Операція „Нерест” - Кременчуцькі рибінспектори на рейді

Коли кажуть, що ви ловитимете браконьєрів, певно, приходить думка про оперативну зйомку, злісних, до зубів озброєних дядьків у камуфляжі, які відстрілюються під час погоні по дніпровських водах. Насправді зранку ми довго їдемо київською трасою на стареньких, але справних „Жигулях” до Сулинського заказника. Це одне з відомих нам нерестилищ у живописному куточку на межі Полтавської та Черкаської областей. Вже опівдні туди прибуває керівник Полтавського відділу, що базується у Кременчуці, Петро Дворецький, якого зустрічають місцеві інспектори. Всього їх на Полтавщині більше 40. Хлопці абсолютно серйозно озброюються пістолетами, садовлять нас на моторний човен і ми на пристойній швидкості мандруємо поміж очеретів лабіринтами красуні-Сули.
Тішить те, що риба в річці є. Це твердять інспектори. Втім, видно, що подекуди з водної гладі справді скидається у любовних іграх то жерих, то судак. Вони заходять сюди з водосховища  проти течії „на теплу свіжу воду”. Потім мечуть ікру на мілині, і мальки залишаються ще якийсь час на цих місцях. На Полтавщині риба збивається і зовсім неподалік від нас – у Чикалівських, Келебердянських, Успенських, Орликівських та Білецьківських плавнях, а також на Ворсклі, Пслі, у ставках.
На початку квітня ловити рибу заборонено. Незважаючи на це, за словами Петра Дворецького, з початку нинішнього року вже задокументовано 3250 порушень. З них – майже третина – грубе порушення правил любительського спорту і рибальства. Плюс 16 кримінальних справ. Це вже коли природі завдається особлива шкода. В рибінспекції кажуть, що найбільший збиток цього року вимірювався 1200 гривнями.
„Вдень на браконьєра натрапити складніше, - розповідає Петро Дворецький, вказуючи на сліди джипа на пісчаному березі та кинуті поряд сітки і пляшки біля вогнища. – Зазвичай вони ловлять рибу звечора, як тільки стемніє. Ось і сьогодні вночі ми майже не спали. О другій годині надійшов сигнал, довелося виїздити на Дніпро”.

Петро Валентинович розповідає про те, як вони з приладом нічного бачення висліджують браконьєрів, як читають сліди на воді. А потім посміхається і показує на пару чорногузів, що зненацька знялися з очерету, певно, стривожені шумом мотора. Ми дізнаємося, що професія рибінспектора не лише романтична (бо ж весь час милуєшся краєвидами), а й небезпечна. Особи на джипах, які розкидаються сітками по берегу, бувають вельми непорядні і агресивні. Розповідають нам і про способи нищення риби. Особливо жорстокий – електролов – коли її вбивають струмом. Навколо гине все живе. Так само – вибухові пакети. Є й різноманітні види сіток.
За кільканадцятим поворотом Сулинського русла з’являється малюсінький човник на веслах з двома молодими людьми, які тільки поставили сітки. Місцеві. Хлопці не тікають – нема сенсу. Пан Дворецький представляється, питає, чи знають про заборону лову. Знають. Інспектор, який керував нашим човном, глушить мотор і витягає бланки протоколів.
„Може не треба, дя-а-а? – просить юнак. – Ми ж тільки „посипались”! Ще нічого не піймали”. Однак у сітках вже застряло семеро карасів (кожен по тарифу – 6 грн.). Плюс штраф за 85-ю статтею адмінкодексу – мінімум 340 грн. Отак виходить, пару кілограмів риби обійшлося майже в чотириста гривень.
Пройшовши приблизно 35 кілометрів водою, ми швартуємось біля берега, де вже чекає оперативна група з Полтави у складі рибінспекторів та спецпідрозділу міліції. В таких рейдах нині задіяно і ДАІ, і водну та транспортну міліцію, і іхтіологів, і козаків. На їх пост ми натрапили, коли сушею вибиралися на трасу. Кременчуцькі хлопці розбили там намети і слідкують, щоб „муха не пролетіла” через цей пропускний пункт.
Заборона рибалити діятиме до 10 червня. На період нересту всі служби, задіяні в охороні живих водних ресурсів, чергують у режимі ненормованого робочого дня, аби попередити незаконний вилов риби та дати їй віднереститись. На період заборони дозволяється любительський та спортивний лов риби з берега, за межами нерестилищ одною поплавковою чи донною вудкою з одним гачком та спінінгом з блешнею

Редакція „Телеграфа” дякує начальнику Середньодніпровського державного басейнового управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства Олександру Мурильову за сприяння участі „Телеграфа” у спільному рейді.