Як снайпер полтавської тероборони 12 годин нерухомо чекав на ворога з росії

15.04.2023, 10:59 Переглядів: 4 189

Нині снайпер працює «двійкою» разом зі своїм командиром «Бродягою» 

Боєць «Пітбуль» – професійний військовослужбовець. Протягом 2008 – 2011 років воїн проходив службу в розвідувальній частині, а 2011-2015 роки перебував у полку спецпризначення.

Історію військовослужбовця розповіли в Полтавській бригаді територіальної оборони, в лавах якої снайпер боронить Україну від ворога. 
«Пітбуль» близько 15 років свого життя провів на фронті. Після закінчення контракту воїн повернувся до цивільного життя, проте ненадовго.

Чоловік працював юристом та часто їздив у відрядження на Донеччину, а з початком великої війни повернувся на передову:

«Спочатку я проходив службу на посаді розвідника, а потім з червня 2022 року перейшов на посаду снайпера. Всі ті навички знадобилися мені як снайперу, але також багато чому довелося навчитися. Я опановував премудрості снайперської справи. В цій роботі головне все: і вибір позиції, і амуніція, і зброя, але найважливіше – твоя особиста підготовка, твоє прагнення до перемоги».

Тероборонівець каже, що головне для снайпера – кулеметники та гранатометники, які небезпечніші за автоматників. На думку воїна, говорити про кількість знищених ворогів не зовсім коректно, бо головне – важливість цілі. Також необхідно «зберегти баланс» в амуніції, вибрати вдалу позицію та замаскуватися. Іноді варто відмовитися від додаткового захисту, щоб бути непомітним для ворога:

- Одного разу мені довелося лежати на одному місці близько 12 годин, чекаючи на ціль, тоді я був без бронежилета. На мені був масхалат на який не можна було надягнути бронежилет, не викривши себе. Я вибрав вдалу позицію, добре замаскувався і мене не помітили до успішного завершення завдання. Якщо ти так замаскований, що тебе не можливо помітити з дрона – тобі не загрожує ні мінометний, ні артилерійський обстріл.

Нині снайпер працює «двійкою» разом зі своїм командиром «Бродягою». Командує і ухвалює рішення на постріл перший номер, але успіх завдання залежить від другого. Другий номер повинен розрахувати напрям і силу вітру, температуру повітря, адже найменша помилка може зірвати завдання. Тероборонівець розповів одну з таких фронтових історій:

«Одного разу ми з “Бродягою” виходили з району виконання завдань  4,5 години, хоча йти було близько кілометра. Тоді у нас була гвинтівка з дуже гучним пострілом і після пострілу район, де ми знаходились, ворог почав обстрілювати з мінометів, артилерії та з танка. Через деякий час застосували й авіацію. Нам довелося маневрувати, ховатися від вибухів, але все закінчилося вдало і ми вийшли з району виконання завдання неушкодженими».

Попри це, найважче – боротьба з ворожими снайперами. На цей випадок воїни заготовляють спеціальні пастки та вигадують хитрощі, щоб збити окупанта з пантелику.

Раніше Телеграф спілкувався зі снайпером, який працював на Харківському напрямку. Він розповів чому вирішив стати снайпером, навіщо вчити математику та про підтримку, яка надихає у найтемніші часи.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.

ФРОНТОВІ ІСТОРІЇ КРЕМЕНЧУЖАН:

У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю з кременчуцькими бійцями і волонтерами, які своїми очима бачили жахи подій на Сході. Це розповіді про війну, на якій гинули наші захисники, щоб не допустити просування агресора.

Низький уклін всім бійцям. Слава героям! Герої не вмирають!

Читайте також:



Свіжий випуск (№ 11 від 14 березня 2024)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх