Чи реально досягти у 2028 році того, що розповів фізик-ядерник про майбутнє? Коментар фахівця

Кореспонденти інтернет-порталу з благоустрою «Благоустрій.ІНФО» поцікавились у фахівця Ігнатенка Олександра Павловича, кандидата економічних наук, екс-директора Департаменту благоустрою та комунального обслуговування Мінрегіону (Мінжитлокомунгоспу), докторанта Національної академії державного управління при Президентові України, на яке покращення можна сподіватися благоустрою країни до 2028-го року? Портал також опублікував статті-розповіді фізика-ядерника Олександра Харченко, які набули великої популярності.

Б.І.: Олександре Павловичу, Ви мали змогу ознайомитися з цими публікаціями. Чи вірите Ви викладеному в них?

О.П.: Публікації дуже цікаві. Містять в собі тісно переплетені історичні, реалістичні, інноваційні, політичні, філософські, мрійні та фантастичні викладки у сфері благоустрою і державного управління.

100% вірити у викладене, звісно, неможливо, але значну частину викладеного у публікації державні інституції намагатимуться досягти.

Оскільки все ж таки я спеціалізуюсь саме в сфері благоустрою, як і ваш інформаційний портал, обговорювати буду лише в професійній площині, у тому числі щодо формування та реалізації державної політики у цій сфері.

Б.І. Чи можливо всю країну перебудувати, як описано в публікації – в «міста-сади»? Якщо так, то скільки років може зайняти подібна перебудова?

О.П.: Насамперед хочу сказати читачам, що в кінці XIX ст. Е. Говард висунув ідею створення міста-саду. 1898 року вийшла його книга «Завтра», а 1903 року «Міста-сади майбутнього». Говард уявляв собі місто-сад у вигляді концентричних кіл. У центрі міста - сад, навколо нього - громадські споруди, оточені центральним парком, по периметру широка скляна аркада - Кришталевий палац, в якому розміщені магазини, зимові сади. Всі будинки міста оточені зеленими масивами і садами. На півдорозі між центром і зовнішнім кільцем була задумана велика алея, що утворює зелений пояс і розділяє місто на внутрішню та зовнішню частини. Уздовж цієї алеї розташовані школи. Крайнє коло представляє собою сільськогосподарські поля та розташовані трохи осторонь зони для нешкідливих промислових підприємств.

Питання планування міст, систем розселення у зв'язку з розвитком суспільства розглядалися і в книгах філософів-утопістів. В опублікованій 1516 року книзі «Утопія» англійського філософа Т. Мора поряд з розробкою питань державного устрою висловлюються думки про найкраще розміщення міст, їх оптимальні розміри, значення громадського обслуговування.

Ті ж ідеї розвиваються і в творі Т. Кампанелли "Місто Сонця", який з'явився 1623 року. Н.Г. Чернишевський в романі «Що робити» говорить про майбутнє міст, передбачаючи в них систему зелених насаджень.

На початку XIX ст. Р. Оуен висунув ідею створення колективних поселень з чисельністю 300-2000 жителів. Навколо громадських будівель, розташованих у парку, він пропонував розмістити житлову забудову, а по периметру - промислове та сільськогосподарське виробництво.

Ш.Фур'є також заперечував великі міста і ідеалізував невеликі селища. Він представляв місто у вигляді системи трьох концентричних поясів, з яких перший охоплює центр, другий - околицю, третій - передмістя. Велике значення Фур'є приділяв зеленим насадженням. Всі поселення він розділив зеленими зонами, обчислив співвідношення забудованих і вільних територій, мінімальну відстань між будинками, ширину насаджених деревами вулиць.

Таким чином в публікації були викладені відомі у фаховому науковому колі історичні факти, які є вагомими теоретичними напрацюваннями у формуванні державного регулювання сфери благоустрою населених пунктів.

Б.І.: Чи є сенс у наш час так кардинально міняти благоустрій країни на «міста-сади»?

О.П.: Спочатку ми повинні запитати себе: чи є це економічно доцільним, скільки це коштуватиме, і як це відіб’ється на екології.

Хочу нагадати, що благоустрій населених пунктів у діючому законодавстві розглядається як комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюється на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення довкілля.

На мій погляд, сферу благоустрою населених пунктів можна розглядати як своєрідний міст між життєдіяльністю людини та довкіллям.

З одного боку, державна політика у цій сфері має забезпечити належні умови для життєдіяльності людини в навколишньому природному середовищі, з іншого боку забезпечити охорону довкілля під час життєдіяльності людини.

Чи маємо ми моральне право знищувати те, що вже побудовано нашими предками, включаючи історичну забудову, заради утопічних та фантастичних ідей? Чи розуміємо ми, скільки це видатків, у більшості бюджетних – зібраних з податків, буде коштувати? І це не тільки кошти на будівництво. Це і витрати на проектування, знесення існуючої забудови та її утилізація, будівництво нової. Чи зможемо ми підрахувати скільки шкоди ми зробимо «довкіллю заради довкілля»? Адже будь-яка діяльність людини впливає на оточуюче природне середовище.

Однак формувати містобудівні вимоги ми можемо для нових поселень вже зараз. Вирішувати це питання можливе через внесення відповідних змін до державних будівельних норм ДБН 360-92, затверджених наказом Держкоммістобудування 17.04.1992 N 44 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Б.І.: «В майбутньому всі будуть ходити пішки або на велосипедах, і лише між містами – метро або потяги». Чи доцільно та чи можливо створити таку інфраструктуру?

О.П.: Розбудова сучасної інфраструктури за вимогами сьогодення є одним із завдань сфери благоустрою населених пунктів.

Перші кроки до цього вже зроблені. Нами було розроблено та затверджено державні будівельні норми ДБН «Планування та забудова міст, селищ і функціональних територій. Благоустрій територій», затверджені наказом Мінрегіону України від 28.10.2011 № 259. В них затверджені значні вимоги для впровадження сучасних пішохідних (включаючи вимоги для осіб з обмеженими фізичними можливостями) та велосипедних доріжок при новому будівництві.

Б.І.: У публікації було сказано, що через Інтернет в майбутньому громадяни зможуть проконтролювати, скільки коштів було витрачено для обслуговування вуличних ліхтарів. Що ніби-то будуть Інтернет-реєстри, які не дозволять відводити землю, де розташовано, наприклад, парк - під забудову. Чи це можливо? Це також фантастика?

О.П.: Вже зараз можливе застосування сучасних інноваційних технологій у сфері благоустрою населених пунктів. Серед них такі:

1) Удосконалення системи контролю в сфері благоустрою населених пунктів:

GPS-навігація:

щодо прив’язки систем координат територій населених пунктів, об’єктів благоустрою, а також меж, закріплених для утримання територій;

логістичних процесів у сфері благоустрою населених пунктів при наданні регульованих послуг: перевезення побутових відходів, перевезення тіл померлих до місць поховання, при механізованому утриманні територій населених пунктів (поливання, підмітання, очищення від снігу);

пересування транспорту сфери благоустрою населених пунктів, у тому числі облік витрат пально-мастильних матеріалів: щодо зовнішнього освітлення, озеленення, іншого допоміжного транспорту;

пересування працівників, що задіяні в системі контролю сфери благоустрою населених пунктів;

он-лайн відеоконтроль зі збереженням інформації:

за деякими операціями на об’єктах благоустрою населених пунктів для недопущення несанкціонованої діяльності: місця поховання (кладовища, крематорії), об’єкти переробки, утилізації та захоронення побутових відходів;

за «скритими» роботами на об’єктах благоустрою населених пунктів (очистка зливостоків, процес поливання територій та об’єктів благоустрою населених пунктів, прибирання снігу);

за правопорушеннями в сфері благоустрою для формування доказової бази в судових процесах;

за операціями з видалення зелених насаджень;

Аерофотозйомка:

за несанкціонованою вирубкою зелених насаджень;

за несанкціонованим розміщенням сміттєзвалищ;

за дотриманням меж та санітарно-захисних зон полігонів побутових відходів, а також місць поховань;

для планування заходів інженерного захисту від затоплення територій;

Наземні мобільні засоби збирання та обробки інформації:

для моніторингу якості будівництва, ремонту та утримання вулиць і доріг.

2) Автоматизація регульованих процесів у сфері благоустрою населених пунктів:

з виявлення та обліку правопорушень у сфері благоустрою населених пунктів;

для обліку «початку та кінця» дії дозволу на порушення об’єктів благоустрою;

в безпеці дорожнього руху щодо управління роботою світлофорів, відеоспостереження місцями концентрації дорожньо-транспортних пригод;

автоматизація включення та виключення зовнішнього освітлення, а також моніторинг їх працездатності, через GSM-зв’язок;

для ведення електронних реєстрів зі збирання, транспортування, сортування, переробки, утилізації та захоронення побутових відходів за їх видами та утворювачами;

для ведення електронних реєстрів поховань померлих та місць поховань, облік виділення могил для поховання;

з електронної інвентаризації та паспортизації об’єктів благоустрою населених пунктів.

3) Удосконалення надання регульованих послуг в сфері благоустрою населених пунктів:

використання GSM-зв’язку для замовлення послуг: з паркування автотранспорту на об’єктах благоустрою населених пунктів, з вивезення великогабаритних, будівельних, ремонтних та рідких побутових відходів, а також з вивезення снігу;

чипування контейнерів для збирання побутових відходів для фіксування моменту завантаження побутових відходів;

використання датчиків ваги на сміттєвозах для визначення обсягів надання послуг з вивезення побутових відходів.

Звісно, що науково-технічний прогрес незупинний, і з кожним днем будуть доповнюватися технологічні можливості в діяльності сфери благоустрою населених пунктів. Завданням сьогодення є впровадження технологій з урахуванням техніко-економічних обґрунтувань.

Б.І.: На вулицях майбутніх міст ніби-то будуть стояти інформаційні лайт-бокси замість громадських бібліотек. Чи можливо це?

О.П.: Вже зараз в існуючому законодавстві - інформаційні стенди, дошки, вивіски віднесені до малих архітектурних форм, як елементи декоративного чи іншого оснащення об’єктів благоустрою. Звісно, що з розвитком інформаційних технологій така заміна відбудеться. А функціональне значення об’єктів та елементів благоустрою буде значно ширше ніж ми розуміємо його сьогодні. Тому питання державного регулювання, насамперед нормативно-правового, буде постійно актуальним.

Б.І.: Чи будуть дільничні правоохоронці у майбутньому контролювати благоустрій?

О.П.: Функції контролю благоустрою розподілені в трикутнику державного, самоврядного та громадського контролю. Межі цього контролю постійно змінюються в залежності від політичного, адміністративного устрою в країні, потреб громадського суспільства тощо.

В умовах децентралізації влади, досвіду європейських країн, а також маючи історичний досвід у цьому напрямку, цілком життєздатним є контроль з боку дільничних інспекторів, або у разі створення муніципальної міліції, надання їм повноважень місцевих інспекцій з благоустрою.

Б.І.: Що Вам, Олександре Павловичу, найбільше сподобалося у цій публікації?

О.П.: Сподобався приклад що у 2027 році міністр енергетики був спійманим на корупції. Його зняли з посади, заборонили по життєво працювати на державній службі, конфіскували майно та оштрафували. Далі він працював садівником.

Ну, по-перше ми бачимо, що енергетика, навіть і в майбутньому, за публікацією, досить корупційна.

А по-друге, сфера благоустрою, навіть у майбутньому, залишає шанс на виправлення винних на громадських роботах.

Б.І.: Як би Вам хотілося, щоб у найближчі 14 років змінився благоустрій країни?

О.П.: Мені хотілося, щоб завершилася розпочата реформа у цій сфері та почався її розвиток.

Для цього потрібно завершити затвердження актів нормативного регулювання, привести тарифи у цій сфері (зокрема щодо поводження з побутовими відходами) до економічно-обгрунтованих витрат, перейти від існуючих методик визначення тарифів, що базуються на витратних принципах до інших економічних механізмів, відійти від перехресного субсидування у цій сфері (як в принципі і у всьому ЖКГ), встановити мінімальні межі фінансування об’єктів благоустрою, забезпечити дієвий самоврядний та громадський контроль у цій сфері, сприяти залученню проектів приватно-публічного партнерства та соціально-відповідального бізнесу у цій сфері тощо.

Звісно враховуючи, що фінансування цієї сфери в більшості базується на бюджетному фінансуванні, все залежатиме від обсягів фінансування, використання цих коштів та контролю з боку громадськості, а також впровадження механізмів приватно-публічного партнерства та залучення соціально-відповідального бізнесу у цій сфері тощо.

Звісно, як мешканцю, мені хотілося, щоб ми мали рівні дороги без ям, чарівні зелені насадження, яскраве вуличне освітлення, затишні прибудинкові території, чудові території загального користування тощо.

І я вважаю, що політики, чиновники, науковці, громадськість, засоби масової інформації лише спільно зможуть досягти значних успіхів у сфері благоустрою, ЖКГ і економіки країни в цілому.