Речник Полтавського обласного ТЦК розповів про мобілізацію та примусове доставлення військовозобов’язаних

В умовах повномасштабної війни Сили оборони України щодня потребують поповнення резервів. Тому робота територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) залишається однією з найважливіших та резонансних тем. Адже громадський запит на справедливість, суперечки щодо методів вручення повісток та історії про «бусифікацію» розпалюють пристрасті та дискусії.

«Главком» взяв інтерв’ю у речника Полтавського обласного ТЦК та СП Романа Істоміна, в якому він висловив впевненість, що головна проблема проведення мобілізації в нерозумінні суті військового обовязка та втоми суспільства від війни. Він не погоджується з критичними оцінками способів мобілізації, які часто називають «полюванням на людей», та пояснив, як працює система примусового доставлення, чому військовослужбовців ТЦК не можна називати «працівниками» та як цифровізація через застосунок «Резерв+» і ЦНАП має змінювати процес віцйськового обліку.

Повернувся з Угорщини, щоб стати на захист України, та був поранений під Авдіївкою: розповідь рекрутера з Полтавського РТЦК

На питання «Главкому», як проходить мобілізація в Полтавській області та виконуються мобілізаційні плани він пояснив, що »у війську нині великий дефіцит людей — і на бойових, і на тилових посадах… людей катастрофічно бракує практично в усіх напрямках».

Він розповів, що ТЦК отримують завдання від вищого командування, скільки людей потрібно мобілізувати або відібрати на військову службу за контрактом.

На питання скільки військовозобовязаних з Полтавщини перебувають у розшуку поліції Роман Істомін відповів, що не знає цієї цифри та порадив уточнили її в поліції.

Він також відповів на питання щодо «замовлення» рейдів груп оповіщення у спортзали, готелі чи на концерти та пояснив, як підбираються маршрути їхнього патрулювання.

«Повістки роздавати найважче — на війні легше»: як «фізик», який пройшов Бахмут, опинився в ТЦК на Кременчуччині

Він зауважив, що це не «рейди» у тому сенсі, який вкладають у це слово цивільні. Та пояснив на яких підставах людей затримують та доставляють в ТЦК.

Він також додав, що «не чув такого, що ТЦК «замовляють» чи що начальник може «злісно» вибрати якийсь заклад і щодня туди ходити». За його словами «усе відбувається планомірно — сьогодні перевіряють один об’єкт, завтра інший».

На питання щодо мобілізації безхатьків, речник обласного ТЦК відповів, що є чіткий перелік умов, за яких людина підлягає мобілізації: чоловіки віком від 25 до 60 років, придатні за станом здоров’я, або «обмежено придатні» — до підрозділів забезпечення. Винятки становлять лише ті, хто має законні підстави для відстрочки.

Він додав, що якби відсутність житла звільняла від мобілізації, то половина ухилянтів уже продала б свої квартири й «переїхала на вулицю».

Речник Полтавського ОТЦК також відповів на питання щодо того, чи задоволені в ТЦК роботою представників органів місцевого самоврядування, керівників підприємств та установ, голів ОСББ, які за чинним законодавством також зобовязані оповіщувати військовозобовязаних через вручення ним повісток.

Він додав, що робота по оповіщенню цивільних органів «невтішна».

Він пояснив, що «коли доходить до реальної роботи — повістки все одно доводиться вручати військовослужбовцям ТЦК разом із поліцією на території громади».

На питання видання, яку кількість повісток поштою розіслав Полтавський ОТЦК та чи дієвий цей механізм оповіщення Роман Істомін відповів, що «повісток поштою розсилається багато, але сама по собі повістка не є ефективним інструментом виклику громадянина до ТЦК, бо значна частина громадян просто не реагує на неї».

Солдат роти охорони Полтавського ТЦК розповів, через що довелося пройти йому та його побратимам

Він пояснив, якщо громадянин не з’явився за повісткою, це вважається порушенням правил військового обліку, відповідальність за яке передбачена статтею 210 Кодексу про адміністративні правопорушення. Інформація про правопорушення передається в поліцію, а далі поліцейські мають провести адміністративне затримання і доставити порушника в ТЦК та СП, оскільки розгляд справ за цією статтею КУАП належить до компетенції ТЦК та СП.

Роман Істомін також відповів на питання щодо нещодавніх гучних інцидентів на Полтавщині. Зокрема — стрілянини в Кременчуцькому РТЦК наприкінці жовтня, внаслідок якої двоє військовослужбовців ТЦК отримали поранення.

У Кременчуцькому РТЦК та СП сталася стрілянина — джерела

Роман Істомін зауважив, що «агресія до військовослужбовців ТЦК та СП з’явилася ще раніше, ніж сам термін «бусифікація» та відповів нам питання щодо конфлікту в Горішніх Плавнях під час оповіщення велосипедиста.

СБУ та Нацполіція затримали у Полтаві провокатора, який принижував військових та плювався в їх бік

Він розповів, що навесні 2024 року разом із журналістами знімали роботу груп оповіщення ТЦК, які складалися із звичайних військовослужбовців, які пройшли війну.

»На захист України мусить стати кожен чоловік, іншого шляху перемогти окупантів немає», — наголошує солдат Антон Баранцов

Він зауважив, що наразі «будь-яке нагадування про військовий обов’язок сприймається, як подразник».

В Україні пропонують карати за образи та насильство проти військових: від штрафів до 12 років ув’язнення

Роман Істомін також відповів на питання, що потрібно зробити, щоб люди сприймали мобілізацію не як покарання, а як спільну відповідальність.

Вийшов з окупації, щоб стати на захист України та звільнити від росіян своє рідне місто

Речник ТЦК додав, що саме через це «частина громадян сприймає мобілізацію не як спільну справу, а як щось примусове, небажане».

Чи справедливо, коли одні воюють, а інші сидять вдома, та чи не пора вже помінятися, — 22-річний полтавець, що воює два роки

Він вважає, що «потрібно системно, на державному рівні, нарешті говорити з людьми відверто».

Три роки захищав українців на фронті, а тепер чує від них прокльони: розповідь військового з Кременчуцького РТЦК

Нагадаємо, нещодавно ми розповідали про кременчуківця старшого сержанта Юрія з позивним «Рик», який також з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Він воював на Донеччині, Сумщині та Курщині, а після контузії та визнання непридатним до служби у бойових підрозділах був переведений для проходження військової служби до Кременчуцького районного ТЦК та СП. І тут він почув прокльони та погрози від тих, кого захищав на фронти три роки, ризикуючи власним життям.

У вересні в Полтавському обласному ТЦК пояснили, чим рекрутинг відрізняється від мобілізації — призов на військову службу під час мобілізації, на відміну від контракту, є обов’язковим (примусовим) видом військової служби.

Мобілізація за оголошенням: чи варто чекати повістку, та у чому переваги служби за контрактом

Наприкінці минулого року речник Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін в інтерв’ю «Телеграфу» відповів на питання чи можна поповнення ЗСУ покласти на рекрутингові центри та наскільки вірогідний варіант розформування ТЦК та СП. Він зазначив, що рекрутинг — це призов на військову службу для мотивованих, які у своїй більшості стали на захист України у перші місяці повномасштабної війни. А примусова мобілізація — це для немотивованих, які або не хочуть виконувати свій конституційний обов’язок по захисту Батьківщини, або вагаються. І, на його думку, будь-яка структура, що проводитиме примусову мобілізацію, зазнаватиме хейту так само, як і ТЦК сьогодні, з боку тих, хто не хоче помічати війни. Роман Істомін також наголосив, що діяльність Центрів рекрутингу має інформаційно-консультаційний характер і займатись мобілізацією вони не можуть.

Чи спроможні Центри рекрутингу замінити ТЦК та чи можливо уникнути хейту, проводячи примусову мобілізацію 

У листопаді Роман Істомін провів брифінг щодо відмінностей між мобілізацією та рекрутингом до ЗСУ. В ході брифінгу, він прокоментував питання щодо того, чи можна з працівників ТЦК створити нові бойові бригади. Він заявив, що саме з працівників ТЦК точно жодної бойової бригади створити неможливо. Пояснюючи це, Роман Істомін акцентував, що в ТЦК є працівники, які у більшості жінки, та військовослужбовці, І саме з «цивільних працівників жодної бригади створити не можливо».

Чи є ТЦК складовою Збройних Сил України та хто там працює, а хто — служить

Він також зауважив, що військовослужбовці, які служать в ТЦК, є обмежено придатними до проходження військової служби, мали поранення чи якісь захворювання, що не дозволяє їм виконувати завдання у складі бойових підрозділів. Вони пройшли ВЛК та були визнані придатними до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах та інших тилових установах. Тож, створення бойових бригад із таких військовослужбовців також неможливо. Цей коментар Романа Істоміна був представлений частково, з контексту були вирвані окремі речення, його слова перекрутили багато телеграм-каналів, що спотворило сутність поданої ним інформації.

Речник Полтавського ОТЦК пояснив, чому із працівників ТЦК неможливо створити бойові бригади 

Згодом Полтавський обласний ТЦК надав додаткові роз’яснення з питань того, хто працює, а хто служить в ТЦК, та пояснив, що ТЦК є територіальним органом військового управління ЗСУ.