«Годували раз на день, тикали пальцем у рани». Військовий з Кременчуччини про понад 100 днів у російському полоні

9.01.2023, 07:07 Переглядів: 7 635

Мама військового розповіла про те, як чекала на свого синочка. Говорила: «Дякую, дякую, дякую», і бажала тобі багато всього хорошого. Перша зустріч була такою, тільки сльози радості. А коли дізналася про обмін, взагалі ледь серце не вискочило. Тиск 195 на 120 відразу, чекали дзвіночка»

Військовий Євгеній Носуль із Горішньоплавнівської громади з пораненням перебував у російському полоні понад три місяці. Чоловік один із 50 військовополонених, яких повернули в Україну під час обміну 1 грудня. Нині він реабілітується в одному із медичних закладів на Полтавщині. Інтерв'ю з військовим з Кременчуччини записали журналісти Суспільного

29-річний військовий Євгеній Носуль робить вправи у кабінеті фізичної реабілітації в одному з медзакладів Полтавщини. Відновлення Євгенію необхідне після 100 днів у російському полоні. Євгеній родом із села Солошине у Горішньоплавнівській громаді. Він один із 50 військовополонених, якого повернули в Україну 1 грудня.

- Моя військова кар’єра почалася недавно, це липень цього року. Коли почалася повномасштабна війна, я отримав сповіщення, що мене мобілізують. Зателефонували, я потім пішов у військкомат, і мені сказали, що 1.07 о 20:00 виїзд, — каже військовий Євгеній Носуль.

Протягом місяця Євгеній був на навчанні, а на початку серпня потрапив у окрему десантно-штурмову бригаду.

- Ми стояли між Херсонською і Миколаївською областю. Був бій, перший і єдиний. Із 6 до 15 серпня у нас кожного дня була перша бойова готовність, ми мали виїжджати, ми були резервна рота. Нас до сотні чоловік було, — додав військовий Євгеній Носуль.

15 серпня бригада Євгенія йшла замінювати військових на передовій.

- Ми йшли пів дня – з обіду до вечора. Це все відбувалося під мінометними обстрілами, над нами літаки-винищувачі пролітали. Нашу посадку обстрілювали фосфором, "вертушка" (вертоліт ­­– ред.) працювала. Ми ховалися, окопувалися, — каже Євгеній Носуль.Тоді ж військовий отримав поранення та разом із побратимами потрапив у полон. Близько тижня пробули у Новій Каховці на Херсонщині.

- В ту ж ніч в нас допити були. Так, як я мобілізований, я там (на війні – ред.) пробув два тижні. Я навіть ім’я ротного свого не знав. Вони не вірили, що я не знаю. Почали лякати і застосовувати фізичні тортури, пальцем тикати в рану. Я за весь допит тричі втрачав свідомість. Годували нас дуже погано. Не знаю, як ця страва називається, типу суп, але без нічого, у пластиковому стаканчику раз у день, — каже Євгеній Носуль.

 

Із Нової Каховки українських воїнів відвезли у Севастополь у тимчасово окупованому Криму, а згодом у Росію.

- Нас переправляли, щоб зламати моральний дух та фізичний.Там страшно, сильно страшно, там не просто фізично б’ють чи морально принижують, там катують людей кожного по-різному. Когось током б’ють. Все, що їм подобається, вони все це роблять, — додав військовий.

- Пацієнт прибув до медичного центру 1 грудня після мінно-вибухової травми, вогнепального осколкового поранення верхньої третини правого стегна. Пройшов всі консультації вузькопрофільних спеціалістів, необхідні обстеження, наразі перебуває на етапі відновного лікування, — каже завідувачка відділення медичної реабілітації Оксана Співак.

- 15 серпня отримав осколковий перелом верхньої третини правого стегна у ділянці шийки, пацієнта готуємо на ендопротезування, — каже хірург Роман Козлов.

Після повернення в Україну насамперед зателефонував мамі – вперше за понад три місяці.

- Я просто говорила: «Дякую, дякую, дякую», і бажала тобі багато всього хорошого. Перша зустріч була такою, тільки сльози радості. А коли дізналася про обмін, взагалі ледь серце не вискочило. Тиск 195 на 120 відразу, чекали дзвіночка, — каже мати військового Інна Носуль.

Наразі лікарі готують Євгенія до операції, яка має відбутися у Києві.

- Хлопці, які там були, ми підтримували одне одного моральним духом, сміялися, жартували і якось просто звиклися із усім. Вдома добре. А те, що якийсь період не зможу на ногу ставати, то все нічого, — каже військовий Євгеній Носуль.

Автор: Альона Душенко Джерело відео: Суспільне Полтава
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.

ФРОНТОВІ ІСТОРІЇ КРЕМЕНЧУЖАН:

У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю з кременчуцькими бійцями і волонтерами, які своїми очима бачили жахи подій на Сході. Це розповіді про війну, на якій гинули наші захисники, щоб не допустити просування агресора.

Низький уклін всім бійцям. Слава героям! Герої не вмирають!

Читайте також:



Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх