Війни ведуться не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. Це означає, що кожен із нас щодня піддається атакам дезінформації: неправдиві новини, сфабриковані відео, вирвані з контексту заяви.
Часто фейки зроблені так майстерно, що навіть досвідчені користувачі не відразу розуміють, що їх обманюють. Одна неточна новина – і паніка. Один поширений фейк – і хаос. Щоб панічного хаосу, треба знати основні методи розпізнавання фейків.
Перше правило перевірки фейка – не довіряти першому-ліпшому повідомленню, особливо якщо воно сильно вас емоційно зачіпає. Якщо ви читаєте, що "війська покинули Київ" або "на кордоні скупчення танків", зупиніться.
Як перевірити джерело:
Наприклад, фейк про нібито мобілізацію жінок у 2024 році активно розганяли проросійські боти. Люди панікували, хоча жоден офіційний документ такого не підтверджував.
Якщо новина правдива, вона буде в кількох незалежних джерелах. Наприклад, якщо справді відбувся масштабний обстріл або важливий перелом на фронті, це одразу з’явиться на сайтах офіційних новинних агентств, у військових оглядачів та на перевірених Telegram-каналах.
Гарний приклад якісної аналітики – це ретельний огляд карти бойових дій DeepState у статті на інформативному медіа-порталі Gosta Media. Автори не просто дають сухі факти, а порівнюють їх із різними джерелами, аналізують тенденції та пояснюють, які зміни на фронті реальні, а які можуть бути суб’єктивним трактуванням подій. Саме такий підхід дозволяє відрізнити реальну картину від маніпуляцій і не вестися на емоційні вкиди.
Фейки дуже часто "тиснуть" на емоції – страх, злість, паніку. Якщо у новині написано щось на кшталт:
… то майже 100%, що це фейкова новина. Маніпулятивні тексти часто не містять конкретних фактів, а лише намагаються викликати емоційну реакцію.
Як зрозуміти, що це маніпуляція?
Фейки часто працюють як пропаганда: замість фактів нам підсовують емоції, домисли, страхи.
Фейкові новини часто використовують старі фото або відео, видаючи їх за актуальні. Наприклад, під час обстрілів у 2022 році деякі користувачі поширювали відео вибухів, знятих у Сирії ще у 2015 році.
Як перевірити зображення чи відео?
Фейки живуть лише тому, що їх хтось поширює. Якщо ви отримали підозрілу новину – не кидайте її у групові чати чи соцмережі без перевірки.
Один неправдивий пост у Facebook – і тисячі людей можуть впасти в паніку. Тому важливо фільтрувати інформацію та не піддаватися на провокації.
Світ став інформаційним полем бою. Фейки – це зброя, яка працює не гірше за ракети, бо руйнує не будинки, а свідомість людей. Але кожен з нас може цьому протидіяти.
Запам’ятайте головне:
Фейки можуть бути яскравими, гучними та шокуючими. Але правда завжди проста. І вона завжди витримає перевірку.