Під час повномасштабної війни українські міста змушені одночасно тримати тил і думати про розвиток — робочі місця, бізнес, податки до бюджету. У Кременчуці цей аргумент дедалі частіше звучить у дискусіях навколо містобудівних рішень: мовляв, підприємцям потрібно «давати дорогу», а місту — швидко адаптуватися до нових змін. Саме під таким гаслом у місті пропонують зміни до Генерального і детальних планів громади. Формально — заради розвитку економіки, фактично ж — окремі з них викликають запитання, чи не прикриваються війною рішення, що передусім відповідають інтересам конкретних бізнесів, а не довгостроковим потребам громади.
Що таке Генплан і навіщо він потрібен місту?
Генеральний план (Генплан) — це головний документ, який визначає, як місто розвиватиметься десятиліттями: де можна будувати житло, де мають бути промислові зони, дороги, школи, парки, інженерні мережі та інша інфраструктура. Закон прямо називає Генплан основним видом містобудівної документації на місцевому рівні і документом, який обґрунтовує довгострокову стратегію планування та забудови.
Генплан відповідає на питання «де і що в принципі має бути»:
- функціональне призначення територій (житлова, громадська, промислова, рекреаційна тощо);
- каркас інфраструктури (магістралі, транспортні зв’язки, інженерні коридори);
- напрямки розвитку та обмеження для забудови.
Строк дії Генплану не обмежується. Тобто це не «план на 5 років», а рамка розвитку міста, яку змінюють лише за процедурою, коли справді є підстави: результати містобудівного моніторингу, суттєві зміни в потребах громади (демографія, інфраструктура, транспорт).
Детальний план території (ДПТ) — це документ нижчого рівня, який відповідає на питання «як саме виглядатиме забудова на конкретній території». Закон визначає, що ДПТ встановлює планувальну організацію та параметри забудови кварталу/мікрорайону/частини території. Зокрема, у ДПТ визначаються червоні лінії, лінії регулювання забудови, а також режим і параметри забудови в межах функціонального призначення, заданого Генпланом (або іншим базовим документом).
Водночас зі змінами до Генплану й ДПТ існують і ризики можливих зловживань — коли планування перетворюється на інструмент під конкретні приватні інтереси. Так, наприклад, зміни на вулиці Флотській у Кременчуці: раніше територія, яка розглядалась у змінах до Генплану, належала до територій існуючих промислово-виробничих об’єктів, а після її перетворили у «публічну» рекреацію. Та нині на цій ділянці розташовані приватні футбольні поля.
Або ж ще одна зміна все також на вулиці Флотській — території громадської забудови (території організацій управління, зв’язку та органів правопорядку «перетворили» на території зелених насаджень загального користування (сквери, парки). Втім на цій ділянці вже розташована приватна база відпочинку.
Будівництво поза Генпланом означає спробувати реалізувати забудову, яка не відповідає містобудівній документації.
Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність, зокрема, за:
- порушення вимог законодавства, будівельних норм і затверджених проєктних рішень під час будівництва (ст. 96 КУпАП) — це штраф від 850 до 1700 грн для громадян і від 3400 до 5100 грн для посадовців
- порушення законодавства під час планування і забудови територій, у т.ч. коли проєктна документація передається/виконується з порушенням вимог містобудівної документації, вихідних даних, будівельних норм тощо (ст. 96-1 КУпАП) — це штраф від 34000 до 51000 грн
Коли будують із грубими порушеннями (зокрема без належних правових підстав), об’єкт може потрапити в правову категорію самочинного будівництва з жорсткими наслідками — аж до зобов’язання знести або привести у відповідність за рішенням суду. Це регулює ст. 376 Цивільного кодексу України.
Закон передбачає, що зміни до Генплану за результатами містобудівного моніторингу не можуть вноситися частіше одного разу на рік. Це запобіжник, щоб планування не перетворювалося на нескінченне «ручне керування» під поточні інтереси.
Генплан потрібен, щоб місто розвивалося передбачувано і збалансовано, а не «уривками» під окремі проєкти. Порушення містобудівної документації може зірвати дозвільні процедури, спричинити штрафи й судові спори, а в окремих випадках — підвести під категорію самочинного будівництва.
Хто розробляє і розглядає зміни
Кременчук має договір з державним підприємством «Дніпромісто». Підприємство засноване Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України. У 2023 році управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради також замовило у ДП «Дніпромісто» розробку стратегічної екологічної оцінки (СЕО) до Генерального плану за майже 2 млн гривень.
У Кременчуці зміни до Генплану вносять задля розвитку міста та узаконення вже побудованих об’єктів або змін функціонального призначення територій. Про це розповіла керівниця управління архітектури та містобудування у Кременчуці Олександра Волощенко.
Водночас розробку детальних планів територій доволі часто замовляють у кременчуцького ФОП Кулініч Романа Олександровича.
Зміни під приватні інтереси
У листопаді 2024 року у приміщенні Кременчуцької міської ради відбулись громадські слухання щодо внесення нових змін до генерального плану міста. Загалом громада розглянула 13 нових запропонованих правок до Генплану — змін функціональних зон територій. Функціональна зона фактично відповідає на питання «яку роль ця територія має виконувати в місті».
З 13 правок три стосуються територій колишнього заводу силікатної цегли, що розташовувався на березі Дніпра у мікрорайоні Перший Занасип неподалік центральної частини міста.
| Адреса об’єкта моніторингу | Ситуація на цей час згідно з містобудівною документацією (за матеріалами зонінгу) | Зміни, які необхідно внести до містобудівної документації | Примітка |
| Земельна ділянка по вул. Флотській, 5 | Території існуючих промислово-виробничих об’єктів (Території промислово – виробничих об’єктів 7.30 – завод силікатної цегли) | Території зелених насаджень загального користування (сквери, парки)(Зона ландшафтно – рекреаційна загальноміського значення (зона активного відпочинку) | Заява ПП «АГРОТЕПЛО» від 24.10.2024 № 01-49/21090 щодо земельної ділянки |
| Земельна ділянка по вул. Флотській, 5 | Території існуючих промислово-виробничих об’єктів (Території промислово – виробничих об’єктів 7.30 – завод силікатної цегли) | Території зелених насаджень загального користування (сквери, парки) (Зона ландшафтно – рекреаційна загальноміського значення (зона активного відпочинку)) | Заява ТОВ «Підприємство «Захист прав інвалідів» від 24.10.2024 № 01-49/21089 щодо земельної ділянки, яка використовується для виробництва будівельних матеріалів |
| Земельна ділянка по вул. Флотській, 10 | Території громадської забудови – територія організацій управління, зв’язку та органів правопорядку | Території зелених насаджень загального користування (сквери, парки)(Зона ландшафтно – рекреаційна загальноміського значення (зона активного відпочинку)) | Заява ПП «АПІЛАК» від 24.10.2024 № 01-49/21091 щодо земельної ділянки |
Зв’язки компаній ведуть до родини депутатів
Зміни ПП «Агротепло» під приватні футбольні поля
Приватне підприємство «Агротепло» заснували у 2016 році зі статутним капіталом у понад 4 млн гривень. Компанія займається виробництвом цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини.
Нині ПП «Агротепло» керує Юрій Бабец, директор приватного підприємства «Фокстрот Сервіс». Засновником ПП був кременчуцький народний депутат Юрій Шаповалов.
На сьогодні ПП «Агротепло» належить Милані Ярошко — доньці народного депутата Шаповалова та Геннадію Руденку, співзасновнику компанії «Укрдніпрогідромеханізація», яка зареєстрована за адресою «Агротепло». Разом з Руденком «Укрдніпрогідромеханізація» володіє Валерій Жуков — керівник низки компаній, які нині належать членам родини народного депутата Юрія Шаповалова. Раніше нардеп і сам значився серед засновників.
Колишнім власником «Агротепло» був син нардепа Назарій Шаповалов.
Юрій Шаповалов — член депутатської групи «За майбутнє», нардеп двох скликань, обирався від Кременчука з 2012 року як безпартійний самовисуванець. У 2022 році, за даними руху «Чесно», Шаповалов голосував за містобудівну реформу (#5655), яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України. Через спротив громадськості станом на початок 2024 року президент не підписав законопроєкт, відтак – він лишається нечинним.
Нині на вулиці Флотській, 5 розташовані футбольні поля, які, зокрема, підприємство здає в оренду комунальному міському футбольному клубу «Кремінь». За 2025 і 2026 роки загалом оренда полів обійшлись міському бюджету у понад 3 млн гривень.
Як раніше заявляли представники влади у коментарі журналістам у ландшафтно-рекреаційній зоні дозволені об’єкти для активного відпочинку. Заступник міського голови Дмитро Кравченко зазначив, що в такій зоні, зокрема, може бути спортивна база.
На уточнення журналістів про доступ до води посадовець відповів ствердно. Коли ж журналісти порушили питання, чи не йдеться про узаконення вже наявних футбольних полів «заднім числом», чиновник не побачив у цьому проблеми, аргументуючи, що підприємці нібито дорого платять за ці поля. Тобто тут вже важливішим стає не принцип «загального користування для громади», а постфактум оформлення того, що вже збудовано, якщо це приносить гроші.
Згодом управління архітектури надало роз’яснення журналістам по ландшафтно-рекреаційній зоні: вона призначена для рекреації та має бути впорядкованою, з об’єктами, що забезпечують відпочинок мешканців. Як переважні види використання названо парки/сквери/бульвари, рекреаційні заклади (готелі, будинки відпочинку, пансіонати тощо), пляжі, видові майданчики, малі архітектурні форми, спортивні майданчики/стадіони, а також аквапарки й зоопарки; серед супутніх — інфраструктура обслуговування, туалети, паркування, харчування, тимчасові павільйони, прокат, атракціони та літні сцени.
ПП «Агротепло» також брало участь в аукціоні на викуп нерухомості на ділянці, де планується масштабне будівництво. Мова йде про приміщення на вулиці Театральна, 13 — раніше там розміщувалась гуртова база, будівлі синагоги. Нагадаємо, раніше ми писали, що будівельна компанія «Гофекс Оптіма», яка має зв’язки з народним депутатом, опікується будівництвом житлового масиву на вулиці Івана Мазепи, де знесли 120-річний історичний будинок, і на вулиці Театральній біля залишків будівлі старої синагоги.
Зміни ПП «Апілак» під базу відпочинку нардепа
ПП «Апілак» зареєстрували у 1993 році. Спеціалізується на організуванні інших видів відпочинку та розваг. Засновниця — Ірина Мовчан, мати народного депутата Олексія Мовчана та сестра нардепа Юрія Шаповалова.
Олексій Мовчан — народний депутат від партії «Слуга народу». Переміг в одномандатному окрузі №150 (Полтавська область) як безпартійний. Нині працює у Комітеті з питань економічного розвитку. До речі, Олексій Мовчан, як і його дядько, також підтримав ту саму вже раніше згадану містобудівну реформу (#5655), яка, за оцінками активістів, розширювала повноваження забудовників і обмежувала роль громад у процесах відбудови.
Нині на вулиці Флотській, 10 розташована база відпочинку, де проводить дозвілля сам нардеп Шаповалов, про що він раніше говорив у інтерв’ю «Кременчуцькому Телеграфу».
Наприкінці 2025 року Кременчуцька міськрада підготувала рішення про передачу 12 596 кв. м землі на вулиці Флотській, 10 в оренду ПП «Апілак» на 49 років — для обслуговування будинку відпочинку та будівлі охорони культурно-оздоровчого комплексу. Максимальний термін оренди землі — 50 років. Упродовж цього часу громада не зможе змінити спосіб використання землі без перегляду або розірвання договору, що на практиці суттєво обмежує можливості впливу міста на цю територію.
Востаннє питання про оренду землі під базу відпочинку розглядали у 2015 році, оренду на землю ПП «Апілак» передали у 2010 році. Тоді планувалось здати ділянку підприємству на 15 років. Будівництво об’єкта неодноразово фігурувало у матеріалах «Телеграфа» щодо забудови берега Дніпра у Кременчуці.
Свого часу прокуратура порушила кримінальну справу щодо, ймовірно, незаконної забудови берегів Дніпра через можливе порушення правил забудови у межах прибережних захисних смуг.
У 2021 році на сесії Кременчуцької міськради депутати практично без обговорення ухвалили рішення, яким дали дозвіл низці заявників на розробку технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Серед заявників — і ПП «Апілак»: йому дозволили розробити документацію на межі земельної ділянки площею 12817 кв. м «для експлуатації та обслуговування будинку відпочинку та будівлі охорони культурно-оздоровчого комплексу» на вулиці Флотській, 10. Простіше кажучи, таке рішення міськради фактично означало дозвіл узаконити розташування будівлі, бо ділянку під нею відмежують від цієї водозахисної смуги.
Зміни функціональних зон у Генплані щодо цих ділянок скоріше мають вигляд не як планування майбутньої рекреації, а як оформлення на папері того, що вже існує — і це вже підміняє ідею «загального користування» реальністю приватного використання.
Редакція звернулася по коментарі до кінцевих бенефіціарок ПП «Агротепло» та ПП «Апілак», щоб з’ясувати їхню позицію щодо ситуації довкола змін до Генплану і ДПТ на вулиці Флотській. Зокрема, у ПП «Апілак» ми просимо пояснити, який нині режим доступу до території на вул. Флотській, 10 та до прибережної зони — чи є він вільним або обмеженим, і які саме правила доступу діють для жителів громади.
Окремо ми звернулися до ПП «Агротепло» з проханням пояснити, чи передбачений також вільний доступ для жителів, чи існують обмеження, а також чи вбачає компанія ризик, що зміни містобудівної документації могли бути використані для узаконення вже наявних полів «заднім числом».
Також редакція звернулася по коментар до народного депутата Юрія Шаповалова. Ми попросили надати його позицію щодо ризиків можливих зловживань у містобудівних рішеннях, коли зміни до Генплану фактично оформлюють уже наявне приватне використання територій, які в документах названі «загального користування». Окремо поцікавилися, чи вбачає він можливий конфлікт інтересів у ситуації, коли території переводять у «публічну рекреацію», але фактично там вже працюють приватні об’єкти, пов’язані з його колом. Крім того, ми попросили пояснити, які механізми прозорості та запобігання конфлікту інтересів, на його думку, мають застосовуватися в подібних випадках. У разі отримання відповідей редакція опублікує їх у повному обсязі.
Зміни на заяву компанії родини колишнього депутата Полтавської облради з Кременчука
Підприємство «Захист прав інвалідів» зареєстроване у 2005 році у сусідньому від Кременчука місті Світловодськ Кіровоградська область. Основний вид діяльності — допоміжне обслуговування наземного транспорту.
На сьогодні керівником підприємства є Віктор Михайлов, а засновником виступає кременчуцька громадська організація «Захист прав інвалідів». Нині ГО керує Вікторія Ботушан, донька ексдепутата Полтавської обласної ради Сергія Гамзи, який раніше і сам був керівником громадської організації.
Сергій Гамза — колишній підприємець з Кременчука, працював директором приватного підприємства «Опозиційний блок!». У різні роки був пов’язаний із кількома політичними силами, зокрема з Всеукраїнським об’єднанням «Батьківщина» та партією «Опозиційний блок». У 2015 році балотувався до Полтавської обласної ради 7-го скликання від партії «Опозиційний блок», але не був обраний. У 2019 році брав участь у позачергових виборах до Верховної Ради 9-го скликання шляхом самовисування — також безрезультатно. У 2020 році балотувався до Полтавської обласної ради 8-го скликання від партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».
У 2017 році Сергій Гамза вчасно не задекларував придбаний за сумнівний кошт позашляховик Mercedes-Benz G 500.
Депутат також раніше був комерційним директором ТОВ «Підприємство «Захист прав інвалідів», яке і висунуло пропозицію змін у генеральному плані.
Саме ж ТОВ «Підприємство «Захист прав інвалідів» раніше було зареєстроване на вулиці Флотській, 5 — там, де нині ПП «Агротепло», що дотичне до нардепа Шаповалова, облаштувало футбольні поля. Сам Сергій Гамза раніше був керівником цього приватного підприємства.
Земельна схема через ймовірно фіктивну ГО «Захист прав інвалідів»
27 травня 2017 року за заявою депутата Кременчуцької міської ради розпочато розслідування щодо можливих порушень земельного та антикорупційного законодавства — мова йде про ділянку площею 52 217 кв. м на вул. Флотській, 5.
За даними слідства, у квітні 2013 року Кременчуцька міська рада передала в постійне користування ТОВ «Підприємство «Захист прав інвалідів» земельну ділянку площею 9,3247 га на вул. Флотській, 5. Підставою стало те, що засновником товариства була громадська організація «Захист прав інвалідів», а закон раніше дозволяв таким організаціям та їхнім підприємствам отримувати землю в постійне користування.
Втім, слідчі вважають, що громадську організацію могли створити формально — не для діяльності у сфері захисту людей з інвалідністю, а для отримання пільгового права користування землею. Постійне користування передбачає сплату земельного податку, який є меншим за орендну плату, йдеться в ухвалі.
У 2014 році міськрада змінила склад угідь цієї ділянки, що зменшило її нормативну грошову оцінку. За даними заявника, це призвело до втрат бюджету міста.
У 2016 році ділянку поділили. Частину площею 41 030 кв. м залишили в користуванні ТОВ «Підприємство «Захист прав інвалідів», а іншу — 52 217 кв. м — передали в оренду ТОВ «Елеватор-Кремлогістик» для будівництва промислової бази з елеватором.
За інформацією з матеріалів справи, засновником і директором ТОВ «Елеватор-Кремлогістик» є водій народного депутата України. За даними YouControl, на сьогодні компанією володіє Олександр Шевченко. Водночас у сервісі Getcontact за номером телефону компанії підтягуються теги «Саня Водитель Шаповалов», «Саша Шевченко, старший водитель», «Д Саша Водитель Шаповалова», «Саня Шаповалова», «Саша Водитель Фокстрот». Ймовірно, що тут мова йде про нардепа Юрія Шаповалова.
У коментарі журналістам представниця, бухгалетрка, ТОВ «Підприємство «Захист прав інвалідів» відмовилась пояснювати заяву компанії щодо змін до генплану на вул. Флотській, 5 та повідомила, що з медіа зв’яжеться керівництво.
Водночас у розмові жінка підтвердила, що у 2024 році підприємство подавало заяву до Кременчуцької міської ради щодо змін до генерального плану цієї території.
На уточнення, що функціональне призначення території змінили з промислової зони на ландшафтно-рекреаційну (зону активного відпочинку), співрозмовниця відповіла, що це питання не стосується компанії.
— Що планується на цій ділянці, бо змінилось функціональне призначення на території зелених насаджень, сквери, парки? (Території зелених насаджень загального користування (сквери, парки) [Зона ландшафтно – рекреаційна загальноміського значення (зона активного відпочинку) — ред.]
