Хто захищатиме Кременчук

Річниця Майдану. На околиці міста близько 30 осіб у камуфляжі їдять кашу, приготовану на вогнищі. Але це не святкове застілля – в перерві між навчаннями обідають ті, хто охоронятиме Кременчук від диверсантів.

Цілий день бійці роти охорони Кременчуцького об'єднаного міського військомату (ОМВК) навчаються тактичних тонкощів ведення бою з урахуванням сучасних технологій. Сьогодні до них приїхали «кіборги» з Донецького аеропорту, передають їм свій досвід, отриманий в реальних бойових умовах.

«ТелеграфЪ» прийшов подивитися, як тренуються захисники міста. Ми домовилися, що не будемо називати бійців по імені або позивному, а з журналістом вони спілкуються в балаклавах. Це не гра в «Рембо», це робиться виключно з метою необхідної конспірації: на сепаратистських сайтах уже з'явилися «розстрільні списки», куди увійшли і деякі кременчужани. Тому ми не будемо полегшувати сепаратистам задачу поповнювати свої дурні списки.

«Ми маємо не допустити другого Слов'янська»

Під балаклавою ховаються колишні льотчики, танкісти, піхотинці, є ті, хто взагалі не служив в армії. Усіх їх об'єднує одне – бажання захистити свою сім'ю, своє місто і свою країну від ракової пухлини, яка щосили намагається розростися зі Сходу. Багато бійців роти охорони – вихідці з самооборони.

– Ми були в самообороні Кременчука. Пішла розмова, що є щось більш серйозне, бо самооборона якось забарилася на одному місці. Ми підійшли до військкомату, дізналися, що є рота, і, судячи з наших занять, з роботи командира з бойовим складом, є сенс займатися тут, – каже один із військових.

Бійці роти вивчають тактику ведення бою, поводження зі зброєю та вибухівкою, тактику дії противника, боротьби з диверсійними групами.

В завдання роти входить боротися з диверсіями і незаконними збройними формуваннями, а також допомагати рятувальникам ДСНС в ліквідації наслідків вибухів, пожеж та техногенних аварій. Окрім цього – патрулювання міста, чергування на блокпостах, захист стратегічних об'єктів. Бійці роти готуються не для відправки в зону АТО, а щоб захистити місто.

– Диверсанти вже тут, вони чекають на команду. В їх завдання входить розбити Центральну Україну, як свого часу розбили Східну. Ми ж повинні не допустити тут другого Артемівська, другого Слов'янська, – каже командир роти.

Проблеми на роботі

Хлопці займаються у вільний від роботи час, заняття проходять щодня, крім неділі, але якщо є необхідність, то і у вихідний.

Зарплату вони не отримують – все на добровільних засадах. Бійцям доводиться жертвувати своїм часом, родинним затишком, деякі пожертвували роботою – не всі підприємства погоджуються відпускати своїх працівників. Хоча вони в майбутньому і захищатимуть ці підприємства.

– Ми займаємося у вільний час, але є хлопці, яким керівництво ставить питання так, що доходить до звільнення. На «табачці» є проблеми у хлопців, у Крюкові є одне підприємство, де керівник каже, що і військкомат мав на увазі, і все на світі, – розповідає ще один боєць роти охорони.

Рота до бою готова, але одягнена бозна в що

Щоб бути здатним виконати покладені на них завдання, бійці вже два місяці тренуються згідно з планом занять. І командир роти, і рядові кажуть, що за цей час вони навчилися багато чого і вже готові дати відсіч противнику.

– Думаю, наш підрозділ набагато краще підготовлений, ніж деякі військові, яких на початку АТО відправляли на Схід як «м'ясо». Ми вже більш-менш чогось навчилися. До нас приїжджають військові з зони АТО, консультують, ми переймаємо у них досвід, – розповідає боєць.

Командир роти впевнений, що його підлеглі готові виконувати серйозні завдання. Втім, є одне «але»: окрім підготовки потрібна відповідна матеріальна база. А ось із цим у роти труднощі – обмундирування, спорядження бійці купують за власний кошт, зрідка їм допомагають волонтери. Тому вони тренуються хто в чому – хтось у «натівському» камуфляжі, а хтось у курточці або дублянці поверх потертого вітчизняного камуфляжу.

Обмундирування на «час Ч» для бійців роти знаходиться на складах Збройних сил України, але питання в тому, якої воно якості, чи відповідає сучасним умовам введення війни.

– Наші ряди ростуть, але проблеми з фінансуванням і спорядженням залишаються дуже великими. Нам просто нема в чому воювати. Це наша основна біда. Батьківщина дала зброю, більше Батьківщина нічого дати не може, – пояснює ротний.

Одягти-взути бійця коштує в середньому як мінімум 13-15 тис грн. У цю суму входить камуфляж, бронежилет, кевларова каска, захисні окуляри, взуття та додаткове спорядження.

Те, що видає українська армія, для бойових завдань не підходить. Наприклад, армія постачає чорні берці, які в передових арміях не використовуються. Причина банальна – в природі немає ідеально чорного кольору, і противник легко помітить військового в чорному. Тому «натівські» солдати носять взуття коричневого, зеленого кольорів – тих, які є в природі. А пара коричневих вживаних берців коштує майже 700-800 грн.

Допомогу роті поки що надає лише військкомат і деякі волонтери, тому бійці будуть вдячні всім волонтерам і пересічним кременчужанам, які турбуються про захист свого міста. Звертатися з пропозицією про допомогу можна безпосередньо у військкомат або в громадську організацію «Надійний щит України», яка допомагає учасникам АТО, і багато членів цієї організації знаходяться в роті охорони.

Справжні мужики і диванні патріоти

Двері в роту охорони ОМВК відкриті. Головна вимога – наявність здоров'я і воля. Щоб потрапити в роту, потрібно просто взяти документи і прийти до військкомату.

– Є три основні категорії людей. Перша – це диванні патріоти, які вважають, що це війна олігархів, вони проклинають всіх і все, і кажуть, що «не хочуть бути м'ясом». Друга категорія – ті, хто чекає приходу цих тварюк на нашу землю, вони вже готові надягати «колорадські лєнточки». Такі є і в нашому місті. І третя категорія, яка насправді є першою, – справжні мужики, які злізли з диванів, приходять сюди і займаються справжньою бойовою справою, – каже командир роти.

Він зазначає, що в місті з армійських підрозділів лише ця рота, більше захищати Кременчук нікому. Є ще загони оборони, вони теж створюються при військкоматі – це майбутні партизани.

– Є люди, які сидять на диванах і кажуть, що коли ворог прийде, тоді вони «піднімуться і дадуть». Як вони будуть підніматися, у складі яких підрозділів – незрозуміло. Звичайно, що ніхто не буде підніматися. Ці люди просто зберуть валізи і поїдуть. Тих, хто хоче залишитися і захищати місто, ви бачите тут, - каже ротний.