Поєдинок податкової з бізнесменами, або якими методами уряд покращує цифри статистики

Давай один відсоток! Або – ух…
Буквально кілька тижнів тому бухгалтери кременчуцьких підприємств ніяк не могли здати у податкову декларації про прибуток. І причиною цього було не їхнє незнання своєї справи. Просто цифри, представлені «рахівниками», не влаштували податкову. За Законом, податок на прибуток повинен складати 25 відсотків від об’єкту оподаткування (чистого прибутку). Тобто, якщо у підприємства загальний доход (валовий) становить 1 млн. гривень, то «чистий» – це те, що залишається після витрат на придбання матеріалів, необхідних для випуску продукції та функціонування підприємства. Іноді об’єктом оподаткування може стати й усього десять тисяч гривень. Ситуації різні бувають. Проте 25% від 10 тисяч (а саме, 2500 гривень) не влаштовують податківців. Адже від валового доходу (1 млн.) – це всього 0,25%.
– Податкові інспектори вважають, що наше підприємство занизило податок на прибуток. Оскільки ми перераховуємо усього 0,25 відсотка. А вони вимагають, щоб ми перерахували, як мінімум, 1% до державної казни, тобто 10 тисяч, – коментує  Валентина Григорівна, головний бухгалтер одного з кременчуцьких підприємств. – Але ж, якщо підприємство валовозатратне, як у нас, то те, що отримали, те й платимо. Проте декларації просто повертали. Нас відправляли до інспектора, який на ходу все перераховував і виходив на більшу суму, яку повинне заплатити підприємство. Він радив зменшити прибуток чи витрати та вийти на 1 відсоток. Проте це йде врозріз із бухгалтерським та податковим обліками, які ведуть бухгалтери.
Повернули таким чином багато декларацій, котрі здати потрібно було у  стислі строки.

Що говорять податківці?
У Кременчуцькій об’єднаній державній податковій інспекції нам пояснили, що один відсоток від валового доходу – це  податкове навантаження, а не новий податок на прибуток. Відсоток податку на прибуток не змінився. Проте податкова зараз працює відповідно до методичних рекомендацій та наказів державної податкової адміністрації України, яка розробила механізм адміністрування податку на прибуток.
– Усі підприємства поділяються на категорії: ті, які не звітуються більше року; збиткові; та ті, які мають низьке податкове навантаження тощо, – коментує Ольга Тіщенко, начальник відділу зв’язків із громадськістю ЗМІ та масово-роз’яснювальної роботи. –  Низьке податкове навантаження – це менше 1 відсотка від валового доходу. Підприємства так і продовжують оплачувати 25 відсотків від об’єкту оподаткування. Але з тими, у кого низьке податкове навантаження, податкова проводить бесіди на тему, чи доцільне функціонування їхньої структури, якщо прибутки такі малі.
Таким чином виходить, що «потрусити» українських бізнесменів «методично рекомендовано» «зверху» ?

Великих підприємств у Кременчуці побільшало. Ура???
Зазначимо, що їх побільшало і в інших містах України. Таким «шалено-гарним» результатом поки що пишаються лише чиновники. Адже тепер про це вони з гордістю можуть говорити на прес-конференціях.. І все це, мовляв, за такий короткий час, завдяки владі шановного Віктора Януковича та ще більш шановного Миколи Азарова. Проте, на жаль, не до радощів малим підприємцям, котрих примусили звітувати, як великих, хоча вони й не відповідають «параметрам» останніх. Їх просто поставили перед фактом. Мовляв, ви тепер – велике підприємство, так і звітуйте відповідно. До речі, за Господарчим Кодексом України, підприємство перестає бути малим лише тоді, коли до його штату входить більше ніж 50 осіб, а обсяг валового  доходу  від реалізації продукції (робіт,  послуг) за період звітного року перевищує п'ятсот тисяч євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Нині це приблизно 3,3 мільйони гривень.
– Уже сьогодні наше підприємство називають великим і вимагають звітувати відповідно, хоча наші прибутки не дотягують до 3 мільйонів, – каже один із кременчуцьких підприємців. – У відділі статистики повідомили, що ми поки що мале підприємство, але це ненадовго. «Зверху» (з Києва надійшли перспективні розрахунки) пророкують, що через кілька років наші прибутки сягнуть потрібної цифри. І наше мале підприємство стане великим. То навіщо тягнути? Зараз звітуйте, як велике підприємство. Як можна вирішувати такі питання за прогнозами? А якщо «там» «спрогнозують», що через кілька років наша організація буде збитковою, можливо, мені вже сьогодні не потрібно платити податки?
У відділі статистики підтвердили той факт, що великих та середніх підприємств у місті побільшало. Проте точної цифри поки що немає – підрахують аж у травні 2007. У 2005 році малих підприємств було 1836, а великих та середніх – 403.

Чому деякі підприємства «викреслили» із списку платників ПДВ?
До редакції «Телеграфа» надійшов лист від дванадцяти «скривджених» підприємців. Як виявилося, їх «викреслили» із списку платників ПДВ. Вони впевнені, що реєстр анулювали незаконно. Такі ж листи були направлені меру міста, прокурорам Кременчука та Полтавської області.
– Бути платником податку на додану вартість фінансово вигідно, – коментує бухгалтер приватного підприємства. – Якщо підприємство виключають з цього реєстру, воно втрачає клієнтів. Адже останнім вигідно купувати продукцію там, де дають податкову накладну, яка у подальшому стає податковим кредитом.
Податкові органи у свою чергу запевняють, що діяли цілком законно, адже із реєстру платників податку на додану вартість були виключені лише ті підприємства, котрі не дотримуються чинного законодавства

У січні 2007 Микола Азаров закликав керівництво Державної податкової адміністрації України позбутися «випадкових людей», які потрапили в ряди Державної податкової служби за останні два роки. «Чистка» податкових кадрів уже пройшла. Розпочалося «жваве» податкове наповнення держбюджету. Проте чи стане кишеня держказни «товстішою», якщо малий та середній бізнес просто перестане розвиватися через податкові навантаження?