Наодинці з тарганом: кременчужани все частіше скаржаться «Телеграфу» на неякісні продукти

Міська санітарна служба наразі перебуває у стані реформування – простіше кажучи, знищення. Планові перевірки підприємців-платників єдиного податку не здійснюються.  Безкарність породжує нахабство – покупцям все частіше реалізують неякісний товар. Та навіть якщо вам продали бридоту без чеку, ви можете написати скаргу до Кременчуцької міськСЕС – вони вийдуть на перевірку за скаргою. Також ви можете позиватися до суду – навіть без чеку на покупку. Чек вимагайте завжди – його повинні видати навіть підприємці-платники єдиного податку. Захищайте себе самі – це надійніше.

«Морква з тарганом»

– Я взагалі думала, що не виживу! У мене від огиди все обличчя вкрилося червоними плямами, такі ж плями пішли по тілу. Мене трусило і знудило, бо на дні контейнеру я побачила великого таргана – товстий такий, вгодований мужчина, мертвий, маринований. Ви розумієте, я побачила його, коли вже з’їла майже все! Це був салат із моркви по-корейськи. Я щойно купила його у магазині у нас на Раківці, прийшла додому і почала їсти. А коли майже все з’їла, побачила те чудовисько (на фото). Ви не уявляєте, як це огидно! Коли оговталась від нудоти, ми одразу пішли до магазину. Продавщиця чек мені не дала, там взагалі чеків не дають, але вона мене впізнала, повела до старшого продавця. Мені сказали, що повернуть гроші, дев’ять гривень. Я відповіла, що цього замало, я хочу, щоб у моїй присутності все корито з тією морквою викинули на смітник, бо я маю переконатися, що людям цю гидоту не продаватимуть. Ніхто нічого не викинув, навіть не вибачились. Коли ми сперечалися зі старшим продавцем, поруч сидів власник магазину. Він взагалі не звертав на нас увагу, телефонував кудись, розмовляв, коли я спробували до нього звернутися, не відреагував. Потім мені сказали, що власник «крутий» чи «блатний», у нього тут все, як кажуть, «схвачено». Я пролежала дві доби, весь час нудило, їсти не могла. Ви розумієте, що таргани – це ж носії різних інфекцій. А на днях зайшла до магазину спеціально подивитися – і побачила, що там торгують тією ж морквою! А де, в яких умовах вона зроблена, якщо від неї навіть таргани дохнуть?!

Тетяна

«Гнила риба»

– Я купив у себе на ринку на Молодіжному рибу, приніс додому і побачив, що у неї м’ясо від кісток відстає і запах дуже неприємний. Повернувся на ринок, продавець зі мною не захотів говорити, пішов до керівництва, а там з мене посміялися і сказали, що я не доведу, що цю рибу купив на ринку, і взагалі нічого не доведу. Я й сам розумію, що нічого не доведу – чек же на ринку не видають. Просто ображає, що до тебе ставляться так нахабно, нічого ж не бояться, знають, що ти, дурний, і гроші викинеш, і рибу викинеш – бо немає у цій країні справедливості, немає порядку у нашому Кременчуці, ніхто тебе не захистить!

Микола Валентинович

«Сир із мухою»

– Кілька років поспіль купую продукти у цьому магазині, і сир там адигейський купувала, причому одного виробника, заводський. Влітку купила, принесла додому, і колір мені не сподобався – місцями білий, місцями жовтий, нерівний. Добре, що різала уважно – всередині була чорна муха. Звісно, сир викинула, попила холодної води, щоб не знудило. У мене і чек був, та розбиратися я не пішла – не маю бажання дарма нерви псувати. Крім того, зрозуміло, що тут вже не магазин, а виробник сиру винен – муха ж була всередині. Одне я знаю точно – ніколи в житті я більше не куплю сир цього заводу!

Ірина

«Цукор з бридотою!»

– Зазвичай я уважно купую продукти. Та все одно прогавила гидоту. Купила у солідному супермаркеті кілограмовий пакунок цукру-піску відомої і теж наче солідної української фірми-виробника. Принесла додому, почала пересипати і побачила всередині шматок чогось чорного, огидного. Я навіть перевіряти не стала – чи то каміння, чи мишачі екскременти, бо тільки б задарма знудило. Загорнула пакет і винесла на смітник. Відтоді минув рік. Я жодного разу більше не купувала не лише цукор тієї фірми, а й інші продовольчі товари її виробництва. І, думаю, ніколи не купуватиму – надто стійка огида сформувалася. Минулого тижня пізно ввечері зайшла до магазину, а там цукор лише цього виробника. Не купила. Пила чай без цукру – зате не нудило.

Ольга

Каті стало погано після гречаної каші

– Дочка зателефонувала мені на роботу і сказала, що їй погано після їжі. А я не повірила. Гримнула на неї: «Катю, припини хитрощі, збирайся і йди до школи!». Не повірила, бо перед роботою готувала на сніданок гречану кашу – хіба від неї стає погано? А трохи згодом я все-таки почала хвилюватися і поїхала до школи. Приїхала – а дочку вже ведуть з медпункту, їй дійсно було зле, нудило. Щойно ми приїхали додому, я кинулась до каструлі з кашею, бо дочка твердила, що її нудить саме від гречки. Ковтнула я кашу і кинулась вибачатися перед дочкою. Бо гречка була дуже гірка, якийсь присмак машинного мастила у неї був чи щось таке. Я пригадала, що коли варила зранку кашу, здивувалася, що вона не має звичного для гречки запаху, а він же завжди з’являється, коли нормальну гречку вариш. Кашу я викинула. Скаржитись до супермаркету, де її купила, не пішла, бо нічого не доведеш. Хочеться лише зрозуміти, що за гречку я зварила дитині?

Наталя

Китайське ГМО у нашій тарілці?

«ТелеграфЪ» не знайшов на смітнику Катіну кашу, тож ми не можемо стверджувати, що то було. Втім, маємо версію. «ТелеграфЪ» звернув увагу на те, що за останні два роки читачі неодноразово скаржились на якість гречаної крупи. Скарги надходили типові: гречка несмачна, гірчить, не має характерного запаху, має присмак ліків чи машинного мастила. Коли їжа відгонить «ліками», народ одразу починає фантазувати, що її «накачали антибіотиками» – про це «Телеграфу» абсолютно серйозно розповідав зосереджений дядя у несвіжому кашкеті. Ми так і не видавили з нього відповідь, навіщо гречку накачувати антибіотиками? У неї що, пневмонія чи грибок? Дядя не відповів, натомість образився на діагноз «гречана пневмонія», сказав, що ми несерйозні, і пішов шукати правди у серйозних виданнях.

А ми сіли і подумали – так звідки все-таки у гречки незвичний гіркий присмак ліків? Щоб зрозуміти це, давайте пригадаємо новітню історію України. У третій декаді серпня 2010 року (25-26 серпня) українська гречка раптом подорожчала вдвічі – причому за два дні. Це більше схоже на спекуляцію на біржі, ніж на об’єктивні показники врожаю. Загалом за період 2010-2011 рр. вартість кілограму гречки зросла до 35 гривень – ціна астрономічна для штатної української круп’яної культури. І вже навесні 2011-го уряд розгорнув масштабну операцію «Вдаримо китайською гречкою по українцях!». Під ревіння фанфар уряд закупив чотири тисячі тонн китайської гречки. Прем’єр Азаров заявив, що нагодує гречкою кожного українця! Втім народ їв гречку без ентузіазму. І прем’єр Азаров оголосив: «Не будут закупать китайскую гречку – положим в резерв, будет храниться».

У той самий час (11.05.2011) «Комментарии» надрукували інтерв’ю, яке певним чином пояснювало, чому українці жують китайську гречку без апетиту. Директор НДІ круп’яних культур Подольського аграрно-технічного університету Олександр Хмелюк розповів про китайську гречку, а, точніше, про татарську гречиху, яку вирощують китайці, і яку закупив український уряд. Науковець пояснив, що татарська гречиха вирощується у Китаї як технічна сировина для медичної галузі – з неї отримують рутин, бо ця гречиха містить його у 5-6 разів більше, ніж українська. Рутин – компонент медичних препаратів, які покращують еластичність судин системи кровообігу. Тож називати китайську гречку «скотячою» несправедливо, бо вона – медична. Але гірка! Пан Хмелюк пояснив: «Вона має дуже погані харчові якості, вона гірка. Треба додавати значну кількість сметани чи шкварок до каші, щоб вживати її в їжу».

Крім того, науковець зазначив: «Особисто я маю підозри, що везуть до нас генетично модифіковану гречку, бо в Китаї цим широко займаються. Татарська гречиха має дрібне зерно, вони збільшили розміри плоду. Просто так, звичайним методом селекції, це зробити практично нереально».
А потім вереск про гречку припинився так само раптово, як і виник. Уряд про гречку забув. А українці її і досі купують. Причому за дуже демократичними цінами – іноді і по 7 гривень за 900 грамів. Та чи знаємо ми, яку гречку купуємо? Адже на упаковці вказана фірма-постачальник чи фірма-пакетувальник. Ми не знайшли позначок, у якому саме господарстві та в якому році виростили гречиху, з якої зробили потім крупу. Українська ця крупа чи китайська – не реалізована у 2011-му та закладена до держрезерву? Ми навіть не знаємо, чи справді куплену за державні кошти гречку заклали до держрезерву, а не пустили у торговельну мережу трохи згодом, коли вщух галас. Аудит держрезерву свого часу здійснювала Рахункова палата України, там цікаві речі спливали. Наразі уряд унеможливив роботу Рахункової палати.

«Відділення захисту прав споживачів існує, звертайтесь туди»

Начальник управління розвитку підприємництва та торгівлі міськвиконкому Людмила Жорняк розповіла, як відшукати представника управління захисту прав споживачів:

– Відділ захисту прав споживачів у Кременчуці скорочений через реорганізацію усієї служби. Тепер він підпорядкований обласному управлінню у справах захисту прав споживачів. Регіональний представник, який опікується і Кременчуком, знаходиться у Кобеляках. Його звуть Жорняк Ігор Олександрович. Він завжди відповідає на дзвінки, виїжджає до Кременчука, проводить перевірки, треба до нього звертатися. Взагалі, коли вам продали неякісні продукти, треба швиденько писати скаргу – у першу чергу, до санстанції. Ми теж проводимо перевірки за скаргами, та все одно долучаємо санстанцію. Насправді скарг дуже багато. Я вийшла на роботу другого квітня, і потік скарг іде невпинний. Фаворит цього сезону – шахрайство при встановленні пластикових вікон та металевих дверей для пенсіонерів. Люди Бога не бояться, таку кількість стареньких ошукали! Захистити людей нікому. Це моя особиста думка, та я вважаю, що санітарні та ветеринарні служби не мали б скорочувати до 3-5 фахівців на місто. І перевірки планові не можна скасовувати. Зараз їх немає, начебто, це добре для підприємців – не заважають їм бізнес розвивати. А для покупців це – біда. Бо захистити людей нікому, оперативно провести перевірку неякісних товарів неможливо, треба все узгоджувати з вищою ланкою керівництва. Мені все-таки здається, що зміни до Закону «Про захист прав споживачів» внесли на користь підприємцю, а не покупцю.

Регіональний представник відділу захисту прав споживачів:
Жорняк Ігор Олександрович.
Тел. (095) 465-95-99

 І що робить?

Читачі все частіше скаржаться, що проти недобросовісних підприємців нічого не вдієш. «ТелеграфЪ» запитав фахівців, як покупець може захистити свої права, коли купив неякісні продукти та ще й без чеку?

«Навіть без чеку ви можете позиватися до суду»

Олена Дмитриченко, адвокат:

– В Законі України «Про захист прав споживачів» прямо передбачено, що вимоги споживача розглядаються після пред'явлення ним розрахункового документа (ч. 11 ст. 8). За наявності квитанції покупець може звернутися безпосередньо до продавця з вимогою замінити неякісний товар або повернути гроші, направивши йому письмову претензію рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Може скластися враження, що за відсутності розрахункового документа продавець начебто і не зобов'язаний розглядати вимоги споживача. Однак така позиція продавця, який не виконав вимоги закону щодо обов'язку видати покупцю розрахунковий документ, не є вірною. В цьому разі покупець може шукати захисту своїх прав в суді. Втрата споживачем квитанції, товарного чи касового чеку або іншого письмового документу, неможливість їх відновлення – не позбавляє споживача права доводити в суді за допомогою свідків факт купівлі-продажу неякісного товару. Однак, якщо за відсутності чека продавець не визнає факт продажу, тягар доказування покладається саме на споживача.

Крім суду, споживач може звернутися із заявою про порушення продавцем вимог закону (зокрема, щодо невидачі розрахункового документа) до інспекції з питань захисту прав споживачів в Полтавській області, яка може здійснити перевірку суб'єкта господарювання.

Відповідно до вимог ч.8 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі придбання споживачем продовольчих товарів неналежної якості продавець зобов'язаний замінити їх на товари належної якості або повернути споживачеві сплачені ним гроші, якщо недоліки виявлено у межах строку придатності.

В разі, якщо претензії споживача не будуть задоволені продавцем або задоволені не в повному обсязі, споживач має право звернутися до суду з вимогами щодо відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції. Слід звернути увагу, що досить часто споживачі помиляються, вважаючи, що в разі будь-яких порушень їх прав вони можуть вимагати відшкодування моральної шкоди. Розглядаючи справи про відшкодування моральної шкоди, суди із посиланням на ст. 711 Цивільного кодексу України та п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» вказують на право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.

«Пишіть нам скаргу – ми вийдемо на перевірку»

Головний санітарний лікар Кременчука Віктор Самойленко розповів, що робити, коли тобі продали неякісні продукти:

– Нехай ваші читачі сідають і пишуть нам скарги. Там треба вказати точну назву магазину, його адресу, пояснити проблему. І ми вийдемо на перевірку за скаргою. Наразі ми не маємо права проводити регулярні планові перевірки підприємців-платників єдиного податку, та за скаргою виходити можемо. Якщо у скаржника немає чеку на покупку, це не страшно – нам чек не потрібний. Бо ми перевірятимемо не товар, який він купив, а магазин, де людина придбала неякісний товар. Мариновані таргани, про яких ви розповіли, раптово не з’являються. Як правило, їхня поява – це свідчення порушень санітарних норм, які системно відбуваються у тому торговельному закладі. Ми ці порушення знайдемо і оштрафуємо магазин. Наразі ситуація у торговельних закладах не надто оптимістична. Всі знають, що ніхто не прийде перевіряти, тому й кількість порушень санітарних норм збільшилась. Вони і раніше були, але не такі масові як зараз. Дійшло до того, що паштет вже цвіте в упаковці, а його продають – та ще й дитині, яку послали до магазину. А дитина хіба розуміється на якості продуктів? Покупці самі мають навчитися себе захищати. Будьте уважними, якщо бачите, що продавець на одні ваги кидає і курку без упаковки, і печиво там важить. Подумайте, чи варто взагалі тут щось купувати. Або коли бачите, що у холодильнику в одному контейнері і морозиво лежить, і курятина чи риба. Магазинні салати – це окрема тема, вони мають короткий термін реалізації, швидко псуються, у тому їхня небезпека – бо не завжди людина вчасно бачить, що салат зіпсувався. Це по молоку одразу видно, що воно скисло. На мою думку, наш менталітет ще не дозволяє скасовувати санітарні служби. Немає ще у громадян системи внутрішнього контролю. Тому будьте уважними.

"Кременчугский ТелеграфЪ", №16 от 18 апреля