Речник Полтавського ОТЦК вважає примусове доставляння чоловіків у центр комплектування законним

14.11.2025, 17:02 Переглядів: 3 031 Коментарів: 1

 

Роман Істомін переконаний, що якщо громадянин відмовляється від прибуття до ТЦК за викликом повісткою, залишається тільки примусове доставлення, яке виконує поліція, а головна проблема проведення мобілізації в нерозумінні суті військового обов’язку та втоми суспільства від війни

Вести повномасштабну війну, захищаючи Україну від наступу російської армії, без постійного поповнення Сил оборони, неможливо. Втім, тема примусової мобілізації та роботи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) вже четвертий рік залишається однією з найгарячіших та дуже резонансних в інформаційному просторі. Запит на справедливість, суперечки щодо методів вручення повісток та історії про «бусифікацію» розпалюють пристрасті у суспільстві.

«Главком» взяв інтерв’ю у речника Полтавського обласного ТЦК та СП Романа Істоміна, в якому він заявив, що головна проблема проведення мобілізації в нерозумінні суті військового обов'язку та втоми суспільства від війни.

Першу частину цього інтерв’ю ми опублікували учора.

Речник Полтавського ОТЦК розповів про мобілізацію та примусове доставлення військовозобов’язаних

Сьогодні пропонуємо нашим читачам продовження інтерв’ю, в якому речник Полтавського обласного ТЦК зауважив, що примусове доставляння військовозобов’язаних в ТЦК є цілком законним, розповів чи використовують військовослужбовці ТЦК бодікамери під час оповіщення, щоб запобігти маніпуляціям, та відповів на питання, як цифровізація через застосунок «Резерв+» і ЦНАП має змінити процес військового обліку.

Повернувся з Угорщини, щоб стати на захист України, та був поранений під Авдіївкою: розповідь рекрутера з Полтавського РТЦК

 

Щодо «бусифікації» чоловіків

На питання «Главкому», щодо його бачення так званої «бусифікації» та як в ТЦК реагують на відео, які поширюють в мережі, де видно примусове доставляння чоловіків до центрів комплектування, Роман Істомін зауважив, що розуміє негатив, який отримає на свою адресу за висловлену ним думку, проте все ж її висловив та сказав, «як воно є».

— Примусове доставлення військовозобов’язаних — це законно. Це ненормальне явище для мирної країни, але вимушений крок у воєнний час. У нас є добровільна служба — контрактна, і є обов’язкова — за мобілізацією. Вона мала б бути обов’язковою, але вона переросла в примусову. Люди не хочуть виконувати свій обов’язок і держава застосовує примус. Якщо громадянин відмовляється від обов’язкової служби, залишається тільки примусове доставлення, яке виконує поліція, — заявив речник Полтавського ОТЦК.

Мобілізація за оголошенням: чи варто чекати повістку, та у чому переваги служби за контрактом

Він зауважив, що примусове доставлення поліцією в ТЦК не означає, що військовозобов’язаного одразу мобілізують.

— Часто буває, що людину привозять до ТЦК, її направляють на ВЛК, а потім з’ясовується, що особа має право на відстрочку, але своєчасно не оформила документи. А потім з’являються скандальні історії — «забрали з вулиці», «призвали з відстрочкою» тощо, — продовжив Роман Істомін.

Він додав, що зараз подати заяву на відстрочку можна через ЦНАП і висловив сподівання, що всі, хто має законні підстави на відстрочку від мобілізації, нарешті її оформлять. Тоді й не буде «таких прикрих непорозумінь».

«На захист України мусить стати кожен чоловік, іншого шляху перемогти окупантів немає», — наголошує солдат Антон Баранцов

Роман Істомін також запевнив, що кожен відеролик з випадками примусової мобілізації, який поширюють в мережі, обов’язково перевіряється командуванням ТЦК на предмет порушення та перевищення повноважень його військовослужбовцями.

— Кожен такий випадок перевіряється. Ролики «спускають» до нас вищі штаби, або правоохоронні органи, щоб з’ясувати, що саме сталося. Ми готуємо пояснення, додаємо документи, а потім робляться висновки. Якщо з’ясовується, що щось було незаконно — це вже компетенція правоохоронців. Я до таких історій ставлюся негативно. Це не те, як мала б виглядати мобілізація у цивілізованій країні. В ідеалі людина отримала повістку, прийшла до ТЦК — і все. Але коли не приходять, коли ігнорують закон, тоді залишається тільки примусовий варіант. Адже нашу цивілізовану країну досі намагається захопити і знищити імперіалістична Росія, — зауважив речник Полтавського ОТЦК.

«Силоміць заштовхнули мене в бусик». У Кременчуці чоловік заявив про примус з боку представників ТЦК та поліції

 

Щодо використання бодікамер

Роман Істомін також відповів на питання чи використовують військовослужбовці ТЦК бодікамери під час оповіщення, щоб запобігти різним маніпуляціям.

— Кожна група оповіщення забезпечена принаймні однією бодікамерою. Якщо, наприклад, у групі троє військовослужбовців, то хоча б один із них має камеру. Крім того, бодікамери є і в поліцейських, які беруть участь у спільних групах оповіщення, — пояснив він.

Військовий також додав, що формально законом передбачено можливість роботи груп оповіщення ТЦК й без поліції, але на практиці така робота без правоохоронців зараз не ефективна.

СБУ та Нацполіція затримали у Полтаві провокатора, який принижував військових та плювався в їх бік

Він також зауважив, що коли поліцейський виконує законне затримання, а людина чинить йому опір — це знімають і викладають у мережу як «насильство з боку ТЦК», що є спотворенням фактів.

— Саме поліцейський має повноваження проводити адміністративне затримання — якщо людина порушує правила військового обліку або відмовляється пред’явити документи. Бодікамери, безумовно, допомагають фіксувати всі дії. Але, на жаль, маніпуляції часто виникають не через відсутність відео, а через спосіб його подачі. Коли поліцейський виконує законне затримання, а людина чинить опір — це знімають і викладають у мережу як «насильство з боку ТЦК». Порушення відбувається з боку громадянина, але подається усе навпаки. Якщо навіть у кожного військового буде камера — це не зупинить спотворення фактів, — сказав Роман Істомін.

«Вже давно є правомірним». У Полтавському ОТЦК та СП розповіли про використання бодікамер військовими

Він додав, що якщо ж у правоохоронців виникнуть підозри, що дії були незаконними саме з боку військовослужбовців ТЦК, то записи бодікамер можуть стати важливим аргументом на їх захист.

 

Щодо відстрочок від мобілізації

Роман Істомін також прокоментував останні зміни щодо оформлення відстрочок через застосунок «Резерв+» та ЦНАП.

— Відстрочка через «Резерв+» існувала й раніше, але зараз розширено перелік підстав, за якими можна її оформити. Крім цього, Міністерство оборони оголосило ще дві ключові зміни: автоматичне продовження вже наданих відстрочок та можливість оформити відстрочку через ЦНАП. Але тут важливо розуміти, що до ЦНАПу треба звертатися лише тоді, коли ви не можете подати заяву через застосунок. Зараз у «Резерв+» уже доступно десять пунктів для подання заяв, і, можливо, найближчим часом додадуть одинадцятий, — пояснив речник Полтавського ОТЦК.

Він зауважив, якщо відстрочку від мобілізації не продовжили автоматично, то причина цього найчастіше у відсутності актуальних даних у державних реєстрах, і тому в Міноборони наголошують: «якщо система не оновила статус, потрібно спочатку оновити інформацію у відповідному реєстрі, а не йти до ЦНАПу із заявою». А коли дані будуть актуалізовані, то відстрочка подовжиться автоматично.

— Я ставлюся до цих змін дуже позитивно. Бо це означає, що всі, хто має законні підстави для відстрочки, тепер зможуть її отримати швидше і зручніше для себе. Це зменшить і кількість непорозумінь, коли людину випадково призивають під час мобілізації, хоча вона мала право на відстрочку. А держава, своєю чергою, отримає повнішу інформацію про свій мобілізаційний ресурс, — резюмував Роман Істомін.

 

Про помилки у «Резерв+»

На питання щодо помилок в роботі застосунку «Резерв+», коли у ньому відображено порушення правил військового обліку, хоча насправді військовозобов’язаний їх не порушував, Роман Істомін пояснив, що ТЦК не має прямого відношення до роботи застосунку.

— Ми лише вносимо інформацію до бази даних «Оберіг», звідки вона вже підтягується у застосунок «Резерв+». Помилки трапляються рідко, бо кожне внесення даних супроводжується документом — наприклад, висновком ВЛК із номером постанови. Але людський фактор, звісно, ніхто не скасовував. Іноді людина вважає, що не порушувала правил обліку, але, скажімо, їй прийшла повістка поштою, а вона про неї навіть не знала. Таке, на жаль, буває — система не ідеальна. І тоді виникає ситуація, що в реєстрі вона позначена як така, що не з’явилася, — зазначив речник Полтавського ОТЦК.

Він додав, якщо людина, на приклад, має відстрочку, то повістку їй би просто не надсилали.

— Отже, якщо виклик усе ж був, то, найімовірніше, її дані не оновлені. Якщо ж людина вважає, що штраф вона отримала незаконно, нічого не порушила — таке покарання можна оскаржити в суді: близько 5% справ громадяни виграють. Так, бувають помилки або технічні неточності, але глобально система працює, — резюмував Роман Істомін.

 

Чи знімають військовозобовязаного з розшуку, якщо він сплатив штраф

У речника Полтавського ОТЦК спитали, чи автоматично знімають військовозобов’язаного з розшуку, якщо він отримав і сплатив штраф через «Резерв+»

— Так. Розшук — це механізм, який застосовується лише для доставлення людини, щоб скласти адміністративний протокол. Якщо громадянин самостійно прийшов, отримав штраф і сплатив його, або оплатив штраф через «Резерв+» — він знімається з розшуку. Людина вчинила правопорушення, понесла покарання — і питання вичерпано, - пояснив Роман Істомін.

Солдат роти охорони Полтавського ТЦК розповів, через що довелося пройти йому та його побратимам

Проте він додав, якщо згодом військовозобов’язаний знову порушить правила військового обліку — його можуть оголосити в розшук повторно, та зауважив, що «кожен штраф — це окрема історія».

 

Де шукати резерви для ЗСУ

«Главком» нагадав, що голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко, міркуючи про проблеми мобілізації заявив, що українці говорять про несправедливість — серед мобілізованих близько 50% складають аграрії та представники робочих професій. Він зазначив, що побутує думка, що насамперед потрібно мобілізовувати усіх держслужбовців. Проте, за його словами, із 160 тисяч дерслужбовців близько 120 тисяч — це жінки, а серед решти 40 тисяч чоловіків багато тих, хто не підходить за віком чи станом здоров’я.

Вийшов з окупації, щоб стати на захист України та звільнити від росіян своє рідне місто

Де шукати резерви для ЗСУ, — запитали у речника Полтавського ОТЦК.

— Наявність і суть резервів, якщо ми говоримо про мобілізацію, визначено законодавством України. Є така категорія, як військовозобов’язані — це чоловіки віком від 25 до 60 років, які придатні за станом здоров’я або придатні до служби в підрозділах забезпечення. Саме вони становлять мобілізаційний ресурс держави. Серед усіх військовозобов’язаних Україна визначила тих, кого мобілізовувати не можна — їм надається відстрочка, — пояснив Роман Істомін.

Він розшифрував, які бувають відстрочки від призову на військову службу під час  мобілізації.

— Насамперед це бронювання — по суті, визначення тих спеціальностей, без яких економіка і держава не можуть функціонувати. Також відстрочку отримують чоловіки, які потрібні в тилу з інших причин — наприклад самостійно виховують дітей, доглядають за особою з інвалідністю тощо. Усі параметри визначає законодавство: хто може бути призваний, хто має відстрочку, кого держава бронює для роботи на критично важливих підприємствах. Тобто це держава законодавчо визначає, кого залишити в цивільному секторі, а кого може призвати. Це баланс між оборонною потребою і стабільністю економіки та захистом соціально незахищених громадян. ТЦК лише виконують рішення, прийняті на державному рівні, - зауважив Роман Істомін.

 

Щодо 45-денного бронювання для порушників війського обліку

У речника Полтавського ОТЦК журналісти спитали щодо його відношення до новації по 45-денному бронюванню для працівників оборонно-промислового комплексу, у яких є порушення правил військового обліку. Відповідний закон № 4630-ІХ президент Володимир Зеленський підписав наприкінці жовтня. Та як в ТЦК впроваджують цей механізм?

Відтепер можна забронювати чоловіків у розшуку ТЦК та без військового квитка — президент підписав законопроєкт

— 45-денне бронювання — це тимчасова відстрочка від мобілізації, яку можуть отримати працівники підприємств оборонно-промислового комплексу. Протягом цих 45 днів ТЦК не має права їх мобілізувати, щоб люди могли стати на військовий облік та виправити дані. Така «бронь» надається лише раз на рік, — пояснив Роман Істомін.

Він додав, що сам процес бронювання відбувається без участі ТЦК.

— Є підприємство, наприклад, оборонного комплексу, воно має певну кількість працівників, які є військовозобов’язаними. Закон визначає, яку частину з них можна забронювати — для когось це 50%, для когось 100%, залежно від сектору діяльності. Завдання керівника підприємства — оформити бронювання своїх працівників. Зараз усе відбувається через портал «Дія» — автоматично, без відвідування ТЦК. Тому якихось спеціальних приготувань із нашого боку не потрібно: процес централізований і цифровізований, — зауважив представник ТЦК.

Роман Істомін зазначив, що якщо керівник підприємства подає заявку і система її підтверджує — людина вважається заброньованою.

В Україні пропонують карати за образи та насильство проти військових: від штрафів до 12 років ув’язнення

Якщо ж цього не зроблено, і вона підлягає мобілізації — тоді проводиться стандартна процедура виклику через ТЦК.

— У випадках, коли особа перебуває в адміністративному розшуку, після бронювання її з цього розшуку, очевидно, буде знято. Але сам факт правопорушення залишається: особа все одно має сплатити штраф, — пояснив він.

Речник Полтавського ОТЦК не вбачає якогось ризику для мобілізації та військового обліку від впровадження 45-денного бронювання навіть для порушників.

— Якщо мова йде про підприємства оборонного сектору, то, на мою думку, загалом це позитив. Так, армія може тимчасово недоотримати певну кількість мобілізованих, але держава отримає фахівців, які виробляють зброю, техніку чи забезпечують військо всім необхідним. Тобто для мобілізації це, можливо, невеликий мінус, але для оборони держави — очевидний плюс. Людина, яка на своєму місці робить важливу справу для фронту, часто приносить не менше користі, ніж боєць у строю, — висловив свою думку Роман Істомін.

Він додав, що є закон, який чітко визначає рамки та повноваження ТЦК та СП, яким «лишається діяти в межах цих визначених державою інструментів».

Чи справедливо, коли одні воюють, а інші сидять вдома, та чи не пора вже помінятися, — 22-річний полтавець, що воює два роки

 

Нагадаємо, нещодавно ми розповідали про кременчуківця старшого сержанта Юрія з позивним «Рик», який також з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. Він воював на Донеччині, Сумщині та Курщині, а після контузії та визнання непридатним до служби у бойових підрозділах був переведений для проходження військової служби до Кременчуцького районного ТЦК та СП. І тут він почув прокльони та погрози від тих, кого захищав на фронти три роки, ризикуючи власним життям.

У вересні в Полтавському обласному ТЦК пояснили, чим рекрутинг відрізняється від мобілізації — призов на військову службу під час мобілізації, на відміну від контракту, є обов’язковим (примусовим) видом військової служби.

Наприкінці минулого року речник Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін в інтерв’ю «Телеграфу» відповів на питання чи можна поповнення ЗСУ покласти на рекрутингові центри та наскільки вірогідний варіант розформування ТЦК та СП. Він зазначив, що рекрутинг — це призов на військову службу для мотивованих, які у своїй більшості стали на захист України у перші місяці повномасштабної війни. А примусова мобілізація — це для немотивованих, які або не хочуть виконувати свій конституційний обов’язок по захисту Батьківщини, або вагаються. І, на його думку, будь-яка структура, що проводитиме примусову мобілізацію, зазнаватиме хейту так само, як і ТЦК сьогодні, з боку тих, хто не хоче помічати війни. Роман Істомін також наголосив, що діяльність Центрів рекрутингу має інформаційно-консультаційний характер і займатись мобілізацією вони не можуть.

Чи спроможні Центри рекрутингу замінити ТЦК та чи можливо уникнути хейту, проводячи примусову мобілізацію 

У листопаді Роман Істомін провів брифінг щодо відмінностей між мобілізацією та рекрутингом до ЗСУ. В ході брифінгу, він прокоментував питання щодо того, чи можна з працівників ТЦК створити нові бойові бригади. Він заявив, що саме з працівників ТЦК точно жодної бойової бригади створити неможливо. Пояснюючи це, Роман Істомін акцентував, що в ТЦК є працівники, які у більшості жінки, та військовослужбовці, І саме з «цивільних працівників жодної бригади створити не можливо».

Чи є ТЦК складовою Збройних Сил України та хто там працює, а хто — служить

Він також зауважив, що військовослужбовці, які служать в ТЦК, є обмежено придатними до проходження військової служби, мали поранення чи якісь захворювання, що не дозволяє їм виконувати завдання у складі бойових підрозділів. Вони пройшли ВЛК та були визнані придатними до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах та інших тилових установах. Тож, створення бойових бригад із таких військовослужбовців також неможливо. Цей коментар Романа Істоміна був представлений частково, з контексту були вирвані окремі речення, його слова перекрутили багато телеграм-каналів, що спотворило сутність поданої ним інформації.

Речник Полтавського ОТЦК пояснив, чому із працівників ТЦК неможливо створити бойові бригади 

Згодом Полтавський обласний ТЦК надав додаткові роз’яснення з питань того, хто працює, а хто служить в ТЦК, та пояснив, що ТЦК є територіальним органом військового управління ЗСУ.

Автор: Віктор Крук
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Коментарі: 1

1 560
17 листопада 2025 10:38

Рома, після Міндічєй та інших Х#індічєй ти вже б не пе#дів...


4 0

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • Kiaparts
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх