27 червня стало датою, яка назавжди закарбувалася у пам’яті кожного жителя Кременчука. Цього дня, три роки тому, близько 15.51 армія РФ випустила крилату ракету Х-22, яка влучила у торговий центр «Амстор». Тоді в «Амсторі» було багато відвідувачів — працювали магазини одягу, побутової техніки, продуктовий магазин. У результаті ракетного удару 22 людини загинули, більше сотні дістали поранення.
Як і торік, громада міста зібралася поблизу місця трагедії, аби вшанувати пам’ять кожного і кожної, чиє життя так раптово і несправедливо обірвала російська ракета.
Рідні та близькі загиблих, міська влада й небайдужі містяни та ті, кому вдалося врятуватися внаслідок ракетного удару прийшли вшанувати тих, чиє життя назавжди обірвалося того страшного дня.
Розпочався захід із хвилини мовчання, під час якої згадали поіменно кожного і кожну, хто загинув того дня.
- Андрій Красюк — працівник Comfy
- Оксана Пирхало — відвідувачка торговельного центру
- Оксана Поштаренко — працівник Comfy
- Лілія Нікіфорова — відвідувачка торговельного центру
- В’ячеслав Демидов — працівник Comfy
- Тетяна Бригадиренко — працівниця магазину «Єва»
- Сергій Маркович — працівник Comfy
- Софія Винник — працівниця магазину «Єва»
- Олена Полякова — працівник Comfy
- Костянтин Возний — працівник Comfy
- Данило Сидоров — працівник Comfy
- Руслан Миколенко — працівник Comfy
- Микола Кричков — працівник Comfy
- Євгеній Грицай — працівник Comfy
- Олександр Проценко — відвідувач торговельного центру
- Юлія Совенко — відвідувачка торговельного центру
- Анна Вовненко — відвідувачка торговельного центру
- Альона Величко — відвідувачка торговельного центру
- Ольга Павленко — відвідувачка торговельного центру
- Юрій Микитенко — працівник Comfy
- Олена Дмитриченко — відвідувачка торговельного центру
- Лариса Коханівська — працівниця Comfy
Панахиду за усіма загиблими відслужили священнослужителі Кременчуцької громади на чолі із настоятелем Свято-Миколаївського собору Володимиром Макогоном.
Після спільної молитви усі присутні поклали квіти да символічного меморіалу, а також запалили лампадки у пам’ять про загиблих. Покладання традиційно відбувалося під пісню кременчужанки Віти Татарінової, яку вона написала в пам’ять про трагедію.
Ракетний удар по «Амстору» і досі болить кожному кременчуківцю: це був найбільший торговий центр міста, у якому тієї хвилини міг опинитися кожен. І, певно, немає такого жителя міста, кого б це не зачепило — у когось там загинула рідна людина, у когось постраждав знайомий чи знайомий знайомого.
І скільки років від того дня не минуло б, пам'ять про ту трагедію та про кожного загиблого лишатиметься назавжди із містом та його жителями.
Усі матеріали «Кременчуцького Телеграфа» стосовно теракту в «Амсторі» є тут. Також на нашому youtube-каналі є плейлист, присвячений трагедії.
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
