Напередодні Дня Вчителя перестало битися серце видатного вчителя та борця Івана Тура

1.10.2017, 13:01 Просмотров: 2 883

Напередодні Дня Вчителя перестало битися серце видатного вчителя та борця Івана Тура

У першого директора школи №16, борця за дотриманням законів, вчителя з великої літери Івана Олексійовича Тура перестало битися серце

 

Вчора 30 жовтня, напередодні Дня Вчителя, перестало битися серце у талановитого педагога, першого директора школи №16 м. Кременчука (1972—1980рр) Івана Олексійовича Тура у віці 81 року. Про це Телеграфу розповів директор школи №16 Олексій Довбня. Похорони відбудуться у вівторок за адресою: вул. Велика набережна, буд 7. 

 

Тур Іван Олексійович — перший директор школи № 16 м. Кременчука (колишня школа № 29). Школу почав будувати в 1972 році в районі вулиці маршала Говорова та провулку Військовому. Фінансування будівництва здійснював Крюківський вагонобудівний завод, будувати школу розпочав домобудівний комбінат № 3, а закінчувало будівельно-монтажне управління «житлобуд».

 

Напередодні Дня Вчителя перестало битися серце видатного вчителя та борця Івана Тура

 

На початку квітня 1974 р. будівництво школи було завершено.1 вересня 1974 р. було прийнято перших школярів. Іван Олексійович ТУР очолив школу в 1974 році, працював директором школи до 1980 року. Народився 25 липня 1936 року, у с. Новоіванівка Хорольського району Полтавської області. Освіта: 1953—1957 рр. навчання в сільськогосподарському технікумі села Красногорівка Великобагачанського району за спеціальністю бухгалтер; 1960—1965 рр. навчання в Полтавському педагогічному інституті ім. В. Г. Короленка. Має диплом учителя історії, української мови та літератури. З 1965 до 1969 р. працював учителем та заступником директора з виховної роботи в середній школі № 29 (колишня школа № 6); 1969—1973 рр. — директор школи № 14.

 

Напередодні Дня Вчителя перестало битися серце видатного вчителя та борця Івана Тура

 

Громадська діяльність: З 1967 р. — член КПРС; з 1989 р. — член Народного Руху України; 1989 р. — член товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка у м. Кременчук; з 1991 р. — член дослідницької групи з вивчення фактів голодомору 1932—1933 рр. у селі Кам'яні Потоки Полтавської області; з 1991 до 1994 рр. — постійний делегат з'їздів дослідників голодомору в м. Києві; з 1989 до 2010 року — член та голова дільничних та територіальної виборчої комісії; активний учасник акцій, мітингів, маршів за встановлення вперше на Лівобережній Україні синьо-жовтого прапора у Кременчуці.

 

На пенсії Іван Олексійович продовжував боротьбу за дотриманням законів. Останньою справою Івана Тура була справа проти будівництва 12-поверхівки на Першому Занасипі. 

 

 

Влітку вийшла з друку його книга про свій родовід…

 

Майстер своєї справи, людина авторитетна та непохитна у своїх переконаннях, - таким запам’ятається всім, хто знав Івана Олексійовича.

Теги:
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.

Информация

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии к данной публикации.


Вверх