Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт № 6506-1 про внесення змін до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо осучаснення розміру грошового забезпечення поліціянтів.
Цей законопроєкт був зареєстрований у Верховній Раді ще до повномасштабного вторгнення — 6 січня 2022 року. А 12 березня 2025 року парламент прийняв його у першому читанні з умовою доопрацювання.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроєкту, він вносить зміни до статті 94 Закону «Про Національну поліцію» та встановлює, що грошове забезпечення поліціянтів має забезпечувати «достатні матеріальні умови для належного виконання службових обов’язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи».
Це, на думку його ініціаторів має «забезпечувати добір до поліції кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності, компенсувати фізичні та інтелектуальні затрати працівників поліції».
Що зміниться у грошовому забезпеченні
У пояснювальній записці зазначається, що наразі до складу грошового забезпечення поліціянтів входять:
- посадовий оклад;
- оклад за спеціальним званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
- премії;
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому головним складником їх грошового забезпечення є посадові оклади, розміри яких були встановлені у 2015 році постановою Кабміну від 11.11.2015 № 988. З того часу вони не змінювалися. Так, наприклад, посадовий оклад оперуповноваженого, дільничного офіцера поліції або інспектора патрульної служби не перевищує 2500 грн, що не відповідає реаліям сьогодення.
Згідно із законопроєктом № 6506-1, розмір грошового забезпечення поліціянтів визначатиметься залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня та/або вченого звання і складатиметься з:
- посадового окладу;
- доплати за спеціальне звання;
- надбавки за вислугу років;
- доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці;
- доплати за науковий ступінь та/або вчене звання;
- премії, розмір якої не може перевищувати 30% посадового окладу.
Законопроєкт також встановлює щомісячну надбавку за вислугу років:
- від 1 до 2 років служби — 5%;
- від 2 до 4 років — 10%;
- від 4 до 7 років — 15%;
- від 7 до 10 років — 20%;
- від 10 до 13 років — 25%;
- від 13 до 16 років — 30%;
- від 16 до 19 років — 35%;
- від 19 до 22 років — 40%;
- від 22 до 25 років — 45%;
- понад 25 років — 50% посадового окладу.
Мінімальний посадовий оклад
У законопроєкті також передбачено, що посадовий оклад поліціянта має становити не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн. Відповідно, мінімальний посадовий оклад правоохоронців за такою моделлю стартуватиме з 33 280 грн.
Варто зазначити, що під час дії воєнного стану для всіх поліціянтів законодавством передбачена фіксована доплата у 10 000 грн. Фактичні зарплати правоохоронців залежать від посади та регіону служби. У середньому патрульний сьогодні отримує від 18 до 26 тисяч гривень, а разом із доплатами його місячний дохід становить приблизно 24-28 тисяч гривень.
Грошове забезпечення дільничного офіцера разом з доплатами становить від 28 до 35 тисяч гривень. Слідчі отримують від 35 до 50 тисяч гривень, а керівники підрозділів разом із доплатами можуть отримувати від 45 до 60 тисяч гривень.
До законопроєкту надали свої зауваження Головне науково-експертне управління, Інститут законодавства Верховної Ради та Національна академія наук України. Міністерство фінансів його не підтримало, вказавши, що документ суперечить закону «Про Кабінет Міністрів України» в частині повноважень уряду щодо визначення умов грошового забезпечення поліціянтів та не враховує необхідності єдиних підходів до формування умов оплати праці для всіх силових структур.
Парламентський комітет з питань бюджету дійшов висновку, що законопроєкт впливатиме на показники державного бюджету — збільшуватиме витрати державного бюджету та Пенсійного фонду України.
Варто зазначити, що чинна редакція Закону «Про Національну поліцію» не містить мінімальних гарантій грошового забезпечення поліціянтів, що призводить до незадовільного рівня оплати праці та відтоку професійних кадрів.
У статті 94 чинного закону також передбачено, що грошове забезпечення поліціянтів підлягає індексації відповідно до закону, проте фактична індексація не здійснюється.
Нагадаємо, у березні 2025 року після того, як парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт №6506-1, «Кременчуцький Телеграф» повідомляв, що Рада хоче встановити мінімальні посадові оклади в поліції — не менше 10 прожиткових мінімумів.
Зі 100 тисяч поліцейських, які служать в НПУ, 9 тисяч воюють на фронті, – Вигівський
«Кременчуцький Телеграф» постійно розповідає про те, що поліціянти не тільки забезпечують правопорядок в тилу, а й воюють на фронті, захищаючи нас від рашистської навали. На жаль, багато правоохоронців загинуло під час виконання бойових завдань на фронті.
У березні стало відомо, що під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув старший сержант поліції з Кременчуччини В’ячеслав Курочка.
20 березня ми писали, що у Кременчуці провели в останню путь майора поліції Андрія Грабового, який загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині на початку березня 2026 року. Андрій Грабовий служив у батальйоні поліції особливого призначення ГУНП в Полтавській області.
У лютому ми писали, що за виконання бойових завдань на фронті та розкриття особливо тяжкого злочину шістьох поліціянтів Полтавщини відзначили державними та відомчими нагородами. Серед нагороджених троє правоохоронців з Кременчука.
На фронті воює 10% поліцейських: у МВС пояснили чому це максимально можлива кількість
18 листопада минулого року на Полтавщині матерям двох поліцейських штурмової бригади «Лють», які загинули на Донеччині під час виконання бойових завдань, вручили державні нагороди їхніх полеглих синів. Орден «За мужність» ІІІ ступеня та відзнаку «Комбатанський хрест» отримала мати майора поліції Романа Обуховського, який загинув 10 грудня 2024 року. Такі ж нагороди вручили матері сержанта поліції Максима Джуна, загиблого 13 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання в Торецьку.
5 липня, в Полтаві та Кременчуці попрощалися з лейтенантом поліції Валерієм Багрінцевим, який віддав своє життя захищаючи Україну. Він загинув 2 липня під час виконання бойового завдання на Донеччині. У червні 2024 року він добровільно приєднався до стрілецького батальйону поліції особливого призначення Головного управлінні Нацполіції в Полтавській області.
Раніше ми писали, що у Кременчуцькій РВА рідним полеглих у бою за Україну захисників передали посмертні нагороди. Орденами «За мужність» III ступеня посмертно відзначили молодшого лейтенанта поліції Антона Сурженка та старшого сержанта поліції Павла Грищука. Обидва захисники з Кременчуцького району. Вони воювали у лавах Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції «Лють».
28 травня у Краматорську та Кременчуці попрощалися з сержантом поліції Олександром Батуріним, який загинув в бою на Донеччині. Він воював у складі батальйону поліції особливого призначення (стрілецького).
Торік у Кременчуці провели в останню путь захисника України Романа Зеленського. Він був інспектором відділення тактичної підтримки патрульної поліції міста Києва та старшим лейтенантом поліції.
