Здобутки і помилки Президента

Зовнішня політика

У сфері зовнішньої політики Президент Порошенко досяг, за версією «Телеграфа», значних успіхів. Нарешті Україна отримала Президента, який вільно спілкується англійською та правильно будує речення. Це приємно. Щодо наслідків зовнішньополітичної діяльності Президента, то вони такі:

• Президент чітко визначив європейський вектор розвитку України і не відхиляється від нього; 
• підписана економічна частина Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС. Угода підписана 27 червня 2014-го року. ЗВТ з Євросоюзом має запрацювати у повному обсязі з 1 січня 2016 року;с
• саме Президент доклав чимало зусиль та використав свої дипломатичні зв’язки для того, щоб умовити Європу запровадити відчутні санкції до країни-агресора Росії;
• підписання Мінських угод. Противники угод стверджують, що Президент капітулював перед Путіним. Прихильники угод вказують, що саме Мінські домовленості дали можливість обмежити вогонь, зменшити кількість жертв та уникнути прямого вторгнення Росії на територію України.

Серйозним розчаруванням для українців стала історія з безвізовим режимом. Ми сподівалися, що вже у травні 2015 року ЄС оголосить про надання Україні безвізового режиму з 1 січня 2016 року. Цього не сталося. Втім вважати це прорахунком виключно Президента мабуть що недоречно. Здається, у цій історії вирішальним став цілком зрозумілий острах європейців перед тисячами українських трудових мігрантів та біженців. В Україні триває війна, коли вона скінчиться, наразі ніхто не знає. Люди шукають спокійнішої долі, тож при запровадженні безвізового режиму з Європою натовпу українських біженців їм не уникнути.

Крим не наш

Під час виборчої кампанії кандидат Порошенко обіцяв повернути Україні Крим. Він казав, що його юристи готують з приводу незаконної анексії Криму Росією грунтовні позови до європейських судів.

Потім, ставши Президентом, Петро Порошенко якийсь час розповідав, що Крим ми повернемо за рахунок того, що Україна стане заможною європейською державою і кримці попросяться додому.

Минув рік. Ми не знайшли жодного офіційного повідомлення у пресі про судові позови, подані Україною щодо незаконної анексії Криму. А Президент у промовах про них більше не згадує. Припинив він і говорити про перспективи повернення кримців до заможної України – це й зрозуміло, адже на тлі тотального зубожіння українців такі промови виглядали б або дурнею, або знущанням. Пан Президент собі такого не дозволяє.

За версією «Телеграфа», серйозною помилкою Президента можна вважати відсутність чіткої позиції української влади щодо Криму. За рік українці так і не почули нічого конкретнішого за слоган «Крим наш». Ми не розуміємо, що робитиме влада з Кримом. Не розуміють цього і кримці. На нашу думку, це не на користь Україні.

Донбас не наш, не ваш, і бозна чий

На початку президентства Порошенка про Донбас говорив те ж саме, що й про Крим – українці стануть заможними, Україна стане сильною і донеччани захочуть повернутися додому. Ну, ви вже знаєте, що українці поки не стали заможними, і донеччани ще не повернулися додому. Натомість офіційні промови стали ще менш чіткими. Ми не почули від Президента плану дій щодо Донецького та Луганського регіонів. Звісно, ми чуємо, що «Донбас наш». Та водночас ми знаємо, що частина Донеччини та Луганщини окупована, там створені і діють самопроголошені злочинні структури ДНР та ЛНР. Українська армія не наступає і не звільняє окуповані території, бо не має такого наказу. А Президент чітко не пояснює, що ми робитимемо далі з Донбасом? Ми утримуватимемо своїм коштом ДНР та ЛНР? Ми відмовимось від цих територій? Ми погодимось на заморожений конфлікт? Влада не пояснила цього народу. Це серйозна помилка. На нашу думку, як будь-яка невизначеність, вона охолоджує патріотизм.

Не варто також забувати, наскільки руйнівною така невизначеність є для української армії, яка стоїть на Донбасі, не маючи змоги діяти.

Катастрофічні кадрові призначення

На невдалу кадрову політику Президента вказує чимало українських політологів та аналітиків. Навіть відомий політолог Володимир Фесенко (Київ), який дав максимально лояльну оцінку першого року правління Президента, обережно зазначає, що «у кадровій політиці Президента були й очевидні прорахунки, частину яких він, правда, встиг виправити». Політолог Олександр Палій висловлюється конкретніше: «Президент любить призначати людей, з якими працював раніше. Але те, що добре для бізнесу, не завжди добре для управління державою. Це не дві-три людини, це тисячі людей, і тут у Порошенка явно не вистачає знайомих».

Власне, цілий рік українці спостерігають вервечку сумнівних президентських призначень. Так, головою Адміністрації Президента став його колишній бізнес-партнер Борис Ложкін. Ми це пережили. Та коли Національний банк України очолила Валерія Гонтарєва, переживати ми стали більше, а виживати нам стало важче. Навіть прем’єр намагався поставити питання про звільнення голови Нацбанку, та йому це не вдалося. Девальвація гривні триває, пані Гонтарєва залишається при посаді.

Ми звернули увагу на ще одне сумнівне, на думку «Телеграфа», призначення – наразі виконуючим обов’язки голови Національної Комісії, яка здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, працює Дмитро Вовк. До 2014 року він працював менеджером кондитерської корпорації Roshen у Москві. Спеціальної освіти в галузі енергетики не має. Про це, з посиланням на особисту сторінку пана Вовка в мережі інтернет, повідомляє «Дзеркало тижня».

Втім, найтрагічнішим та невиправним призначенням «ТелеграфЪ» вважає призначення Валерія Гелетея (на фото) на посаду міністра оборони України. Це призначення коштувало Україні страшного Іловайського котла. 14 вересня 2014 року міністр Гелетей заявляв, що під Іловайськом загинуло близько 107 бійців. Втім у квітні 2015 року Анатолій Матіос – головний військовий прокурор, заступник Генпрокурора України – зазначив, що слідство підтвердило загибель під Іловайськом 459 чоловік та поранення 478, а також нанесення матеріальної шкоди (втрата бойової техніки) на суму понад 70 мільйонів гривень.

20 жовтня 2014 року тимчасова слідча комісія Верховної ради визнала, що в подіях під Іловайськом винні екс-міністр оборони Гелетей та начальник Генштабу Муженко.

Саме після Іловайського котла, 5 вересня 2014 року, контактна група у складі представників України-Росії-ОБСЄ із залученням представників сепаратистів уклала Мінські угоди, які неоднозначно сприймаються суспільством і досі.

Втім міністр оборони не пішов під трибунал. Президент просто поміняв Валерія Гелетея на Степана Полторака.

Чи задоволені українці діями Президента?

Компанія TNS On-line TRACK провела дослідження громадської думки. Респондентам ставили запитання: чи задоволені ви діями Президента? За результатами досліджень* виходить, що більше половини українців скоріше незадоволені діями Президента.

51% українців абсолютно або скоріше не задоволені діяльністю Президента, частка тих, хто частково або повністю задоволений, дорівнює 17%. Значно більше абсолютно незадовільних оцінок дають жителі східного регіону (31%), менше таких оцінок у Києві (14%).

*Дослідження проводилося в період 17.04.2015-27.04.2015 методом онлайн опитування. Географія дослідження: вся Україна, міське населення. Цільова аудиторія: чоловіки і жінки у віці від 18 до 55 років. Вибірка – 1000 осіб, квотна за статтю, віком, регіоном та розміром населеного пункту. Індекс – показник, побудований на основі середніх значень відповідей респондентів за шкалою нормованої в діапазоні від 0 до 100, де 0 відповідає найбільш від'ємному значенню шкали, а 100 – найбільш позитивному.

При підготовці матеріалу використана інформація з відкритих джерел: офіційний сайт Президента України, офіційний сайт Центральної виборчої комісії, Держреєстр юросіб, INSIDER, ЛІГАбізнес Досьє, Українська правда, Економічна правда, Дзеркало тижня, УНІАН, Українські новини