Які таємниці зберігає банк на площі Перемоги у Кременчуці

22.08.2020, 09:02 Переглядів: 24 555

 

Кременчуцькі журналісти оглянули історичну будівлю

Банк на площі Перемоги - одна з найстаріших будівель у Кременчуці. Також він є найдавнішим пам'ятником незаконному будівництву в нашому місті. Річ у тім, що будівлю звели з порушеннями чинних у Російській імперії містобудівних норм, які забороняли будь-які будови біля соборного храму. Попри це, будівництво таки розпочалася і таки багато хто здогадується, чому…


Будівля довгий час була закритою для пересічних кременчужан. Цьогоріч у ній засідає виборча комісія, тому двері колишнього банку гостинно відкрили для журналістів та членів виборчої комісії.


 


Будівля, як птах Фенікс, двічі відроджувалася з попелу


Краєзнавець Алла Лушакова в книзі «Вулицями старого Кременчука» згадує, що у 1884 році відкривається відділення державного банку. Спочатку воно перебувало у найманому будинку Макшеєва. 1892 року правління банку звертається до міської управи з проханням виділити землю для спорудження власного будинку. Протягом 1892–1895 рр. міська влада пропонує п'ять ділянок в різних районах Кременчука, але керуючий хотів побудувати на Соборній площі (площа Перемоги). Його прагнення суперечило чинному будівельному законодавству, згідно з яким зводити споруди в районі соборного храму заборонялося.


 



У 1896 році прийняли рішення про виділення бажаної ділянки. Банк побудували з цегли одного з заводів, власником якого був Щелкунов (село Кривуші).


Вже у 1900 році банк розпочав свою роботу. Банківська будівля ні своїм місцем розташування, ні зовнішнім виглядом не вписувалася в ансамбль будівель початку XIX століття.


 


Будівля Держбанку горіла двічі. Перший раз - на початку ХХ століття, і відновили її у 1905 році. Ймовірна причина пожежі - підпал задля отримання страховки. Вдруге будівля горіла у 1943 році, тоді від неї залишилася лише цегляна коробка. Відновили будівлю у 1945-1947 роках.


 


Під час окупації в банку ходили й радянські, й німецькі гроші


Краєзнавець Євген Бергер розповів «Телеграфу», що проти будівництва банку на площі затіяли багаторічну і безплідну боротьбу священники Успенського собору.


- Священники Успенського собору були проти будівництва, але гроші зробили своє. Під час окупації банк функціонував, і були в обороті як радянські, так і німецькі гроші. У війну приміщення згоріло. Тільки-но звільнили Кременчук, службовці працювали у підвалі банку, поки приміщення відбудовувалося. Самі працівники банку жили й працювали в одному приміщенні аж до 50-х років минулого століття, поки не отримали квартири. У підвалах було дуже сухо та затишно...


Підвал банку


...Якщо звернете увагу, то нижні вікна будівлі замуровані цеглою, ось це якраз у тих кімнатах жили працівники банку - розповів Євген Дмитрович.


 



Як міліціонери залишилися охороняти банк, коли прорвало ГЕС


За словами краєзнавця, у 50-ті роки минулого століття міліція проводила навчання.


- Оголошували тривогу, й міліція бігла до банку, хто як міг: хтось на велосипедах, хтось пішки. У 1963 році (24 травня 1963 року - ред.) була помилкова тривога, коли говорили, що ГЕС прорвало й Кременчук буде затоплений. Коли оголосили, що ГЕС прорвало, усі тікали на гору, а два міліціонери не втекли й охороняли банк.


Під час паніки були покинуті всі магазини, у тому числі й ювелірні. Але в банку міліціонери залишилися й проявили громадянську позицію та службову мужність. Проте нагороди вони ніякої за це не отримали.


Міфи про привидів та підземні тунелі


Серед кременчужан ходять легенди, що між банком та собором був підземний прохід. Євген Бергер спростовує цю інформацію.


- Священників ховали біля Успенського собору. Колись у всіх церквах були підземні ходи, щоб ховати цінності у разі надзвичайної пригоди, але щодо банку - сумніваюсь, - сказав краєзнавець.



Також кременчужани ділилися розповідями про працівникыв банку, які стикалися з тим, що світло то зникало, то з'являлося. Навіть пішли легенди, що в приміщенні банку є привид.


- Привид живе у сусідньому будинку - Кременчуцькому краєзнавчому музеї, - додає Євген Бергер, згадавши ще одну легенду. 


Фонтани, величезні вікна, замурований балкон та люлька


Після першого засідання виборчої комісії її голова Руслан Бушман провів екскурсію журналістам на другому поверсі та показав кабінет, у якому прийматиме Кременчуцька територіальна виборча комісія.



Вишукані сходи, дзеркала, стелі з вбраними люстрами. На вході до зали у теплих пастельних тонах гостей одразу зустрічають фонтани, які, до речі, у робочому стані.


 


Переступаючи мармурову підлогу, потрапляєш на дерев'яний паркет, який залишився після відновлення будівлі.


 


Кабінет, де працюватиме виборча комісія, невеличкий, але затишний. Поруч з величезними вікнами, які прикрашені портьерами, знаходяться кілька столів, за якими працюватиме комісія.



 


Вікна кабінету виходять на перехрестя вулиць Ігоря Сердюка та Перемоги.


 


До речі, саме з цього кабінету є вихід на балкон, але він закритий дошками, бо балкон в аварійному стані.


 


Ми пішли трохи далі й потрапили на запасний вихід.



Після ошатного входу, зали та кабінетів тут зовсім інша ситуація.


 


Зазирнувши вниз, можна побачити люльку, за допомогою якої підіймали та опускали гроші між поверхами.


 


Кладка цегли, яка, ймовірно, залишилася в недоторканому вигляді ще з 1900 року.


 



Вишукані фотосесії в історичній будівлі


У будівлі банку молодята відкрили фотосесії. Героями першої весільної зйомки стали Василь Титарєв та Вікторія Піддубна.


 

Фото: Артем Коваленко, Роман Кучер, Альона Душенко
Автор: Альона Душенко Фото: Артем Коваленко, Роман Кучер, Альона Душенко
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх