ТЦК не мають повноважень розшукувати «ухилянтів»: в Міноборони роз'яснили, хто це має робити під час мобілізації

Розшук та доставлення військовозобов’язаних до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) за законом про мобілізацію в Україні є обов’язком правоохоронців та місцевих органів влади, а не військовослужбовців ТЦК. Про це заявив перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк і інтерв’ю «Укрінформу».

Фейки про війну: як не попастися на брехню та не стати її поширювачем

За його словами, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» покладає частину завдань з мобілізаційних заходів на представників органів влади та Національну поліцію України.

Він зазначив, що завданнями співробітників ТЦК та СП за законом є лише ведення військового обліку та відбір громадян для мобілізації до Сил оборони України.

Нагадаємо, що наприкінці січня міського голову Дрогобича Тараса Кучму оштрафували через зрив мобілізації в місті на 36 тисяч гривень. Посадовець цим обурювався та стверджував, що не має таких повноважень й буде оскаржувати цей штраф у суді. Такий же штраф за невиконання плану мобілізації отримав міський голова Борислава Ігор Яворський.

Чи є ТЦК складовою Збройних Сил України та хто там працює, а хто — служить

«Кременчуцький Телеграф» публікував роз’яснення, що ТЦК та СП — це територіальні органи військового управління Збройних сил України і є складовою частиною ЗСУ. А також, що в ТЦК працюють три категорії громадян — військовослужбовці, державні службовці та працівники ЗС України. Друга та третя категорія є цивільними особами. У своїй більшості це жінки. Та що форму в ТЦК носять тільки військовослужбовці, які мають зброю, а цивільні працівники та держслужбовці ходять лише в цивільному одязі й зброї не мають.

Без ТЦК не обійтися: у Міноборони пояснили, чи можлива повністю добровільна мобілізація

Наприкінці минулого року речник Полтавського обласного ТЦК Роман Істомін розповів, чи можна поповнення ЗСУ покласти на рекрутингові центри та наскільки вірогідний варіант розформування ТЦК та СП. Він зазначив, що рекрутинг — це призов на військову службу для мотивованих, які у своїй більшості стали на захист України у перші місяці повномасштабної війни. А примусова мобілізація — це для немотивованих, які або не хочуть виконувати свій конституційний обов’язок по захисту Батьківщини, або вагаються. І, на його думку, будь-яка структура, що проводитиме примусову мобілізацію, зазнаватиме хейту так само, як і ТЦК сьогодні, з боку тих, хто не бажає захищати свою країну та не хоче помічати війни.

Чи спроможні Центри рекрутингу замінити ТЦК та чи можливо уникнути хейту, проводячи примусову мобілізацію 

13 листопада Роман Істоміна провів брифінг щодо відмінностей між мобілізацією та рекрутингом до ЗСУ. В ході брифінгу, він прокоментував питання щодо того, чи можна з працівників ТЦК створити нові бойові бригади. Він заявив, що саме з працівників ТЦК точно жодної бойової бригади створити неможливо. Пояснюючи це, Роман Істомін акцентував, що в ТЦК є працівники та військовослужбовців. І саме з «цивільних працівників жодної бригади створити не можливо». Він також зауважив, що військовослужбовці, які служать в ТЦК, є обмежено придатними до проходження військової служби, мали поранення чи якісь захворювання, що не дозволяє їм виконувати завдання у складі бойових підрозділів. Вони пройшли ВЛК та були визнані придатними до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах та інших тилових установах. Тож, створення бойових бригад із таких військовослужбовців також неможливо. Цей коментар Романа Істоміна був представлений частково, з контексту були вирвані окремі речення, його слова перекрутили багато телеграм-каналів, що спотворило сутність поданої ним інформації.

Речник Полтавського ОТЦК пояснив, чому із працівників ТЦК неможливо створити бойові бригади 

Згодом Полтавський обласний ТЦК надав додаткові роз’яснення з питань того, хто працює, а хто служить в ТЦК, та пояснив, що ТЦК є територіальним органом військового управління ЗСУ.