажованого владою. Такого, що висвітлює новини, керуючись темниками.
Після другого туру виборів журналісти відділу новин каналу 1+1 відмовились неправдиво висвітлювати перебіг виборчої кампанії. Ольга Герасим’юк  м’яко і майже непомітно перетекла до їхньої компанії. Але сталося це лише після того, як став Майдан і у виборчій кампанії відбувся перелом – почали перемагати помаранчеві.
Ольга Герасим’юк – улюблена журналістка колишнього Президента Леоніда Кучми.  Свого часу вона зняла зворушливе кіно про доброго Президента Кучму. Їй пропонувалася посада прес-секретаря Президента Кучми.
“Телеграфу” не вдалося з’ясувати, за які заслуги перед помаранчевою владою пані Герасим’юк посіла почесне  четверте місце у списку провладного блоку. Тож залишається припустити, що помаранчеві – переживши інформаційну блокаду на минулих виборах –  забезпечують собі безлімітний ефір на каналі 1+1.

Від редакції:
Журналіст, президент Центру суспільних медіа Андрій Шевченко, звернувся до журналістів – учасників виборчої кампанії з закликом  призупинити на час виборів професійну діяльність. Тільки так можна уникнути конфлікту інтересів, і убезпечити читача від суб’єктивних матеріалів журналістів – членів партій. Редакція “Телеграфа” цілком поділяє позицію пана Шевченка – неможливо півдня працювати на свою партію, а півдня збалансовано та об’єктивно висвітлювати діяльність усіх інших партій. Та й який журналіст виступить проти власної партії?
На жаль, голова Незалежної профспілки журналістів України Сергій Гузь не впевнений, що журналісти – члени партій – насправді полишать роботу на час виборів. Він заявив: “Журналісти не будуть призупиняти свою роботу, бо, на мою думку, саме для того їх і запрошують у виборчі списки”.
Що ж, схоже пан Гузь відповів на запитання: добре чи погано для читача, коли журналісти сунуть у політику.



 
0
Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх