Нині у колишній стоматологічній поліклініці на вулиці Троїцькій, 2 у Кременчуці триває реконструкція. На будівельному майданчику розмістили паспорт об’єкта, з якого «Кременчуцький Телеграф» дізнався подробиці робіт та про зміну директора ТОВ «Самей Актив».
На паспорті зазначено, що йдеться про «реконструкцію нежитлового вбудованого приміщення на нежитлове приміщення». Замовником є ТОВ «Самей Актив», а директором компанії вказаний Р. Ю. Кравченко.
Проєкт розробило ТОВ «Міс Проект», технічний нагляд здійснює ФОП Шовгеня М. І.
Раніше директором та власником «Самей Актив» був кременчуцький підприємець Гайк Мартіросян. Саме з ним «Кременчуцький Телеграф» намагався поспілкуватися торік, коли компанія отримала в оренду колишню стоматполіклініку.
За даними YouControl, Роман Кравченко очолив «Самей Актив» у листопаді 2025 року — менш ніж рік тому.
Редакція також перевірила номер телефону Кравченка. У сервісі Getcontact до нього прив’язані теги, які можуть вказувати на його діяльність. Ймовірно, що директором «Самей Актив» став колишній депутат Бахмутської міської ради від «Слуги народу» та гендиректор ТОВ «Умвельт Бахмут» Роман Кравченко .
ТОВ «Умвельт Бахмут» займається збиранням безпечних відходів. За даними Clarity Project, з 2017 року компанія отримала контрактів від держзамовників у Донецькій та Луганській областях на понад 8 млн грн.
Є й інша цікава деталь. Серед тегів номера директора «Самей Актив» трапляються «Рома Прораб Иванян» або «Рома Прораб Иаваняна (Іваняна – ред.)». Зазначимо, що торік у липні біля стоматполіклініки журналісти помітили Mercedes-Benz GLS-Class, що належить компанії депутата Кременчуцької міськради Геннадію Іваняну (голова депутатської групи “Мій Кременчук”).
З приміщення тоді вийшов чоловік, схожий на депутата Іваняна. У коментарі журналістам про зв’язок з будівельними роботами у приміщенні і компанією “Самей Актив” він відповів так:
— Кого ви бачили? Тіки тут бачили? Більш ніде не бачили? Йдіть в міську раду і дізнайтесь, що вам потрібно. Що ви мені ставите такі дурні запитання? Я маю відповідати? Вам не смішно, що ви кажете зараз?
Крім того, журналісти вже зустрічали депутата у цьому ж місці і в 2024 році, але біля колишнього рентгенкабінету. Він знаходиться по сусідству з колишньою поліклінікою, ще ближче до набережної (вул. Троїцька 2-А). «Телеграф» писав, що частину цієї будівлі віддали в оренду ФОП Світлана Анатоліївна Тимошенко. Таке ж ПІБ має помічниця депутата Іваняна:
Орендар давно отримав право зробити невід’ємні поліпшення (крок до викупу). І зробив їх. У листопаді 2024 року об’єкт приватизували. Вартість викупу склала приблизно 12 тис. дол. Разом із вкладеннями в поліпшення (за документами — близько 4,5 тис. дол.) 35 кв. м колишнього рентгенкабінету на набережній обійшлися новій власниці у 17 тис. дол.
Також у власності пані Тимошенко був помічений ще один об’єкт за цією адресою, придбаний у 2024 році — приміщення насосної станції. Практично, це єдиний комплекс з рентгенкабінетом.
Тож маємо три об’єкти біля набережної: два пов’язані з повною тезкою помічниці депутата й один, де зустріли Геннадія Іваняна.
Колишню стоматполіклініку біля Дніпра «віддали» в оренду компанії зі збитками та одним працівником: що відомо
Приміщення колишньої стоматполіклініки на набережній, яку закрили у 2018 році через дороге утримання, торік віддали в оренду. Влада вже пообіцяла, що там зроблять приватний заклад освіти. «Кременчуцький Телеграф» з’ясував, що компанія на момент розслідування у липні торік і мала впливові зв’язки.
«Хрещені батьки»: хто і навіщо сплів «павутину» фірм на Полтавщині
За умовами договору оренду, «Самей Актив» мав сплачувати майже 100 тис. грн за оренду щомісяця (це приблизно 100 грн за квадрат у центрі міста), за рік — 1.2 млн грн.
До 2023 року компанія мала київську прописку та належала київському юристу, що спеціалізується на продажі компаній.
Додамо, що цьогоріч Кременчуцька міська рада погодила продаж колишньої стоматологічної поліклініки.
Згідно із затвердженим висновком оцінювача, ринкова вартість приміщення становить 10 млн 663 тис. 707 грн з ПДВ. Покупцем став орендар приміщення — ТОВ «Самей Актив».
Раніше компанія отримала дозвіл на здійснення невід’ємних поліпшень та звернулася до міськради із заявою про приватизацію об’єкта шляхом викупу.
Додамо, що у травні у Кременчуці міськрада дозволила приватизацію цього приміщення. У пояснювальній записці зазначали, що компанія провела поліпшення майна власним коштом та за згодою орендодавця — виконавчого комітету міськради.
Проєктом рішення пропонувалось:
- погодити вже здійснені невід’ємні поліпшення;
- включити приміщення до переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації через викуп орендарем.
У документі зазначають, що це роблять «з метою ефективного використання комунального майна та збільшення надходжень до місцевого бюджету».
Як схема «невід’ємних поліпшень» допомагала приватизувати майно «за копійки» у Кременчуці й чому це вже не спрацює
У квітні торік Верховна Рада України 243 голосами підтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт № 12230, який скасовує механізм викупу комунального майна орендарями без аукціону. Йдеться про так звану схему «невід’ємних поліпшень», коли орендар міг придбати об’єкт напряму, якщо доводив, що вклав у нього щонайменше 25% від ринкової вартості.
Цей новий Закон набирає чинність через 12 місяців з дня його опублікування, з червня 2026 року. Зазначено, що з моменту набрання чинності Закону рішення про надання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень державного та комунального майна не прийматимуться.
Як працювала схема «невід’ємних поліпшень» до Закону:
- Комунальне майно здавали в оренду.
- Орендар робив там так звані «невід’ємні поліпшення» — ремонт, перебудову тощо, на суму понад 25% вартості об’єкта.
- Надалі він отримував право викупити цей об’єкт без конкурсу.
- Вартість майна й поліпшень рахував сам орендар — можна було занизити ціну й купити комунальне майно фактично «за копійки».
У результаті громада втрачала кошти — в бюджет заходило у середньому на 45% менше коштів, ніж могло би прийти від продажу за ринковою вартістю.
Нині ж, якщо орендар вже зробив поліпшення, він не зможе просто так купити об’єкт. Майно продаватимуть через аукціон. Перемагає той, хто дасть найвищу ціну.
Водночас той, хто проводив роботи, має переважне право: він може купити об’єкт за найвищою ціною, яку запропонують на аукціоні. Якщо переможе хтось інший, новий власник компенсує орендарю реальні витрати на поліпшення.
Додамо, що у місті активно користувалися цією схемою. Так у приватні руки перейшли приміщення колишньої бібліотеки, аптеки, гуртожитку, «Евріки», рентгенкабінету біля стоматполіклініки та інші топові об’єкти в центрі міста. Серію публікацій «Кременчуцького Телеграфа» про приватизацію комунального майна за копійки можна почитати тут.
Як і чому у Кременчуці зникала мережа комунальних стоматполіклінік
Нагадаємо, що у 2018 році кременчуцька влада ухвалила рішення про закриття мережі комунальних стоматологічних поліклінік.
Запропонували закрити три з них: поліклініку № 2 на Молодіжному, № 3 в центрі на набережній, та Крюківське відділення. Названа владою причина — утримання приміщень обходиться дорого.
Редакція публікувала раніше, що за версією «Телеграфа», реорганізація стоматологічних поліклінік потрібна була для звільнення цих приміщень. А ключове приміщення, через яке розпочалась реорганізація — це приміщення стоматполіклініки № 3. Воно розташоване на набережній, у сквері «Фантазія», вікна на Дніпро. Поліклініка займала весь перший поверх 4-під’їзного житлового будинку. А поруч із нею у будиночку був розташований рентгенологічний кабінет. Це саме те, що зараз пішло в оренду та на «поліпшенні». Також журналісти публікували матеріал «Навіщо закривають три стоматполіклініки? «Комусь знадобилось якесь приміщення».
У 2018-му кременчуківці прохали Міністерство охорони здоров’я зберегти кременчуцькі стоматполіклініки.
Раніше журналісти публікували, що стоматологи розповіли, як їх звільняють з комунальних стоматполіклінік.
Тоді у приміщення колишньої стоматполіклініки «переселили» вузькопрофільних спеціалістів 1-ї поліклініки. Тепер їх «виселили» до Кременчуцької першої міської лікарні імені Богаєвського. Працівники стверджували, що у них було два тижні, аби звільнити приміщення.
