З майже 400 інтернет-платформ, переважно телеграм-каналів, які регулярно розповсюджують негативні наративи про ТЦК та мобілізацію, лише 103 — українські, а усі інші — російські та білоруські
Зрив мобілізації — найефективніший та найлегший шлях для російських окупантів перемогти та знищити Україну. Російські спецслужби намагаються це зробити усіма можливими способами, зокрема й через пропаганду в соцмережах.
Для цього створюють та поширюють фейкові та маніпулятивні новини, відверту дезінформацію, спрямовану на підрив довіри українців до своєї армії та держави, адже деморалізоване суспільство дає ворогу стратегічну перевагу. Для цього використовуються онлайн-ресурси, телеграм-канали, соцмережи, нові можливості, що відкриває ШІ та інші сучасні технології.
У тому як це працює, які технології розповсюдження рашистських наративів в українському інформаційному просторі та хронології інформаційних атак розбиралася команда Zaxid.Net. Ознайомитися з результатами їх дослідження можна в їх матеріалі. Нижче скорочено про основні висновки колег.
Кремлівські пропагандисти не просто відверто розповідають про свої ІПСО, проведені в Україні, а й пишаються ними. І радіють, що ярлики на кшталт «людолови», «бусифікація» і «ТЦК-шники» міцно засіли в головах не тільки простих українців, а й деяких представників влади. Як так сталося, що українське суспільство розділилося на «людоловів» та «ухилянтів» і кому це було потрібно.
Щодня на вулицях українських міст сотні представників ТЦК комунікують з десятками тисяч цивільних. Наскільки часто українців жорстко та з порушеннями «бусифікують»? В середньому відбувається два серйозні правопорушення на день, які фіксуються на відео та потрапляють до соцмереж. Тобто відсоток інцидентів становить 0,0002% (!) від усіх контактів ТЦК з громадянами.
Приблизно така частка інцидентів, якщо не більше, щодня трапляється з людьми в торгівельній мережі, у сфері громадського транспорту, медичного обслуговування тощо. Але мобілізація — це не сфера послуг, а вимушений крок, потрібний для комплектації війська, яке захищає нас із вами від російської збройної агресії. Мобілізація не є першопричиною проблем. Вона сама є наслідком нападу Росії на Україну.
СБУ та Нацполіція затримали у Полтаві провокатора, який принижував військових та плювався в їх бік
Проте серед усіх конфліктів, які відбуваються в українському суспільстві, саме конфлікти з участю співробітників ТЦК набувають величезного суспільного резонансу. Причому незалежно від масштабу інциденту, чи це словесна перепалка, чи застосування сили з боку поліціянтів, що входять у групи оповіщення, — інформація набуває миттєвого та широкого розповсюдження. Так, 130 інцидентів, повязаних з роботою ТЦК, які були зафіксованих у мережі впродовж трьох останніх місяців минулого року, були поширені у 15 600 публікаціях в інтернет-спільнотах та на новинних сайтах, і набрали 148 млн охоплень!
Тобто майже кожен конфлікт, який зняли на відео й запостили, протягом кількох годин отримував мільйонні охоплення. Це значно більше, ніж добре проплачені рекламні кампанії популярних продуктів та брендів.
Журналісти вирішили дослідити, чи можливо, що такі «новини» є чиїмось «продуктом»? Що хтось їх просуває, можливо створює і що є ті, кому це вигідно. Група аналітиків звернула увагу на першоджерела «гарячих» новин про ТЦК.
Аналіз першоджерел інфовкидів про мобілізацію в Україні за останній квартал 2024 року виявив, що ініціаторами негативних повідомлень про ТЦК, є майданчики, афілійовані з російською та білоруською пропагандою. Так, із майже 400 інтернет-платформ, які регулярно підживлюють негативні наративи про ТЦК і мобілізацію, лише 103 — українські. І це переважно телеграм-канали.
Таким чином, три чверті майданчиків, що культивують ворожість до співробітників ТЦК, – російські та проросійські. Найбільші з них — це проєкти пропагандистки Маргарити Симоньян та RT, «Комсомольская правда», кремлівська державна інформагенція «ТАСС», «Московский комсомолец» і ресурс «Украина.ру».
Чи є ТЦК складовою Збройних Сил України та хто там працює, а хто служить
Лідером за інфовкидами проти мобілізації в мережі серед телеграм-спільнот є російська агенція «РИА Новости», так званий російський воєнкор і зрадник України Юрій Подоляка, Mash, «Readovka», «Операція Z: Военкоры», а також близький до російських силовиків канал «Рыбарь». Загальна аудиторія цих каналів перевищує 15 млн осіб. Саме ці ресурси найчастіше продукують «новини» про мобілізацію в Україні.
Постає питання — як вони здобувають величезну аудиторію в Україні? В основі системи їхньої «розкрутки» — велика мережа анонімних телеграм-каналів на території України та тимчасово окупованих територіях (ТОТ).
Самі ж кремлівські пропагандисти абсолютно не приховують, що розпалювання негативу проти мобілізації є їхнім завданням і пишаються цим.
Четверте місце серед телеграм-каналів, які паразитують на темі мобілізації, посідають білоруські провладні пабліки. Один із найодіозніших — «Белорусский силовик», який став відомим завдяки публікаціям відео зі знущаннями й допитами учасників протестів 2020 року в Білорусі та який пов’язують з білоруським КГБ.
Цей канал завзято висвітлює мобілізацію в Україні майже дослівно копіюючи дописи проєктів Симоньян та російських воєнкорів. Серед інших білоруських провладних платформ у цій темі відзначилися «ЖЕЛТЫЕ СЛИВЫ», «Шкварка News», «Belarus_VPO», «Азаренок», «СТВ» та інші.
Де взяти мотивованих чоловіків, про хабарництво в ТЦК та чому там не хочуть служити ветерани
Що цікаво - більшість із цих пабліків були створені в другій половині травня 2020 року за ініціативою пресслужби білоруського диктатора Александра Лукашенка. Первинно з них формували «медіапул» під білоруські вибори-2020. І відтоді було відомо, що наративи та темники цих майданчиків диктуються з адміністрації Лукашенка. Отже, білоруський узурпатор не лише допомагає Путіну в питаннях збройної агресії проти України, а й підтримує Росію ще й в інформаційній війні проти нас.
«Розігнати» в мережі 130 конфліктних випадків, пов’язаних з мобілізацією в Україні за три місяці, до 150 мільйонів охоплень — це потужна і багаторівнева піар-кампанія. Хто і як її організовує, та хто за це сплачує?
Пів мільярда доларів на рік — так оцінюють масштаб бюджетних вливань у російську пропаганду фахівці ГУР Міноборони України. У Головному управлінні розвідки повідомляють, що це лише ті кошти, які виплачують блогерам, власникам телеграм-каналів, лідерам громадської думки, щоб вони писали «путінську правду» про війну в Україні.
Скільки чоловіків призовного віку є в Україні та яку кількість можуть мобілізувати у 2025 році
В аналізі української розвідки йдеться про те, що промиванням мізків росіянам та стимулюванням розколу українського суспільства на «людоловів» та «ухилянтів» часто займаються одні й ті ж інформаційні майданчики. З них 202 адмініструються з Росії, а 69 — з тимчасово окупованих територій України.
Фінансування лідерів громадської думки, телеграм-каналів та недержавних майданчиків — лише частина пропагандистського айсберга. Так, в проєкті бюджету РФ на 2025 рік на державну пропаганду закладено $1,42 млрд.
І щодо хронології поширення пропагандистського контенту. Якщо в українських джерелах негатив про мобілізацію з’являється нерегулярно, бо відображає реальний перебіг подій, то появу контенту з джерел на ТОТ, Росії та Білорусі можна передбачити заздалегідь. Як і будь-які найняті команди, що відпрацьовують завдання керівництва — там діють за планом та графіком.
Активність пропаганди проявляється приблизно кожні 10 днів, щойно припиняє «працювати» попередній рашистський наратив.
Постинг у проросійських пабліках добре координується. Так, між постами на одну тему в різних каналах минає від однієї до 10 хвилин. Для порівняння, коли в мережі з’являються автентичні українські теми (реакція реальних громадян на події) — між постами на різних каналів може минути до кількох годин.
Але, як це часто трапляється на Росії, навіть жорстке планування пропагандистської компанії дає збої. Російські пропагандисти одночасно отримують заявку на поширення чергового фейку від замовника і ніяк не можуть поділити авторство: кожен заявляє про власні «ексклюзиви». Наприклад, постановочне відео, де нібито співробітник ТЦК у невідомому місті застрелив члена сім’ї ухилянта, з’явилося одночасно в різних каналах із різними авторськими вотермарками.
Журналісти вважають, що впливає. І не так самі інциденти, як громадська думка та реакція на них, яка спонукає ухвалювати рішення щодо проведення мобілізації. І проблема у тому, що посадовці не завжди аналізують, хто саме формує цю громадську думку.
Зокрема рішення тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради, яка пропонувала розформувати ТЦК та СП, було ухвалене на тлі активного підігрівання громадської думки з боку проросійських пабліків та ботів у жовтні.
Дивимося хронологію:
16, 20, 27 жовтня, 10 листопада 2024 — активне поширення в російських пабліках наративу «вбити ТЦК» та багатомільйонні інфовкиди проти мобілізації.
Міноборони планує реформувати ТЦК: хто буде займатися мобілізацією
А 12 листопада — пропозиція про «розгін» ТЦК вже звучить з трибуни Верховної Ради.
Синхронність появи численних постів та відео з «героїзацією» чоловіків, які відмовляються стати на захист власної країни, анонімність їхніх авторів та просування цього контенту організованими групами ботів свідчить про цілеспрямовану ворожу пропагандистську кампанію.
Згадана ІПСО — класична технологія розколу суспільства, коли з одного боку є «людолови», а з іншого — «ухилянти». Метою дій ворога є зрив мобілізації та збільшення напруги в суспільстві аж до внутрішнього протистояння. Рашистська пропаганда не припиняє спроб підірвати нашу країну зсередини, дискредитувати образ захисників і захисниць України, вдаючись до будь-яких методів.
Але, як зазначають експерти з комунікації, є одна досить позитивна новина. Основна аудиторія таких вкидів — це проросійськи налаштовані громадяни (так звані «ждуни»), на яких Кремль ще з 2014 року поклав сакральну місію «вєрнуть русскіє зємлі». Отже, величезні ресурси, які вливаються в інформаційну кампанію, зводяться переважно до агітації тієї меншості, яка вже була загітована рашистами і яка їх чекає. А ще активність у коментарях зазвичай підтримується не масою реальних читачів, а арміями ботів, що можна легко помітити у чатах, якщо проаналізувати, хто, що і як часто в них коментує.
У виданні зазначають, що інколи «гостями» цих проросійських пабліків стають деякі родичі мобілізованих чи інші українці, які не хочуть ставати на захист своєї країни та знаходять там виправдання своїх дій та підтримку.
«ТЦК вбивають українців» — цинічно кажуть російські пропагандисти. Хоча саме Росія вторгнулася в Україну, щоб вбивати українців. У цьому меседжі, як і в усій «операції проти мобілізації», дуже яскраво проглядається почерк російських спецслужб, успадкований ними ще з часів Сталіна: «Не треба вигадувати злочини своїм супротивникам. Звинувачуй їх у тому, що вчиняєш сам».
Топ-10 російських фейків про війну, ТЦК та мобілізацію: як Росія намагається зірвати мобілізацію
Нагадаємо, нещодавно, після оприлюднення у соцмережах резонансного відео, на якому зафіксовано сутичку у Полтаві між працівниками ТЦК та цивільним чоловіком, ситуацію на брифінгу прокоментував речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін. Він заявив, що «дуже прикро, що військовослужбовці, які захищали Україну, а після отримання поранень проходять службу в ТЦК, чи не щодня стикаються з образами».
Без ТЦК не обійтися: у Міноборони пояснили, чи можлива повністю добровільна мобілізація
Наприкінці листопада речник Полтавського обласного ТЦК Роман Істомін розповів, чи можна поповнення ЗСУ покласти на рекрутингові центри та наскільки вірогідний варіант розформування ТЦК та СП. Він зазначив, що рекрутинг — це призов на військову службу для мотивованих, які у своїй більшості стали на захист України у перші місяці повномасштабної війни. А примусова мобілізація — це для немотивованих, які або не хочуть виконувати свій конституційний обов’язок по захисту Батьківщини, або вагаються. І, на його думку, будь-яка структура, що проводитиме примусову мобілізацію, зазнаватиме хейту так само, як і ТЦК сьогодні, з боку тих, хто не бажає захищати свою країну та не хоче помічати війни.
13 листопада Роман Істоміна провів брифінг щодо відмінностей між мобілізацією та рекрутингом до ЗСУ. В ході брифінгу, він прокоментував питання щодо того, чи можна з працівників ТЦК створити нові бойові бригади. Він заявив, що саме з працівників ТЦК точно жодної бойової бригади створити неможливо. Роман Істомін також зауважив, що військовослужбовці, які служать в ТЦК, є обмежено придатними до проходження військової служби, мали поранення чи якісь захворювання, що не дозволяє їм виконувати завдання у складі бойових підрозділів. ВЛК визнало їх придатними до проходження військової служби у ТЦК та інших тилових установах, після чого їх перевели до ТЦК. Тож, створення бойових бригад із таких військовослужбовців також неможливо. Згодом Полтавський обласний ТЦК надав додаткові роз’яснення з питань того, хто працює, а хто служить в ТЦК, та пояснив, що ТЦК є територіальним органом військового управління ЗСУ.
У Полтавському ОТЦК також розповідали, чому військові ТЦК для вручення повісток виходять на вулиці та які є способи поповнення Збройних Сил України. А також розповіли, коли припиниться вручення повісток на вулицях міст та як відбувається затримання військовозобов’язаних.
А також нагадали, що кожен громадянин України чоловічої статі віком від 18 до 60 років повинен мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його на вимогу уповноваженого представника ТЦК або поліцейського разом із документом, що посвідчує особу.
«Кременчуцький Телеграф» раніше писав, що згідно із законом про вдосконалення мобілізації (№ 3633-ІХ) військовозобов’язані повинні постійно мати при собі військово-облікові документи та пред’являти їх разом з документом, що посвідчує особу. А у співробітників територіальних центрів комплектування є право вимагати від чоловіків віком від 18 до 60 років показати свої військово-облікові документи.
Інформація
Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.