Відомий офтальмолог та броварня: сторінками історії Великих Липнягів Кременчуцького району

28.05.2023, 12:00 Переглядів: 6 864

 

Короткий екскурс у ХІХ-ХХ ст. та розповідь про представників родини всесвітньо відомого офтальмолога Леонарда Гіршмана

У Великих Липнягах у 2019 році з’явилася алея сакур ім. М.І. Гіршман. Її створення — данина великому історичному минулому села. Але кому насправді завдячує своїй назві згадана локація? Відповідь на це питання ми спробуємо дати у цій статті. Для цього здійснимо короткий екскурс у ХІХ-ХХ ст. та розповімо про представників родини всесвітньо відомого офтальмолога Леонарда Гіршмана. Про це повідомляє «Голос громади».

Леонард Леопольдович Гіршман народився в латвійському місті Тукумс 13 березня 1839 р. Згодом його родина переїхала до Харкова — міста, з яким пов’язане все свідоме життя легендарного офтальмолога.

У 1855 р. шістнадцятирічний Леонард — золотий медаліст першої Харківської гімназії — вступив на медичний факультет Харківського університету, який закінчив з відзнакою в 1860 р. і отримав диплом лікаря. Для продовження навчання він вирушив у Німеччину, де проживав аж до 1866 р.

Наступного року Леонард Гіршман одружився на княжні Юлії Олександрівні Кудашовій. Йому було 28 років, їй — 17. На той час такий шлюб був справжнім мезальянсом, адже Леонард Леопольдович походив із простої купецької родини, тоді як його обраниця була представницею впливового дворянського роду. Проте авторитет молодого офтальмолога в наукових колах посприяв цьому союзу.

Весілля відгуляли у родовому маєтку Кудашових у с. Великі Липняги. З нагоди свята батько молодої, князь Олександр Володимирович, подарував молодим 50 десятин землі у своєму маєткові. Проте подружжя Гіршманів постійно проживало в Харкові, де в основному була зосереджена лікарська практика Леонарда Леопольдовича. Маєток на Полтавщині вони відвідували час від часу.

До наших днів зберігається легенда про те, що для Гіршмана не існувало останньої години роботи, існував останній пацієнт. З цього приводу зберігся коментар самого Гіршмана:

- Лікарі вмирають із двох причин: від голоду або втоми. Я обираю другу…

Гіршман був відмінним лікарем, який володів сучасними передовими методами хірургічного лікування хвороб очей.

Про роботу Леонарда Гіршмана писав його учень, професор Натансон:

Для всіх була спільна черга, та й спілкування з усіма було однаково уважним. За сотні кілометрів приїжджали й приходили селяни, жителі міст з інших губерній, часто сліпці приходили з поводирями, а іноді й цілі групи сліпих. Приїжджали пацієнти з Кавказу, Туреччини…

Недарма тоді Харків називали «офтальмологічною Меккою». До останніх днів свого життя Леонард Гіршман допомагав хворим… Не стало великого лікаря і вченого у 1921 р. До сьогодні у Харкові свято шанують пам’ять Леонарда Леопольдовича: його іменем названо вулицю і лікарню, а також цьому видатному доктору встановлено пам’ятник.

Тепер повернемося до розповіді про дітей Леонарда Леопольдовича та Юлії Олександрівни. У 1868 р. у родині Гіршманів з’явився первісток Микола. Ще до Жовтневої революції він разом зі своєю сім’єю виїхав у Фінляндію. Там викупив острів, займався біологією та природничими науками. Також у Гіршманів був син Павло, котрий, на жаль, тривалий час хворів на туберкульоз і помер у 1902 році. Відзначимо, що саме це захворювання свого часу посприяло знайомству родини великого офтальмолога з Антоном Чеховим. Історія розповідає, що в 1897 р. вони вперше зустрілися на курорті в Ніцці й відтоді підтримували дружні відносини. Самого Гіршмана Чехов називав «святою людиною».

Крім синів, у Леонарда та Юлії Гіршманів була й донька Інна. Вона також померла молодою, у віці 21 року (в грудні 1893 р.). У харківській газеті «Южный край» повідомляли, що причиною її смерті став дифтерит (стара назва дифтерії), яким вона заразилася від своєї модистки.

Наймолодшим сином у родині Гіршманів був Олександр, 1880 року народження. Його доля, напевне, є найбільш цікавою в контексті історії нашого краю. У 1904 р. він одружився з Марією Іллівною Пінкорнеллі (1884 р.н.), батько якої був нащадком відомого роду Капністів по материнській лінії. Врешті через багато років її іменем назвали алею сакур у с. Великі Липняги.

У 1907 р. у молодого подружжя народився син Олександр. Відомо, що його хрестив священник Андрій Базилевський у церкві Різдва Богородиці с. Богданівка.

Ми припускаємо, що саме з постаттю Марії Іллівни Гіршман і пов’язана діяльність пивоварного заводу в Липнягах. На жаль, до наших днів збереглося дуже мало свідчень про діяльність цієї броварні, яка свого часу славилася на всю країну. Відомо, що воду для виготовлення напою брали із тутешньої свердловини. Цю інформацію підтверджують і сучасні липнягівці. 

Дослідники переконані, що це було доволі велике підприємство, адже в броварні пиво випускали у фірмових бутилях з етикетками. Тоді таку розкіш міг собі дозволити далеко не кожен завод. Липнягівські бутилі для пива були справжнім витвором мистецтва. Напевне, тому вони й донині є об’єктом полювання серед колекціонерів-бірофілів. На одному із сайтів-аукціонів ми знайшли пивні етикетки із цього заводу, ціна на які стартує від 2500 грн. До слова, на кожній з етикеток вказуються ініціали ймовірної власниці броварні — Марії Іллівни Гіршман (Пінкорнеллі).

На масштабність виробництва вказує і кількість сортів пива, які випускалися у Великих Липнягах. Про них дізнаємося із зображень етикеток. Це: «Мартовское пиво», «Кабинетное пиво», «Украинское пиво», «Баварское пиво», «Полтавское пиво» і «Столовое пиво».

Мешканці Великих Липнягів розповідають, що в селі був і цегельний завод Гіршманів. Бібліотекарка Катерина Кущенко говорить, що місцеві жителі знаходили цеглу, на якій поставлено клеймо з ініціалами Марії Гіршман.

За переказами, доля Марії Іллівни склалася трагічно. Взимку 1917 р. вона разом із 10-річним сином Олександром та племінником своєї свекрухи Юлії Олександрівни Кудашової знаходилася в маєтку у Великих Липнягах. Їм потрібно було їхати на залізничну станцію «Веселий Поділ», але дорогою на них напали невідомі вершники, й в результаті сутички Марію Гіршман убили. Хоча це лише одна з існуючих версій. Але точно відомо, що життя жінки трагічно обірвалося внаслідок насильницької смерті, і сталося це саме в 1917 р. Її чоловік Олександр Леонардович Гіршман у віці 37 років залишився вдівцем із малолітнім сином. Пізніше, у 1930-х роках, він повторно одружився на Марії Костянтинівні Телесніцькій. Помер чоловік у злиднях у 1942 р. в окупованому нацистами Харкові. Його син від першого шлюбу з Марією Пінкорнеллі — Олександр Олександрович — разом із дружиною Вірою емігрував до Парижу в 1943 р.

Проте нащадки цього славетного роду не забувають своє історичне коріння. У 2011 році правнука Леонарда Гіршмана Вікторія з родиною приїжджала на Семенівщину, зокрема й у Великі Липняги, аби поспілкуватися з місцевими мешканцями й глибше дізнатися про славне, але трагічне минуле своїх предків. Після цього візиту вона передала настоятелю Всіхсвятського храму отцю Олексію копії сторінок метричної книги із записом про хрещення її батька Олександра Олександровича Гіршмана в церкві села Богданівка.

На жаль, ані родовий маєток Гіршманів, ані сама церква не вціліли. Місцеві розповідають, що з цегли зруйнованої богданівської святині збудовано школу в селі Рокити.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх