
Роман Істомін переконаний, що якщо громадянин відмовляється від прибуття до ТЦК за викликом повісткою, залишається тільки примусове доставлення, яке виконує поліція, а головна проблема проведення мобілізації в нерозумінні суті військового обов’язку та втоми суспільства від війни
Вести повномасштабну війну, захищаючи Україну від наступу російської армії, без постійного поповнення Сил оборони, неможливо. Втім, тема примусової мобілізації та роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) вже четвертий рік залишається однією з найгарячіших та дуже резонансних в інформаційному просторі. Запит на справедливість, суперечки щодо методів вручення повісток та історії про «бусифікацію» розпалюють пристрасті у суспільстві.
«Главком» взяв інтерв’ю у речника Полтавського обласного ТЦК та СП Романа Істоміна, в якому він заявив, що головна проблема проведення мобілізації в нерозумінні суті військового обов'язку та втоми суспільства від війни.
Першу частину цього інтерв’ю ми опублікували учора.
Речник Полтавського ОТЦК розповів про мобілізацію та примусове доставлення військовозобов’язаних
Сьогодні пропонуємо нашим читачам продовження інтерв’ю, в якому речник Полтавського обласного ТЦК зауважив, що примусове доставляння військовозобов’язаних в ТЦК є цілком законним, розповів чи використовують військовослужбовці ТЦК бодікамери під час оповіщення, щоб запобігти маніпуляціям, та відповів на питання, як цифровізація через застосунок «Резерв+» і ЦНАП має змінити процес військового обліку.
На питання «Главкому», щодо його бачення так званої «бусифікації» та як в ТЦК реагують на відео, які поширюють в мережі, де видно примусове доставляння чоловіків до центрів комплектування, Роман Істомін зауважив, що розуміє негатив, який отримає на свою адресу за висловлену ним думку, проте все ж її висловив та сказав, «як воно є».
Мобілізація за оголошенням: чи варто чекати повістку, та у чому переваги служби за контрактом
Він зауважив, що примусове доставлення поліцією в ТЦК не означає, що військовозобов’язаного одразу мобілізують.
Він додав, що зараз подати заяву на відстрочку можна через ЦНАП і висловив сподівання, що всі, хто має законні підстави на відстрочку від мобілізації, нарешті її оформлять. Тоді й не буде «таких прикрих непорозумінь».
Роман Істомін також запевнив, що кожен відеролик з випадками примусової мобілізації, який поширюють в мережі, обов’язково перевіряється командуванням ТЦК на предмет порушення та перевищення повноважень його військовослужбовцями.
Роман Істомін також відповів на питання чи використовують військовослужбовці ТЦК бодікамери під час оповіщення, щоб запобігти різним маніпуляціям.
Військовий також додав, що формально законом передбачено можливість роботи груп оповіщення ТЦК й без поліції, але на практиці така робота без правоохоронців зараз не ефективна.
СБУ та Нацполіція затримали у Полтаві провокатора, який принижував військових та плювався в їх бік
Він також зауважив, що коли поліцейський виконує законне затримання, а людина чинить йому опір — це знімають і викладають у мережу як «насильство з боку ТЦК», що є спотворенням фактів.
Він додав, що якщо ж у правоохоронців виникнуть підозри, що дії були незаконними саме з боку військовослужбовців ТЦК, то записи бодікамер можуть стати важливим аргументом на їх захист.
Роман Істомін також прокоментував останні зміни щодо оформлення відстрочок через застосунок «Резерв+» та ЦНАП.
Він зауважив, якщо відстрочку від мобілізації не продовжили автоматично, то причина цього найчастіше у відсутності актуальних даних у державних реєстрах, і тому в Міноборони наголошують: «якщо система не оновила статус, потрібно спочатку оновити інформацію у відповідному реєстрі, а не йти до ЦНАПу із заявою». А коли дані будуть актуалізовані, то відстрочка подовжиться автоматично.
На питання щодо помилок в роботі застосунку «Резерв+», коли у ньому відображено порушення правил військового обліку, хоча насправді військовозобов’язаний їх не порушував, Роман Істомін пояснив, що ТЦК не має прямого відношення до роботи застосунку.
Він додав, якщо людина, на приклад, має відстрочку, то повістку їй би просто не надсилали.
У речника Полтавського ОТЦК спитали, чи автоматично знімають військовозобов’язаного з розшуку, якщо він отримав і сплатив штраф через «Резерв+»
Солдат роти охорони Полтавського ТЦК розповів, через що довелося пройти йому та його побратимам
Проте він додав, якщо згодом військовозобов’язаний знову порушить правила військового обліку — його можуть оголосити в розшук повторно, та зауважив, що «кожен штраф — це окрема історія».
«Главком» нагадав, що голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко, міркуючи про проблеми мобілізації заявив, що українці говорять про несправедливість — серед мобілізованих близько 50% складають аграрії та представники робочих професій. Він зазначив, що побутує думка, що насамперед потрібно мобілізовувати усіх держслужбовців. Проте, за його словами, із 160 тисяч дерслужбовців близько 120 тисяч — це жінки, а серед решти 40 тисяч чоловіків багато тих, хто не підходить за віком чи станом здоров’я.
Вийшов з окупації, щоб стати на захист України та звільнити від росіян своє рідне місто
Де шукати резерви для ЗСУ, — запитали у речника Полтавського ОТЦК.
Він розшифрував, які бувають відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У речника Полтавського ОТЦК журналісти спитали щодо його відношення до новації по 45-денному бронюванню для працівників оборонно-промислового комплексу, у яких є порушення правил військового обліку. Відповідний закон № 4630-ІХ президент Володимир Зеленський підписав наприкінці жовтня. Та як в ТЦК впроваджують цей механізм?
Він додав, що сам процес бронювання відбувається без участі ТЦК.
Роман Істомін зазначив, що якщо керівник підприємства подає заявку і система її підтверджує — людина вважається заброньованою.
Якщо ж цього не зроблено, і вона підлягає мобілізації — тоді проводиться стандартна процедура виклику через ТЦК.
Речник Полтавського ОТЦК не вбачає якогось ризику для мобілізації та військового обліку від впровадження 45-денного бронювання навіть для порушників.
— Якщо мова йде про підприємства оборонного сектору, то, на мою думку, загалом це позитив. Так, армія може тимчасово недоотримати певну кількість мобілізованих, але держава отримає фахівців, які виробляють зброю, техніку чи забезпечують військо всім необхідним. Тобто для мобілізації це, можливо, невеликий мінус, але для оборони держави — очевидний плюс. Людина, яка на своєму місці робить важливу справу для фронту, часто приносить не менше користі, ніж боєць у строю, — висловив свою думку Роман Істомін.
Він додав, що є закон, який чітко визначає рамки та повноваження ТЦК та СП, яким «лишається діяти в межах цих визначених державою інструментів».
Нагадаємо, нещодавно ми розповідали про кременчуківця старшого сержанта Юрія з позивним «Рик», який також з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Він воював на Донеччині, Сумщині та Курщині, а після контузії та визнання непридатним до служби у бойових підрозділах був переведений для проходження військової служби до Кременчуцького районного ТЦК та СП. І тут він почув прокльони та погрози від тих, кого захищав на фронти три роки, ризикуючи власним життям.
У вересні в Полтавському обласному ТЦК пояснили, чим рекрутинг відрізняється від мобілізації — призов на військову службу під час мобілізації, на відміну від контракту, є обов’язковим (примусовим) видом військової служби.
Наприкінці минулого року речник Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін в інтерв’ю «Телеграфу» відповів на питання чи можна поповнення ЗСУ покласти на рекрутингові центри та наскільки вірогідний варіант розформування ТЦК та СП. Він зазначив, що рекрутинг — це призов на військову службу для мотивованих, які у своїй більшості стали на захист України у перші місяці повномасштабної війни. А примусова мобілізація — це для немотивованих, які або не хочуть виконувати свій конституційний обов’язок по захисту Батьківщини, або вагаються. І, на його думку, будь-яка структура, що проводитиме примусову мобілізацію, зазнаватиме хейту так само, як і ТЦК сьогодні, з боку тих, хто не хоче помічати війни. Роман Істомін також наголосив, що діяльність Центрів рекрутингу має інформаційно-консультаційний характер і займатись мобілізацією вони не можуть.
У листопаді Роман Істомін провів брифінг щодо відмінностей між мобілізацією та рекрутингом до ЗСУ. В ході брифінгу, він прокоментував питання щодо того, чи можна з працівників ТЦК створити нові бойові бригади. Він заявив, що саме з працівників ТЦК точно жодної бойової бригади створити неможливо. Пояснюючи це, Роман Істомін акцентував, що в ТЦК є працівники, які у більшості жінки, та військовослужбовці, І саме з «цивільних працівників жодної бригади створити не можливо».
Чи є ТЦК складовою Збройних Сил України та хто там працює, а хто — служить
Він також зауважив, що військовослужбовці, які служать в ТЦК, є обмежено придатними до проходження військової служби, мали поранення чи якісь захворювання, що не дозволяє їм виконувати завдання у складі бойових підрозділів. Вони пройшли ВЛК та були визнані придатними до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах та інших тилових установах. Тож, створення бойових бригад із таких військовослужбовців також неможливо. Цей коментар Романа Істоміна був представлений частково, з контексту були вирвані окремі речення, його слова перекрутили багато телеграм-каналів, що спотворило сутність поданої ним інформації.
Речник Полтавського ОТЦК пояснив, чому із працівників ТЦК неможливо створити бойові бригади
Згодом Полтавський обласний ТЦК надав додаткові роз’яснення з питань того, хто працює, а хто служить в ТЦК, та пояснив, що ТЦК є територіальним органом військового управління ЗСУ.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.