— Там не може такого бути. Ніяких скверів чи зелених насаджень там не було. Це промзона у нас.
— Так, змінюється на зону ландшафтно-рекреаційного значення, зона активного відпочинку. Раніше це були території існуючих промислово-виробничих об’єктів.
— Да, пішла зміна. Так це до тих, хто цю територію оформив на себе. Це не до нас.
За її словами, нині ця земельна ділянка підприємству не належить.
— Це 24 рік був. Це ще за нами ця ділянка. Потім вона відійшла до других.
— А до кого?
— Я не знаю
Забудову ПП «Апілак» та спірні земельні рішення з «Захист прав інвалідів» розглядали в межах однієї справи. Та після гучного старту усе затихло — і про те, чим завершилася справа, правоохоронці не відзвітували.
Попри кримінальні провадження, журналістські розслідування ключові рішення міськради залишаються незмінними: землю передають, оренду продовжують, зміни до документації погоджують.
Розслідування тривають роками без публічних фіналів. Натомість рішення сесій ухвалюються швидко й майже без обговорень. Формально ніби й усе проходить в межах закону, але фактично громада поступово втрачає вплив на прибережну територію, а довгострокові договори цементують статус-кво на десятиліття вперед.
Син забудовника Ігоря Кушніра планує розбудову центру Кременчука
На ділянці, де розташоване приміщення колишнього лікеро-горілчаного заводу у Кременчуці, планують звести 4 десятиповерхівки і адміністративний центр. Загальна кількість квартир — 529. Також планується облаштування території паркомісцями і майданчиками.
Житлові масиви планують побудувати поряд зі стадіоном ім. Олега Бабаєва (центральна частина міста). Земельну ділянку, яку раніше відводили для промисловості, надалі використовуватимуть для будівництва житлової та громадської забудови.
Що відомо про будівлю заводу
Кременчуцький лікеро-горілчаний завод заснували понад 120 років тому. Підприємство розташоване у центральній частині міста та спеціалізувалось на виробництві алкогольних напоїв.
Під торговою маркою «Кременчуцька» підприємство випускало горілки різних видів. Окрім цього, завод виробляє солодкі й міцні настоянки, наливки, фруктові лікери та слабоалкогольні напої.
Станом на зараз завод не працює.
Стадії розвитку будівництва
У 2021 році ТОВ «Віденський млин» викупило майно спиртзаводу (окреме майно Вишняківського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП «Укрспирт» у Кременчуці) за 16 млн грн на аукціоні.
Земельна ділянка, де планується будівництво багатоповерхівок, знаходиться в оренді у ТОВ «Віденський млин». Компанія також орендує і ділянку під майбутню парковку на вулиці Межовій,8 неподалік від запланованих будинків.
Ще у листопаді 2022 року на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва було зареєстровано повідомлення про початок виконання підготовчих робіт щодо будівництва будівлі адміністративно – побутового корпусу на території підприємства лікеро-горілчаного виробництва.
Тоді замовником виступав ТОВ «Віденський млин», а Генеральним підрядником — ТОВ «Крюківбудтехмонтаж» — Генпідрядника житлової забудови на вулиці Івана Мазепи, задля якої знесли 120-річний дореволюційний будинок.
Документ повернули на доопрацювання.
У 2024 році на громадських слуханнях підтримали зміни до Генплану Кременчука, серед яких була і зміна функціональної зони території під масштабне будівництво багатоповерхівок.
Вже 15 жовтня 2025 року громада під час громадських слухань, 28 учасників, одноголосно підтримала зміни до детального плану території в кварталі, обмеженому вул. Сержанта Мельничука, вул. Межова, вул. Новомежова, проїздом Парковий та вул. Володимира Черниша, яка надалі дає «зелене світло» на продовження будівництва житлових масивів.
27 жовтня депутатська комісія з питань екології, регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури погодила винести на розгляд сесії питання про внесення змін до детального плану території. 31 жовтня це погодили на сесії міської ради.
25 листопада Кременчуцька міська рада дала дозвіл ТОВ «Стоунн-Буд» на розроблення проєктів землеустрою для зміни цільового призначення двох земельних ділянок. У коментарі журналістам заступник міського голови Кременчука Дмитро Кравченко 12 листопада заявляв, що раніше забудовником мав бути «Віденський млин». Зараз власник змінився, хоча, за словами Кравченка, підприємці залишилися «майже ті самі, просто з іншими формами підприємництва».
Зв’язки компаній ведуть до родини ексголови «Київміськбуду», колишнього депутата міськради Ігоря Кушніра
Київське ТОВ «Віденський млин» зареєстроване у вересні 2015 року. Основний вид діяльності компанії — дистиляція та виробництво спиртних напоїв. Засновником виступає венчурний корпоративний інвестфонд «Орландо», а кінцевим бенефіціаром вказаний Ілля Кушнір. За роки компанія кілька разів змінювала керівників, а серед колишніх бенефіціарів у відкритих даних фігурують різні особи, зокрема згадуються кременчуцький бізнесмен Володимир Таловер і Оксана Кушнір.
У «Віденського млина» є публічні згадки в судах та держорганах. Зокрема, у 2024 році Антимонопольний комітет оштрафував компанію на 4512 грн за несвоєчасне надання інформації на вимогу АМКУ, а згодом повідомила, що штраф і пеню сплатила, після чого суд закрив провадження. ТОВ також брало участь і у аукціоні на викуп Вишняківського спиртзаводу за 100 млн грн.
Нове ТОВ «Стоунн-Буд» зареєстроване у липні 2025 року, з основним видом діяльності «організація будівництва». Його засновниками зазначені той самий інвестфонд «Орландо» та Володимир Таловер, а серед кінцевих бенефіціарів — Таловер і Ілля Кушнір. У даних також вказано, що «Стоунн-Буд» пов’язане з «Віденським млином» як філіал/правонаступник у зв’язці між компаніями.
Що відомо про Іллю Кушніра
Ілля Кушнір — родом з Кременчука. З 2016 року має бізнес у сфері будівництва та девелопменту. У 2018 році заснував венчурний інвестиційний фонд АТ «Орландо».
Восени 2020 року Кушнір став кандидатом у депутати Київської міської ради від партії УДАР. У Київраді він був членом постійної комісії з питань власності та регуляторної політики. Батько Іллі — Ігор Кушнір — довгий час займав пост керівника «Київміськбуду» і віцепрезидента Будівельної палати України.
Розслідування про Ігоря Кушніра
Ігор Кушнір — екскерівник київської будівельної компанії «Київміськбуд». Свій кар’єрний шлях розпочинав у комерційних кременчуцьких структурах, був депутатом Кременчуцької міської ради. У 2010 році став заступником міністра оборони України після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах. Через два роки Кушнір став віцепрезидентом «Київміськбуду», а пізніше — головою правління компанії. Журналісти Bihus.Info пов’язували його призначення з екскерівником Державного управління справами (ДУС) Андрієм Кравцем.
У травні 2023 року Ігор Кушнір разом з іншими кременчуківцями потрапив до розслідування Bihus.info, в якому йшлося про те, що виведену землю компанії «Київміськбуд», яка на 80% належить територіальній громаді Києва, тобто є комунальною, у Козині, де раніше була база відпочинку, забудували розкішними котеджами його родичі.
У 2021 році РНБО ввела санкції проти компанії дружини президента «Київміськбуду» Оксани Кушнір. Тоді Кушнір заявив, що санкції найімовірніше були накладені помилково. Але журналісти знайшли зв’язок її компанії Klodius Investments Limited, зареєстрованої на Британських Віргінських Островах, з «газовою трубою» Медведчука.
Хто такий Володимир Таловер
Володимир Таловер викладає на кафедрі економіки Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського, має науковий ступінь кандидата економічних наук. У 2002 році брав участь у парламентських виборах від партії «Народний Рух України за єдність» Богдана Бойка, а у 2020-му балотувався до Полтавської облради від партії «Слуга народу». До 2017 року був керівником Полтавської обласної організації партії «Україна майбутнього» (нині «За майбутнє»).
Таловер володів благодійним фондом, громадською організацією з харчовим напрямком, мав компанії, що займаються нерухомістю. Також у минулому він був серед власників ТОВ «Кременчуцьким лікеро-горілчаним заводом». Окремі медіа називали його «кременчуцьким магнатом».
Важливим питанням для громади залишається не лише контроль того, хто стоїть за забудовником, а чи зможе громада не дати перетворити містопланування на «ручний режим» під конкретні бізнес-інтереси й бути запобіжником від хаотичної забудови. Бо коли будь-яке будівництво подають як «потрібне для розвитку» чи «вимогу часу», його швидко підганяють під папери: змінюють призначення, проводять рішення, видають дозволи. І в якийсь момент місто вже не обирає, яким бути далі у майбутньому — за нього це вирішують зведені гігантські сірі бетонні коробки й нові квартали, які потім майже неможливо відкотити назад.
«Кременчуцький Телеграф» також звернувся із письмовим запитом до ТОВ «Віденський млин» щодо деталей будівництва. Редакція попросила повідомити, хто є генеральним підрядником будівництва, чи передбачені після завершення робіт публічні простори — прохід, сквер і вільний доступ до території, чи підтверджують вони спроможність мереж витримати заявлене навантаження, хто і за чий кошт здійснюватиме підсилення інженерних мереж або доріг у разі потреби та де це зафіксовано документально, який передбачений баланс території (відсоток забудови, озеленення, дитячі й спортивні майданчики, пожежні проїзди). Після отримання відповіді редакція її опублікує.
Забудова компанією депутатів
Майбутній будинок розташовуватиметься у 101 кварталі, спальному районі міста.
Хронологія забудови
3 жовтня депутати погодили ТОВ «Кремінь Буд 25» розробку технічної документації для поділу земельної ділянки на бульварі Автокразівському, 12 біля будинку № 101 на вул. Героїв Маріуполя.
Йдеться про ділянку площею 1622 кв. м, де нині розташовані будівлі відкритої автостоянки. Після поділу утворяться дві ділянки:
- 127 кв. м — зона транспортної інфраструктури (червоні лінії бульвару);
- 1495 кв. м — для будівництва багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом.
31 жовтня на сесії міської ради депутати підтримали затвердження технічної документації щодо поділу відповідної земельної ділянки для ТОВ «Кремінь Буд 25». Під час засідання депутатська комісія з питань екології, регулювання земельних відносин, містобудування та архітектури стало відомо, що ділянку планують викупити.
У листопаді депутати на черговій сесії міськради погодили оренду ділянки ТОВ «Кремінь Буд 25».
26 грудня депутати погодили продати земельну ділянку площею 1495 кв. м на бульварі Автокразівському, 12 ТОВ «КРЕМІНЬ БУД 25» за 1 млн 151 тис. 100 грн. Вартість одного квадратного метра становить 769 грн 97 коп.
Землю, де раніше була відкрита автостоянка, продали з розстрочкою платежу на три роки. Забудовник уже сплатив авансовий внесок — 166 тис. 950 грн. Перший платіж (з урахуванням авансу) становить 408 тис. 600 грн, що дорівнює 50% вартості ділянки.
Хто забудовник
За даними YouControl, «Кремінь Буд 25» зареєстрували у березні 2025 року у Кременчуці. На сьогодні компанією керує Кароліна Кулініч, а кінцевими бенефіціарами є депутат Олександр Роженко, ймовірно, родич депутата Плескуна — Володимир Плескун та сама Кароліна Кулініч. Засновниками «Кремінь Буд 25» є приватне підприємство «Каріатіда +», кінцевими бенефіціарами якого є вище згадані особи: Володимир Плескун, Кароліна Кулініч та Олександр Роженко.
За проєкти рішень що стосуються компанії «Кремінь Буд 25» Олександр Плескун та Олександр Роженко не голосували й не підтримували через конфлікт інтересів.
Кароліна Кулініч, за даними YouControl, має ФОП у сфері архітектури, права і будівництва будівель вже понад 7 років, а також є засновницею і керівницею низки компаній у сфері нерухомості і будівництва. Адреса реєстрації ФОП Кароліни Кулініч збігається з адресою ФОП Романа Кулініча — одного з головних розробників детальних планів територій у Кременчуці.
Крім того, контакти ФОП Романа Кулініча також збігаються з контактами ТОВ «Кремінь Буд 25». Сам Роман Кулініч є керівником і засновником кількох будівельних фірм, а ФОП працює в архітектурній сфері. Раніше чоловік очолював регіональне представництво в Полтавській області київської експертної організації «Проексп». Компанія займається комплексною експертизою будівельних проєктів. Неодноразово фігурувала у журналістських матеріалах, де аналізували державні закупівлі.
Компанію очолює Сергій Єделєв. Серед співвласників компанії — Сергій Кучай, Петро Сидоренко, а також Віктор Лещинський — президент ГС «Національний експертно-будівельний альянс України», голова наглядової ради ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд».
Наразі з відкритих матеріалів не можна однозначно сказати, чи потребує будівництво багатоповерхівки на цій ділянці окремих змін до Генплану або ДПТ — і чи відповідає задум чинній містобудівній документації. У відповіді на запит «Кременчуцького Телеграфа» в управлінні містобудування та архітектури зазначили, що детальний план території в районі будинку №101 не розроблявся, водночас реалізація будівництва не потребує змін до містобудівної документації.
«Інакше це буде не місто, а якесь гетто». Чому людям важливо слідкувати за змінами у забудові міста
За словами експерта з питань містобудування Георгія Могильного, Генплан — стратегічний документ: без нього місто ризикує перетворитися на хаотичну забудову без доріг, шкіл, садків, робочих місць і розрахунків навантажень.
— Інакше це буде не населений пункт, не місто, наприклад, а якесь гетто, де не буде соціальної інфраструктури. Ви ніколи не розрахуєте пропускну спроможність доріг, у вас не буде вистачати соціальної інфраструктури, робочих місць тощо, — каже Могильний.
Генплан задає рамку розвитку міста як цілого.
У період 2011–2021 зміни до Генплану дозволялися раз на 5 років, нині ж цей строк скоротили до 1 року. До 2011 року зміни могли робити дуже часто, зокрема, цим активно користувались у Києві — зміни під інтереси забудовників вносились ледь не щотижня.
Загального універсального критерію визначити, чи ця зміна дійсно є «обґрунтованою» або ж це роблять лише в приватних інтересах, немає, вказує Могильний.
Втім, за словами експерта, громада має реальний вплив у містобудівних змінах.
Процедура існує: оголошення, місячний строк для подачі пропозицій, громадські слухання, можливість створення погоджувальної комісії, де значну частку мають становити представники громадськості.
Але він підкреслив слабкі місця: по-перше, забудовник може привести свою «групу підтримки». По-друге, слухання часто призначають у робочий час, що знижує участь реальних мешканців. По-третє, інформування часто формальне: оголошення десь на сайті, в реєстрі або в малотиражній газеті — і більшість людей просто не знає, що відбувається.
Механізм може працювати лише тоді, коли є сильна мобілізація громади: якщо реальних жителів на слуханнях більше, ніж «мобілізованих» владою чи забудовником, документацію інколи вдається відхиляти. Як приклад Могильний навів випадок із Києва, де активний приватний сектор кілька разів зривав просування ДПТ, фактично змушуючи депутатів знімати питання з розгляду під тиском громади.
Одна з найбільших проблем — це відсутність дієвого державного нагляду за розробленням і затвердженням містобудівної документації. За словами Могильного, є контроль за будівельним процесом або можливість перевіряти законність окремих документів на кшталт містобудівних умов та обмежень, але от саме Генплан, ДПТ, зонінг (документ між Генпланом і ДПТ. Відповідає на питання: що дозволено в кожній зоні і з якими базовими параметрами [умовно: житлова зона — таке-то, громадська — таке-то — ред.]) як документацію ніхто не перевіряє.
— Тобто, якби був орган, який має право контролювати, наприклад, громадськість бере, звертається і каже: «Ось тут порушення законодавства. Тут он з порушенням Генплану, тут не ті показники, тут вони заклали в будівництво під забудовника в ДПТ щільність удвічі більшу, ніж дозволяється ДБН«. Орган би зробив перевірку. Але у нас таких органів немає.
Через це, навіть якщо громадськість бачить порушення, зупинити їх важко: у кращому разі — судом, але суди тривають роками. Він навів типову ситуацію: ДПТ визнали незаконним через кілька років судової тяганини, але за цей час забудовник уже встиг побудувати будинок і навіть ввести його в експлуатацію, продати квартири, люди заселилися, і скасування ДПТ «після факту» вже не змінює реальність — будівництво формально відбулося на підставі чинної на той момент документації.
У таких кейсах, пояснив він, забудовник може легко виступати в ролі «жертви незаконного рішення ради» і навіть вимагати компенсацій до завершення будівництва.
— Навіть якщо ви доведете в суді, що є порушення нормативів, він [забудовник — ред.] скаже: «Ну, добре, я не буду будувати, але місцева рада і з місцевого бюджету мені має компенсувати всі збитки, недоотриманого прибутку. Тому що я ж почав будувати все це, опираючись на що? На прийняте їм рішення і затверджену містобудівну документацію. Тобто я жертва незаконного рішення міської ради».
Корупційні механізми
В ідеалі детальний план не має суперечити Генплану, бо ДПТ — лише деталізація стратегічних рішень. Однак, за словами Георгія Могильного, основна корупційна схема довгий час трималася саме на тому, що ухвалювалися ДПТ, які фактично «перемальовували» функціональне призначення територій всупереч Генплану.
Він пояснював це метафорою «пазла»: Генплан — це цілісна картина міста з розрахунками навантажень на дороги, мережі, соціальну інфраструктуру та робочі місця, а ДПТ, який суперечить Генплану, — це шматок із зовсім іншої картинки. Якщо таких шматків стає багато, місто перестає бути узгодженою системою і перетворюється на набір розрізнених територій, які не «стиковуються» між собою за транспортом, мережами та соціальними потребами.
Він також стверджував, що в законодавстві з’являлися норми, які фактично легалізували можливість робити ДПТ із функціоналом, що не відповідає Генплану (із винятком окремих природоохоронних територій — парків, островів, прибережних смуг тощо). Це, за його словами, зробило практику ще небезпечнішою, бо «корупційна схема» отримала законну форму.
Кожну з зазначених правок до Генплану чи детального плану варто розглядати не «за» чи «проти» бізнесу, а чи працює містопланування в інтересах громади — чи були справжні, а не формальні обговорення, і чи не маскують словом “розвиток” точкові рішення, заточені під конкретні інтереси представників бізнесу. Війна не має зупиняти розвиток громади, але вона не має ставати універсальним аргументом, який дозволяє тихо переписувати майбутнє міста. Містобудівні рішення мають ухвалюватися прозоро, з поясненням наслідків і реальним врахуванням позиції громади.
Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми
