Про гречку, педофілів і ціни на навчання

Група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді  законопроект № 7486-1 «Про вищу освіту». За цим законопроектом, вартість навчання у ВНЗ для контрактників можна буде підвищувати щороку. Причому на суму, обсяги якої законом чітко не обмежені – тобто, на скільки завгодно.  

Ефективна все-таки штука ця пропаганда. Застосування її  простих методів дає владі можливість водити цілий народ на вервечці – як сліпу коняку або мале дурне теля.  А методи такі – якщо хочеш відволікти увагу народу від чогось серйозного, активно галасуй навколо будь-якої штучно створеної проблеми.  Кричи сильніше і переконуй суспільство, що від цієї страшенної проблеми залежить все його життя.  А поки переконане тобою суспільство по-дурному кліпає очима, тихим сапом вирішуй на власну користь інші, справді важливі проблеми – суспільство цього навіть не помітить. За версією «Телеграфа», саме це зараз відбувається в освітній галузі України.  Поки народ, як молодий бичок, втупився очима у червону ганчірку, на якій написано: «Гречка подорожчала!!!», – представники влади тишком-нишком протягують законопроект, який не просто збільшить ціну на навчання у ВНЗ. Він зробить її непрогнозованою. Це торкнеться десятків тисяч студентів та їхніх батьків – бо ніхто з них не зможе прорахувати, чи вистачить у родини коштів на повний курс навчання дитини?  Та ніхто про цю проблему не галасує, телеканали її не висвітлюють, урядовці коментарів не дають. А якщо так, давайте самі подивимось, що готує нам уряд.

  Історія така. Нині в Україні діє чинний Закон «Про вищу освіту». Саме у ньому прописана процедура визначення вартості  навчання у ВНЗ для студентів-контрактників.  17 грудня 2010 року нардеп Мирошниченко (Партія регіонів) зареєстрував у Верховній Раді новий законопроект № 7486 «Про вищу освіту».  А далі почали відбуватися дивні, на наш погляд, події. 21 грудня законопроект Мирошниченка офіційно передали для ознайомлення до Комітету ВР з питань науки і освіти.  А вже наступного дня – 22 грудня – група народних депутатів зареєструвала власний законопроект «Про вищу освіту» №7486-1.  Це народні депутати: Єфремов, Зарубінський, Ківалов, Логвиненко, Луцький, Самойлик, Шаров. До речі, Луцький – заступник голови комітету ВР з питань освіти і науки. «ТелеграфЪ» здивував такий поспіх.  Один шанований регіонал Мирошниченко вже подав свій законопроект. Навіщо навздогін за ним ще три регіонали (Єфремов, Луцький, Ківалов) теж кинулись подавати законопроект на ту ж саму тему? Та ще які регіонали! Єфремов – голова фракції Регіонів у ВР.  Луцький – проректор з корпоративного управління Національного авіаційного університету (НАУ).  Ківалов – колишній голова Центрвиборчкому, за часів помаранчевої революції більше відомий, як «Коля, підрахуй!» (від дієслова «підрахувати»).

Пропонуємо вам зробити, те, що зробили ми – порівняти статтю чинного Закону «Про вищу освіту» та відповідні  статті двох нових законопроектів. Порівнюватимемо статтю, якою визначається розмір плати за весь строк навчання у ВНЗ.

 А тепер порівняйте статті за трьома  ознаками:

• в якій грошовій одиниці вираховується вартість навчання;

• який показник інфляції застосовується;

• змінюється чи залишається незмінною плата за весь строк навчання.

Зробивши це, ви побачите, що у чинному Законі «Про вищу освіту» та у законопроекті Мирошниченка вартість навчання вираховується виключно в грошовій одиниці України – в гривні. Водночас у законопроекті Єфремова-Луцького-Ківалова та ін. прив’язка до гривні відсутня. Там взагалі не вказано, в якій грошовій одиниці вираховується плата за навчання.  Що це дає? Це дає можливість керівництву ВНЗ при укладанні договорів зі студентами-контрактниками фактично заробляти на стрибках курсу долара в Україні.  

Тепер порівняємо показники інфляції у трьох запропонованих варіантах. В чинному Законі «Про освіту» вказано чітко: «з урахуванням офіційно визначеного рівня інфляції за попередній календарний рік». Офіційний рівень інфляції визначається на державному рівні, термін має ясну дефініцію. До того ж, він, певною мірою, вигідний студентам-контрактникам – адже офіційно визначений рівень інфляції, як правило, нижчий за реальний. Бо який же уряд захоче зізнатися, що внаслідок його урядування інфляція сягнула не 8%, а 20%? 

 У законопроекті Мирошниченка плата за навчання теж вираховується із застосуванням офіційно визначеного рівня інфляції. 

 А от у законопроекті  трьох інших красунчиків-регіоналів (№7486-1) пропонується застосовувати незрозумілий «коефіцієнт інфляції». Хто його вираховує? Як вираховує? Треба розуміти, хто як захоче, так і вирахує. Бо дефініції «коефіцієнту інфляції» законопроект не містить. 

І, нарешті, порівняємо чи не найголовніший показник – змінюється чи не змінюється з часом плата за навчання? У чинному Законі «Про вищу освіту» чітко вказано – «розмір плати за весь строк навчання... не може змінюватися протягом усього строку навчання».  У законопроекті Мирошниченка передбачена зміна вартості навчання – але не більше, ніж на офіційно визначений рівень інфляції за попередній календарний рік. А у законопроекті Єфремова-Ківалова-Луцького та ін. Вказано, що «розмір плати за весь строк навчання... може корегуватися протягом усього строку навчання на коефіцієнт інфляції...» Хіба ж це не шикарна можливість для небувалого розквіту фінансових зловживань?  Адже будь-яка нечітко виписана норма закону дає необмежені можливості для зловживань.  До речі, зверніть увагу ще на одну норму законопроекту 

№7486-1. Якщо плата за навчання у повному розмірі одразу сплачена авансом, вона не може змінюватися. Якщо ж платите частками, вона змінюватиметься на кожному курсі. Хто сьогодні може заплатити одразу за чотири роки навчання, скажімо, у національному університеті ім. Шевченка або в КПІ, або ще десь? Ті, хто мають серйозні гроші. А скільки таких по Україні?  Відповідно, всі інші, у кого немає таких грошей, опиняються у гіршій ситуації – хоча Конституція і гарантує рівні права на освіту всім громадянам України.  Виходить, «друзям –  все, а ворогам – закон». І в даному випадку, в невиграшній ролі «ворогів» може опинитися більшість населення України. Отакий цікавий законопроект №7486-1.

Знайомі парламентські журналісти стверджують, що саме він має всі шанси тихесенько бути прийнятим. Бо, як стверджують ті самі журналісти, насправді це законопроект, ініційований міністром освіти Табачником. А вищезгадані нардепи радо погодились подати його від власного імені.  

До речі, варто назвати всіх авторів-нардепів: Єфремов, Ківалов, Луцький – Партія регіонів; Зарубінський, Шаров – блок Литвина; Логвиненко – БЮТ; Самойлик – Комуністична партія. Як бачите, партії різні, а їхні представники так дружно об’єдналися, аби написати законопроект, який спустошить кишені батьків студентів, і створить умови для численних зловживань.

Конкретно про педофілів – бо вони передували гречці

 За версією «Телеграфа», «гречка» – це димова завіса, необхідна для прийняття важливих і непопулярних рішень.  Як будь-яка версія, вона може бути спростована. Та, на нашу думку, є достатньо свідчень того, що різні українські уряди регулярно використовують різні «димові завіси». Наприклад, влітку «ТелеграфЪ» готував матеріал «Пастка». Він стосувався проблеми відселення 10 сіл з-під Кременчука заради розробки рудного родовища  та будівництва Біланівського ГЗК. Таке глобальне відселення можливе на підставі Закону «Про відчуження земельних ділянок... які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» (№3682 від 17.11.2009).  Ініціатор законопроекту – колишній прем’єр Тимошенко.  На нашу думку, це страшнючий закон, який робить безправними власників земельних ділянок та садиб.  Чинний на той час Президент України Ющенко наклав на нього вето саме через те, що «закон не забезпечує реального захисту прав приватних власників, та не забезпечує дотримання конституційних гарантій права приватної власності».  Та 17 листопада 2009 року народні депутати подолали вето Президента, і більшістю у 326 голосів прийняли закон. І це – напередодні виборів! 

 А в країні ніхто навіть не пискнув – ані правозахисники, ані скандалісти, ані преса. Преса взагалі практично нічого не писала про цей закон. Ми перевірили сайти найпотужніших інформагенцій.  17 листопада, коли протягувався згаданий закон, преса хором верещала про педофілів із «Артеку». Пам’ятаєте, як несподівано і вчасно вигулькнули ті педофіли? Де вони зараз? А закон діє.

'Кременчугский ТелеграфЪ' №9 от 3 марта 2011 года.

Кременчуку потрібні інженери. Чи заплатить уряд за їхнє навчання?

Ризики вступної кампанії 2011 року