Операція «У чергу, пасажири!»

15.05.2008, 14:00 Просмотров: 1 056
Як «ТелеграфЪ» кременчуцького пасажира виховував.
Люди на зупинці старанно уникали нашої черги. Коли підходила чергова маршрутка, вони неорганізовано збігалися до неї наввипередки з усіх кінців зупинки. Маршрутники реагували на нас стримано. Пасажири, що сиділи в салоні, щиро посміхалися… Та наш експеримент все одно провалився
Фото: Дмитрий Бабец

Чи любите ви київського пасажира громадського транспорту так, як люблю його я? Київський пасажир – людина вихована. Він не лізе в маршрутку, розштовхуючи ліктями тих, кого природа обділила пишними формами або нахабністю. Він не чинить так, бо не має у цьому потреби. Там усі пасажири шикуються у чергу, тим самим позбавляючи себе левової частки скандалів та нервування. От якби кременчуцькі пасажири поводилися так само… (у цьому місці уява малює ідилічну картину).

То чому кияни можуть, а ми ні? Ми вирішили провести експеримент. Журналісти «Телеграфа» всі разом вийшли на зупинку. Ми навмисно обрали місце, де сісти на маршрутку завжди проблематично – зупинку маршруту «3-Б» у центрі. Журналісти оптимістично подумали: «Якщо ми вишикуємося у чергу, люди подивляться на нас і, хтозна, може, візьмуть із нас приклад.

Ми навіть табличку собі намалювали з написом «3-Б» – щоб зрозуміло було, що ми тут у чергу не за ковбасою вишикувалися.

 

Почали за здравіє…

Підходимо до зупинки. Там уже стоїть молода дівчина. З’ясовуємо, що вона теж чекає на «3-Б». Тож ми представляємося і розповідаємо їй про наш задум.

– Ой, а я повністю за черги на маршрутки, – усміхається нам дівчина. – А чим ми за киян гірші? Ми б теж так змогли…

Не встигли ми закінчити нашу розмову, як до зупинки підійшла маршрутка. Дівчина ледь устигає підійти до дверей, як її з усіх боків оточують інші пасажири. Нашу чергу вони проігнорували.

 

Не все втрачено?

Залишаємося на зупинці лише ми. Підходять дві дівчини, стають поряд із нами.

– А у нас тут черга, – посміхаємося ми дівчатам.

– Ти ба! – зверхньо промовляє одна з дівчат і з гордо піднятою головою іде собі геть. Подруга чимчикує за нею – чи то дівчатам так черга не сподобалася, чи то вони забажали пройтися пішки, або просто вирішили таким чином продемонструвати своє кременчуцьке «фе» чергам на маршрутки.

У будь-якому разі, слідкувати за дівчатами у нас не було часу – ми вже розговорилися із молодою мамою, яка наблизилися до зупинки разом зі своїм чадом.

– Я, наприклад, живу на Першому Занасипі, і в нас є черги на маршрутки, – ділиться з нами нова знайома Світлана. – У нас там 11-й ходить. А в нього так просто не втовпишся. Тож черга якось сама собою утворюється. І ніхто не сперечається. Ми перші підійшли, тож і в маршрутку сідатимемо першими.

 

… а закінчили, як завжди

Підійшла чергова «3-Б», і Свєта поїхала. Разом із нею – ще пасажирів п’ять. Усі – не з нашої черги. Тут уже прослідковується закономірність: люди, які чекають на маршрутку, дивно оминають  нас. Ми стоїмо тут – вони «організовуються» у двох метрах поряд. Ми робимо спробу «переїхати» до людей, аж вони тікають туди, звідки ми щойно перейшли.

– Чому так? – запитуємо ми у хлопця, що стоїть на зупинці поряд із нами.

– Думаю, у нас черги не можливі, – відповідає нам він. – Та це й незручно. У нас через кожну зупинку по декілька маршрутів проходить. То ж вишикувати на зупинці по 24 черги – не реально.

– Ні, наші люди у чергах не стоятимуть, – приєднується до розмови кременчужанин Герман. – Навіть якщо людей на зупинці багато буде. У нас не те виховання…

Отак, упіймавши облизня, залишаємо нашу табличку «3-Б» на стовпі для прийдешніх поколінь, і повертаємося до редакції. Ех…

Точка зору

Ярослава:
– Я думаю, що, в принципі, черги на маршрутки можуть прижитися у нашому місті. Я дуже часто буваю в Києві, і мені подобається, як у них там пасажири самоорганізуються. Люди розуміють, що так куди більше шансів поїхати, аніж, стрибаючи від однієї маршрутки до іншої, намагаючись утовпитися. Тут усе від людей залежить. Я думаю, ми б менше ніж за рік до черг привчилися, якби поставили перед собою таку ціль.

Олександр:
– Уся справа тут у менталітеті. У Києві це роками напрацьовувалося… Щоправда, із самого початку, коли на Раківці тільки-но з’явилися маршрутки, і проїзд ще 25 копійок коштував, черги були. Зараз цього вже немає. Але, мені здається, якби у нас були черги, було б більше порядку.

Ольга Іванівна:
– На мою думку, черги на маршрутку – це дуже добре. Я у Києві була, знаю, і мені це дуже подобається. А у нас – хто приходить останнім, той влазить першим. І всі стоять собі навколо: і мами з дітьми, і вагітні, та й просто… Виховання у Кременчуці ні в які рамки не лізе. Куди нам до черг! Я скрізь була: і за кордоном, і в Росії. Та кременчуцьке безкультур’я переходить усі межі. Не знаю, можливо, варто спробувати з цими чергами. Тоді люди зрозуміють, що так  краще та простіше.

Редакційні замальовки

Залишаємо нашу табличку «3-Б» «нащадкам» та повертаємося до редакції
Фото: Дмитрий Бабец

Поки ми поверталися із зупинки назад до редакції, між нашими журналістами Вікторією Мудрою та Станіславом Константиновим розгорілася суперечка. Вікторія проти черг на маршрутки, Стас – за.

– Я усе завжди роблю в останню хвилину, – зізнається Вікторія. – На роботі маю бути о 9.00, тож прокидаюся о 8.35. Швиденько збираюся, біжу на зупинку, і само собою, мені одразу потрібно ускочити у маршрутку. Сідаю на «Керченській», а там це справа не з простих. Якби я стояла у черзі, то витратила б на це хвилин 20. А так… Не знаю, хто як, а я точно поїду.

– Ненавиджу отаких от височенних та здоровенних, які лізуть собі… – приєднується Стас.

– А я не лізу, – перебиває його Віка. – Я підлаштовуюся під маршрутку, щоб, коли двері відчинилися, я стояла якраз перед ними  і першою зайшла до салону.

– Просто у тих, хто приходить останнім, завжди є виправдання, – посміхається Стас. – Стоїш ти десь на Кохнівці і чекаєш на останній автобус. А десь у засідці чатують даішники, і маршрутник бере тільки певну кількість людей. Тоді, звісно, можна поїхати, лише когось підставивши або наступивши на когось. Таке життя, мовляв, що поробиш… Ні, я – за черги на маршрутки.

– А я проти! Так і напишіть!



 
0
Автор: editor
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи.
Пожалуйста, ВОЙДИТЕ или ЗАРЕГИСТРИРУЙТЕСЬ.
Ознакомьтесь с правилами комментирования.


Вверх