Хворий стверджує, що його катував анестезіолог. Лікар каже – все робив, як треба

3.02.2012, 12:02 Переглядів: 7 051


Недбалість лікаря чи галюцинація пацієнта?

 Фото с сайта ibigdan.livejournal.com Фото с сайта ibigdan.livejournal.com
Ця неприємна історія трапилась у Кременчуці напередодні Нового року. У той час, як усі вже варили холодець на святковий стіл, у пана Олександра стався напад апендициту.


На щастя, кременчуцькі лікарі працюють і в будні, і у свята, тож Олександра відправили до 1-ї міської лікарні – робити ургентну (тобто невідкладну) операцію. І ось що із цього вийшло.


– У хірургічному відділенні лікарні мій діагноз підтвердили, – розповів «Телеграфу» Олександр. – Хірург сказав, що через 20 хвилин з’явиться анестезіолог та будемо робити операцію, а поки що порадив прикласти заморожену грілку до живота. Проте анестезіолог прийшов через три із половиною години. Він поводився досить зухвало. Про моє здоров'я він запитав лише – чи не наркоман я або алкоголік. Потім сказав, щоб я встав. Попри пекельній біль у животі, я виконав завдання. Лікар силою потягнув мене до себе, пару разів притулив фонендоскоп до спини і пішов...


За анестезіологом довелось бігти дружині Олександра – розповідати про алергію чоловіка та його дитячу хворобу серця.


– А тим часом мені зробили укол, який заспокоює, щоб я не нервував. Як мені пояснили, він діє через 20 хвилин, – продовжує Олександр. – І тут почалось: через хвилину до палати заїжджає «каталка», і мене везуть до операційної, де вже чекає анестезіолог. Починають готувати медикаменти, і в цей момент до операційної з криком вривається медсестра і голосно каже, що операційна не готова, медичний персонал операційної – теж, мовляв, куди ви поспішаєте і скільки можна робити зауваження. Врешті після скандалу мій анестезіолог пообіцяв медсестрі, що зачекає не 30 хвилин, як вона просила, а 15. Але як тільки вона вийшла – одразу ж дав команду помічниці починати: «Я до ночі не збираюсь тут стирчати». Далі мені вводять декілька препаратів. Один із названих лікарем помічниця чомусь не знайшла, на що той сказав: «Та нічого, обійдемось». Я заснув, але не надовго. Відчуваючи кожен рух хірурга, кожне дотик скальпеля і голки з нитками, я не міг поворухнутися і видати жодного звука. Залишалось тільки терпіти неймовірний біль...


Пацієнт: «Біль у поєднанні з відсутністю кисню нагадували якесь середньовічне катування»


– Коли я підійняв повіки, перед очима стояв анестезіолог. Він вимовляв такі нецензурні слова в мій бік, що у в’язниці злочинці, мабуть, розмовляють коректніше. Дихав я за допомогою вставленої до рота трубки, яку він витяг і сказав: «Дихай!». Але щось було не так – я не міг самостійно зробити жодного вдиху! Відчуття, коли ти лежиш на операційному столі і благаєш лікаря надати допомогу, а він обкладає тебе матюччям, надовго збережуться у моїй пам’яті. Коли вже я почав втрачати свідомість, помічниця притулила до мого обличчя кисневу маску, мені вдалося отримати такий довгоочікуваний ковток кисню. Тут втрутився з лайкою лікар, вибив маску, і все почалося знову. Я задихався – показував, що не можу дихати, а він лише лаявся та ще надавив рукою на щойно зашиту рану. Нестерпний біль у поєднанні з відсутністю кисню нагадували якесь середньовічне катування. Так продовжувалось 4-5 разів, кожен – немов останній. Потім пролунала команда про миттєву дозу якогось препарату. Його дуже боляче вкололи у плече, але він не допоміг. Ін’єкцію повторили (синець на пів плеча ще місяць нагадував про це), потім помічниця повернула мою голову на бік і слина, яка не давала мені дихати, вийшла, і я самостійно зміг дихати. Медперсонал повернув мене в палату зі словами: «Не хвилюйся, він колишній військовий, з усіма так себе поводить».


Всю ніч у мене були судоми, я втрачав ритм дихання, добре, дружина була поруч. Вона допомагала мені та періодично кликала медичний персонал..


Після виписки Олександр із дружиною звернулись до завідуючого анестезіологічним відділенням зі скаргою. За словами подружжя, пан завідуючий відповів: «Цьому лікарю до пенсії 1 рік, вигнати ми його не можемо – підстав не має, хіба що він когось уб’є – тоді так. А поки що він у відпустці (одразу після мого випадку!?), прошу вибачення за мого підлеглого».

 

Анестезіолог: «Це був галюціногенний обман»


З'ясовувати обставини «ТелеграфЪ», звичайно, вирушив до 1-ї міської лікарні, шукати цього анестезіолога. Ним виявився лікар Анатолій Кочмарук. Йому ми питання і поставили.
– Пацієнт стверджує, що йому довелось вас чекати більше трьох годин. Хірург був на місці, а операція була ургентною.


– Ця претензія не до мене, і навіть не до хірургів. Це – спільна проблема, коли іде маса хворих. Я обслуговую всіх пацієнтів, і у всіх – гострі операції. Є таке поняття як черговість, і саме хірург визначає, хто йде першим, а хто – другим.


– Чому ви не поцікавились хронічними хворобами пацієнта перед операцією?


– Хвороба серця відмічена в історії хвороби


– Але про це вам казала дружина пацієнта...


– Звичайно, постфактум можна казати що завгодно.


– Претензія пацієнта в тому, що ви розпочали операцію раніше, ніж була готова операційна – вони зробили цей висновок з діалогів медперсоналу. Крім того, він не заснув.


– Такого і близько не може бути. Він був повністю відключений від дихання та свідомості. Щодо того, що я поспішав, то такого медсестри сказати не могли, бо що робити, визначають лікарі. Того дня було сім екстрених операцій, в принципі, поспішати повинні були всі – і хірурги, і анестезіологи.


– Пан Олександр каже, що відчував, як хірург робив йому операцію.


– Такого не буває, він не може цього відчувати, тому що були нормальні дози і релаксантів, і снодійних, він «ішов» на суперсучасному препараті Диприфол. Прекрасний препарат, від якого ускладнень ніколи не було. Пацієнт спав.


– Крім інших скарг, хворий має претензії до вашого мовлення – нецензурної лайки.


– Такого не могло бути і близько. Я категорично заперечую. Я просто голосно кричав, щоб він прокинувся, роблю це з усіма пацієнтами. Це питання ставила і його дружина – ніби він це чув в операційній. Йому здавалось, що я його ніби і б’ю. Примушувати пацієнта дихати входить у мої обов'язки.


– Але ви витягли трубку, а маску дала медсестра. За словами нашого читача, ви його вдарили по шву, ніби для того, щоб він прокинувся.


– Медсестри не можуть без мене нічого робити. Операція була складною як для цієї патології, і довелось витрати анестетиків та релаксантів більше, ніж зазвичай. Препарати для наркозу діють у комплексі: одні вводять у сон, інші відключають дихання, треті – дають седативну дію, четверті викликають галюциногенний психоз. До хворого торкаєшся, а йому здається, що його б'ють. Це галюциногенний обман.


– Тобто ви вважаєте, що у хворого були галюцинації від наркозу?


– Звичайно, так.


– Чому ви не поцікавились станом здоров'я хворого наступного дня? Адже вночі у нього були судоми?


– Чому не поцікавився? Ми з хворим мило поспілкувались, він сказав, що у нього здутий живіт. Але це – природній процес. А якщо б у нього були судоми, про це я б дізнався першим. Це серйозне питання, йому б дали препарати. Можливо, це був тремор, а він прийняв його як судоми.

Ось така сумна історія. Колишній пацієнт доктора Кочмарука вважає, що цього лікаря треба звільнити. Бо він не впевнений, що кожен зможе витримати такі тортури. Тому вирішив скаржитись на лікаря-анестезіолога не лише його начальнику, а і вище – до міськздороввідділу, до облздороввідділу, в Міністерство охорони здоров'я і навіть до прокуратури. «ТелеграфЪ» за подіями слідкуватиме – і сподіваємось, вже незабаром оприлюднимо принаймні результати службового розслідування
1-ої міської лікарні.

 

Галина Бородянец, головний лікар 1-ї міської лікарні: «Я обурена не менше, ніж пацієнти»


– На превеликий жаль, це недопрацювання всього колективу. Я вже зустрічалась із пацієнтом з цього приводу і зрозуміла, що ситуація вимагає мого втручання. Перед пацієнтом і дружиною я навіть не стала вибачатись, бо це безглуздо і схоже на поведінку у дитсадку. Тому ми домовились, що я чекаю від них офіційної заяви і на її підставі ми проведемо службове розслідування – адже я обурена не менше, ніж пацієнт.


Думаю, розслідування ми проведемо у найкоротший термін, протягом десяти днів. Про результати ми обов'язково повідомимо. Я як керівник цього медзакладу налаштована дуже рішуче, тому що таке ставлення до хворих – неприпустиме. Я навіть не буду виправдовуватись. Це – кричущий випадок і щодо цього лікаря можуть бути застосовані найжорсткіші санкції.

 

ПРОДОЛЖЕНИЕ:

 

В Кременчуге анестезиологу объявили выговор за нечуткое отношение к пациенту

Автор: minchuk
Теги:
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
Читайте також:
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх