
Старі діди кажуть, що раніше під час нересту навіть дзвони не дзвонили у церквах. Щоб риба розмножувалась. До цього делікатного процесу ставилися трепетно. Нині за ним слідкує рибінспекція.

Коли кажуть, що ви ловитимете браконьєрів, певно, приходить думка про оперативну зйомку, злісних, до зубів озброєних дядьків у камуфляжі, які відстрілюються під час погоні по дніпровських водах. Насправді зранку ми довго їдемо київською трасою на стареньких, але справних „Жигулях” до Сулинського заказника. Це одне з відомих нам нерестилищ у живописному куточку на межі Полтавської та Черкаської областей. Вже опівдні туди прибуває керівник Полтавського відділу, що базується у Кременчуці, Петро Дворецький, якого зустрічають місцеві інспектори. Всього їх на Полтавщині більше 40. Хлопці абсолютно серйозно озброюються пістолетами, садовлять нас на моторний човен і ми на пристойній швидкості мандруємо поміж очеретів лабіринтами красуні-Сули.
Тішить те, що риба в річці є. Це твердять інспектори. Втім, видно, що подекуди з водної гладі справді скидається у любовних іграх то жерих, то судак. Вони заходять сюди з водосховища проти течії „на теплу свіжу воду”. Потім мечуть ікру на мілині, і мальки залишаються ще якийсь час на цих місцях. На Полтавщині риба збивається і зовсім неподалік від нас – у Чикалівських, Келебердянських, Успенських, Орликівських та Білецьківських плавнях, а також на Ворсклі, Пслі, у ставках.
На початку квітня ловити рибу заборонено. Незважаючи на це, за словами Петра Дворецького, з початку нинішнього року вже задокументовано 3250 порушень. З них – майже третина – грубе порушення правил любительського спорту і рибальства. Плюс 16 кримінальних справ. Це вже коли природі завдається особлива шкода. В рибінспекції кажуть, що найбільший збиток цього року вимірювався 1200 гривнями.
„Вдень на браконьєра натрапити складніше, - розповідає Петро Дворецький, вказуючи на сліди джипа на пісчаному березі та кинуті поряд сітки і пляшки біля вогнища. – Зазвичай вони ловлять рибу звечора, як тільки стемніє. Ось і сьогодні вночі ми майже не спали. О другій годині надійшов сигнал, довелося виїздити на Дніпро”.

Петро Валентинович розповідає про те, як вони з приладом нічного бачення висліджують браконьєрів, як читають сліди на воді. А потім посміхається і показує на пару чорногузів, що зненацька знялися з очерету, певно, стривожені шумом мотора. Ми дізнаємося, що професія рибінспектора не лише романтична (бо ж весь час милуєшся краєвидами), а й небезпечна. Особи на джипах, які розкидаються сітками по берегу, бувають вельми непорядні і агресивні. Розповідають нам і про способи нищення риби. Особливо жорстокий – електролов – коли її вбивають струмом. Навколо гине все живе. Так само – вибухові пакети. Є й різноманітні види сіток.
За кільканадцятим поворотом Сулинського русла з’являється малюсінький човник на веслах з двома молодими людьми, які тільки поставили сітки. Місцеві. Хлопці не тікають – нема сенсу. Пан Дворецький представляється, питає, чи знають про заборону лову. Знають. Інспектор, який керував нашим човном, глушить мотор і витягає бланки протоколів.
„Може не треба, дя-а-а? – просить юнак. – Ми ж тільки „посипались”! Ще нічого не піймали”. Однак у сітках вже застряло семеро карасів (кожен по тарифу – 6 грн.). Плюс штраф за 85-ю статтею адмінкодексу – мінімум 340 грн. Отак виходить, пару кілограмів риби обійшлося майже в чотириста гривень.
Пройшовши приблизно 35 кілометрів водою, ми швартуємось біля берега, де вже чекає оперативна група з Полтави у складі рибінспекторів та спецпідрозділу міліції. В таких рейдах нині задіяно і ДАІ, і водну та транспортну міліцію, і іхтіологів, і козаків. На їх пост ми натрапили, коли сушею вибиралися на трасу. Кременчуцькі хлопці розбили там намети і слідкують, щоб „муха не пролетіла” через цей пропускний пункт.
Заборона рибалити діятиме до 10 червня. На період нересту всі служби, задіяні в охороні живих водних ресурсів, чергують у режимі ненормованого робочого дня, аби попередити незаконний вилов риби та дати їй віднереститись. На період заборони дозволяється любительський та спортивний лов риби з берега, за межами нерестилищ одною поплавковою чи донною вудкою з одним гачком та спінінгом з блешнею
Редакція „Телеграфа” дякує начальнику Середньодніпровського державного басейнового управління охорони, відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства Олександру Мурильову за сприяння участі „Телеграфа” у спільному рейді.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.