«У найгарячіші моменти — жартую», — командир взводу зв’язку з Кременчука Валерій з позивним «Вітер»

26.08.2025, 16:03 Переглядів: 2 842

Командир зв’язку Валерій Москалик, позивний Вітер, із Полтавщини боронить Україну у складі 91 батальйону. Після поранення на Покровському напрямку військовий перебуває у шпиталі. Його історія — про силу, гумор і мрію про мирний день

Командир взводу зв’язку 91-го окремого батальйону, старший сержант Валерій Москалик, позивний Вітер розом з Кременчучини. Військовий боронить незалежність на одному з найгарячіших напрямків російсько-української війни. За інформацією пресслужби 91 окремого протитанкового батальйону Валерій з позивним «Вітер» потрапив під ворожу FPV на Покровському напрямку. Військовий наразі перебуває у шпиталі.

 

— Мені теж страшно. Але командир не має права показувати страх. Тому в найгарячіші моменти я жартую — і сам заспокоююсь, і хлопці теж, — каже Валерій. — Гумор — це не броня, а радше спосіб вистояти. Якщо бачать, що я спокійний, — тримаються й вони, — розповів Валерій.

Вітер родом із Полтавщини, з-під Кременчука, але останні роки мешкав у Києві, працював із металоконструкціями та перегородками для інтер’єрів. Звичайна мирна робота — аж поки у березні 2022 року він не пішов добровольцем до війська. Про це довго не казав матері — лише через три роки зізнався, що сам обрав шлях на фронт.

  

Відтоді він відповідає за зв’язок у 91 окремому протитанковому батальйоні.

— Зв’язок — це як повітря, — пояснює Валерій. — Поки є, ніхто не помічає. Зникне — і все починає задихатися.

На Сумщині він із побратимами під обстрілами та атаками FPV протягнув майже 30 км польового кабелю, щоб підрозділи мали стійкий канал зв’язку. Лізли й на вежі з антенами, знаючи, що ворог бачить усе. Бо без цього ані командування, ані піхота, ані евакуація не працюють.

Тепер, відчуваючи біль і втому, Валерій мріє про прості радощі. Він уявляє день після Перемоги, коли зможе вимкнути телефон і поїхати в село до батьків. Вудка, рибалка, намет — тиждень на природі, щоб ні з ким не бачитися й просто видихнути, зібратися з думками. І цей спокій обов’язково прийде. Бо тиша, про яку говорить Вітер, — це не втеча від війни, а нагорода за вистояне.

 

Автор: Альона Душенко Джерело фото: 91 окремий протитанковий батальйон
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.

ФРОНТОВІ ІСТОРІЇ КРЕМЕНЧУЖАН:

У цьому сюжеті «Кременчуцький ТелеграфЪ» зібрав інтерв'ю з кременчуцькими бійцями і волонтерами, які своїми очима бачили жахи подій на Сході. Це розповіді про війну, на якій гинули наші захисники, щоб не допустити просування агресора.

Низький уклін всім бійцям. Слава героям! Герої не вмирають!

Читайте також:



Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх