Хто "замовив" дешевий долар? Середнiй клас втрачає свої заощадження

За останні роки долар стабільно здавав свої позиції у світі. Його падіння склало близько 25% і наразі продовжується. Тож якби наша економіка була тісно інтегрована у світову, падіння долара ми б помітили значно раніше. А так завдяки прив'язці гривні до долара наші експортери, а це в основному металургійна та хімічна промисловість, отримували стабільний і навіть дуже гарний заробіток, а населенню доводилось відчувати на собі подорожчання імпортних товарів.

За останні роки в результаті різкого збільшення експорту золотовалютні запаси НБУ стабільно зростали. За всіма законами економіки курс долара мав би падати, і якби НБУ не викуповував зайву валюту за гривні, навряд чи курс долара був би зараз вищий за 4,5 грн. Однак Нацбанк, на радість експортерам, штучно його утримував. Достатньо згадати, що курс долара був однаковим з 2002 року, а реальні причини для його падіння були ще рік тому.
Чому ж це сталося саме зараз? Все почалося на початку цього року. У зв'язку з недоотриманням доходів у казну Мінфін почав продавати облігації внутрішньої державної позики, позичивши тим самим близько 2 млрд. грн. Державні облігації в основному викупляли іноземці, попередньо обмінявши долари на гривні. На Заході депозит складає 3-4% річних, а Мінфін залучав гроші під 8% річних. Схема проста: взяти гроші на Заході, обміняти долари на гривні, купити державні облігації або, у крайньому випадку, покласти гривні на депозит в українські банки. Рентабельність при цьому складає 200%.
НБУ скуповував долари до середини квітня. Однак Кабмін в оновленому бюджеті різко збільшив соціальні виплати, і гривні на українському ринку стало забагато. Запахло гіперінфляцією. Тож Нацбанк вдався до крайнощів – на якийсь час залишив міжбанківський ринок. Скуповувати надлишок валюти стало нікому. Нічим не підтриманий долар почав стрімко падати. Коли курс упав до 5,05, НБУ знову вийшов на міжбанківський ринок. Почалася стабілізація...

Те, що зараз відбувається з доларом, швидше об'єктивний закон економіки. За великим рахунком, НБУ довелось обирати між експортерами (яким дорогий долар був вигідний) і простими споживачами (які могли постраждати від гіперінфляції). Нацбанк обрав простих споживачів.
Ця думка підтверджується і словами міністра фінансів України Віктора Пинзеника, який сказав, що 'ревальвація курсу гривні дозволила уникнути страшного знецінювання доходів людей через інфляцію'. За його словами, якби ситуація на валютному ринку була такою ж, 'то цього року громадян України чекала б страшна інфляція, страшне зростання цін і обвал курсу'.

Більше всього ті українці, у кого зарплата встановлена у доларах. Далі ті, хто тримає заощадження у валюті. Причому як гроші в «панчохах», так і ті, що знаходяться на банківських депозитах. Їх вартість в один момент зменшилась у тій же пропорції, що й зарплата у доларах.
Дуже серйозно постраждали українці, які працюють за кордоном, а також різні українські фірми або окремі фахівці, які виконують закордонні замовлення.
І, звичайно ж, експортери - їх продукція стає відносно дорожчою на зовнішніх ринках.

Можливо, тій масі людей, яка наймає квартири – якщо оплата за житло встановлена у доларах. Відносно багатшими стали всі «бюджетники» і ті, хто отримує зарплату у гривнях. Адже за ту ж суму у рідній українській валюті тепер можна купити більше доларів. Але чи потрібні їм зараз долари?
Взагалі-то, всі мали б на власних гаманцях переконатися, як дешевшають імпортні товари: якщо долар упав приблизно на 6%, настільки ж мав би подешевшати й імпорт. Однак фінансисти кажуть, що це можливо (теоретично) не раніше, ніж за місяць: зараз допродують ще «дорогі залишки». Потім – доки закуплять нові партії, дока їх привезуть... Хоча сама можливість зниження цін виглядає нереально: навряд чи хтось захоче зменшувати свій прибуток навіть на 6%, якщо товар купують і за старою ціною.
От на чому зниження курсу долара позначилось однозначно позитивно, так це на ціні нафтопродуктів. Адже нафта – це той же імпорт, який для України відносно подешевшав. В результаті директивне зменшення урядом цін на пальне не так болюче позначилось на прибутках нафтопереробників, і вони легше пішли на зниження цін. Ну а якщо пальне перестало дорожчати, зник чи не найзагрозливіший інфляційний фактор, який міг потягнути вгору усі ціни в країні.
Теоретично збільшення курсу гривні (ревальвація) має допомогти боротися з інфляцією. Бо, по-перше, буде притік товарів із-за кордону, що гальмуватиме ріст цін на них всередині країни. По-друге, експортери, котрим складніше буде продавати свою продукцію за межами країни, будуть більше відправляти її на внутрішній ринок, що знову ж таки заважатиме росту цін на ньому. Схема з політичної точки зору майже ідеальна. Проте - не все так просто.

Щодо олігархів. Тепер продукція підприємств Рината Ахметова, Віктора Пінчука та... Петра Порошенка дорожчає з кожним днем, бо для її виробництва витрачаються гривні, а продається вона за долари, євро або рублі, тобто за те, що стає дешевшим просто на очах. Тут або ціни треба підвищити і, можливо, втратити ринок, або зменшити свій прибуток.
Так їм, клятим, і треба, подумає пересічний 'маленький українець' і дуже помилиться, адже на роботі у цих товстосумів сотні тисяч, як не мільйони робітників. І вже будьте певні, коли в Рината постане дилема, що робити і як підтримати низьку ціну сталепрокату у Північній Африці, він з радістю перекладе значну частину витрат на зарплати робітників.
Чи збагатіють бідні? У кращому разі, ревальвація матиие лише мінімальний позитивний вплив на матеріальне становище, але швидше за все, цей ефект буде нейтральний чи навіть негативний.
Справа в тому, що пенсіонери та небагаті вчителі і лікарі не є активними споживачами імпорту. Значну частину їх витрат становлять їжа, комунальні та транспортні послуги. Тому ефект від ревальвації гривні може залишитись для них непоміченим.

По-перше, ситуація загрожує вилитися в паніку на депозитному валютному ринку і спровокувати стихійний продаж валюти. Як результат, підвищується ризик гіперінфляції в майбутньому.
По-друге, від падіння долара постраждають вітчизняні виробники. Адже, по суті, за одну 'укріплену' урядом гривню можна буде купити більше імпортного товару. По-третє, удар припадає саме на експортерів, тобто основні бюджетоутворюючі підприємства. Зокрема, міністр економіки Сергій Терьохін уже заявив, що це може призвести до втрати 2% обсягів зростання ВВП у 2005 році.
'Ревальвація національної валюти веде до зростання рівня споживання', – вважає Сергій Терьохін. Тому, на його думку, спочатку можливе збільшення цін, оскільки на ринок прийдуть люди з великою кількістю гривні. Може дещо подорожчати і нерухомість, якщо ціни на цьому ринку не втримає збільшена пропозиція. Проте зміцнення гривні може трохи здешевити житло на первинному ринку. Падіння курсу долара означає, що виробникам металу і цементу вже буде не так вигідно експортувати свій товар і вони залишатимуть ці будматеріали в Україні. А якщо збільшиться пропозиція, впадуть ціни. Принаймні можна розраховувати на стабільність, кажуть економісти.
Однозначно впаде купівельна спроможність населення. Де-факто Кабмін тимчасово вирішує проблему інфляції за рахунок особистих заощаджень громадян, зменшуючи, відповідно, їхній добробут, оскільки, якщо ціни і почнуть падати, то цей процес йтиме з деяким відставанням, а значить, населення зазнаватиме збитків.

Доля долара знаходиться повністю в руках НБУ. Ризикнемо припустити, що підвищення курсу очікувати не варто, а падіння нижче рівня 4,8 теж навряд чи відбудеться. Надто вже негативні наслідки це може мати для економіки.
Зараз, як вважає міністр економіки Сергій Терьохін, головне не допустити паніки. 'Люди, не панікуйте, гірше не буде. Я цілком впевнений', - каже він. Як запевняє Сергій Терьохін, НБУ спробував лише 'наздогнати' середній показник 5,1 грн./долар, що був закладений у змінах у бюджет-2005 року. А оскільки в попередні місяці курс становив 5,2 - 5,3 , зараз його опустили до 5,05 - 5,02 (аби до кінця року вийти на запланований курс 5,1 грн/дол.). А отже подальшого зниження курсу долара не буде. НБУ триматиме встановлений курс до кінця року, скуповуючи надлишки реальної валюти.
Асоціація банкірів також схиляється думки, що подальших різких кроків з укріплення гривні чекати не слід. 'Другого різкого підвищення курсу гривні не буде. Інакше це буде непрофесіоналізм і значна політична помилка. Адже це серйозно зачіпає інтереси мільйонів громадян', - кажуть банкіри. Вони стверджують, що реальний курс долара не 5,3, і зовсім не 3,8 як заявив глава Нацбанку, а в районі 5- 4,8, і нижче не опуститься.