Вони загинули, щоб ми жили: у Кременчуці передали посмертні нагороди рідним загиблих захисників

Сьогодні, 24 червня, у стінах Кременчуцької райвійськадміністрації рідним полеглих у боях за Україну захисників передали їхні нагороди. 

Солдатів Андрія Коваленка, Анатолія Бондаренка, Сергія Брянського, Дмитра Перебийноса та Віталія Сухомлина, а також молодшого лейтенанта Володимира Литвинова посмертно удостоїли орденами «За мужність» III ступеня.

Вручили нагороди близьким загиблих бійців начальник Кременчуцької райвійськадміністрації Олександр Аленін та т. в. о. начальника Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Тарас Саражин.

Молодший лейтенант Збройних сил України Володимир Литвинов став на захист України у липні 2024 року. Служив на посаді заступника командира роти з психологічної підтримки персоналу штурмової роти. Загинув 2 грудня 2024 року під час виконання по захисту України поблизу села Новий Комар на Донеччині. Нагороду полеглого захисника отримували його дружина та донька.

Як розповідає дружина Володимира, Ірина, її чоловік 11 років віддав службі у лавах Національної поліції України у Харківській області, мав звання капітана поліції. 

Солдат Андрій Коваленко став на захист Батьківщини у вересні 2024 року. Служив на посаді стрільця, помічника гранатометника аеромобільного відділення десантно-штурмової бригади. Загинув 22 грудня 2024 року поблизу села Погребки на Курщині. Нагороду загиблого бійця отримувала його сестра.

Аліна, сестра Андрія, каже: у них із братом було п’ять років різниці. Разом вони провели усе дитинство, тож спогади лишилися найприємніші. 

Жінка також додає, що спілкувалася з братом востаннє, коли той ще був на полігоні. Тоді два місяці із ним не було зв’язку, а згодом прийшла звістка про його загибель…

Солдат Сергій Брянський приєднався до лав Збройних сил України у липні 2024 року. Служив у протитанковому відділенні взводу вогневої підтримки десантно-штурмової роти десантно-штурмової бригади. Загинув 28 жовтня 2024 року у Сужданському районі на Курщині. Нагороду полеглого воїна отримував його брат.

За словами Олександра, його брат був доброю та чуйною людиною, завжди міг прийти на допомогу. А тепер на згадку про нього та його подвиг лишилася нагорода…

Солдат Дмитро Перебийніс захищав Батьківщину у складі десантно-штурмового відділення десантно-штурмової бригади. Загинув 11 січня 2025 року при виконанні бойового завдання поблизу села Орлівка на Курщині. Нагороду захисника отримував його брат.

Борис, брат Дмитра, ділиться: той загинув, захищаючи нас. Каже, той був доброю людиною, завжди радий прийти на допомогу іншим.

Солдат Віталій Сухомлин був родом із міста Ізюм на Харківщині. Боронив країну на посаді розвідника-радіотелефоніста розвідувального відділення розвідувального взводу десантно-штурмової бригади. Загинув 11 лютого 2025 року при виконанні бойового завдання у Суджанському районі на Курщині. Нагороду захисника отримував його брат, також військовослужбовець.

Чоловік ділиться: коли почалася війна, брат повернувся із Чехії і пішов добровольцем захищати Батьківщину. Говорив, що ще повернеться, щоб чекали його, але не встиг…

Також орденом «За мужність» III ступеня удостоїли солдата Анатолія Бондаренка. Служив на посаді стрільця-помічника гранатометника десантно-штурмового відділення десантно-штурмової бригади. Чоловіка мобілізували у жовні, а загинув він у грудні 2024 року.

По закінченню нагородження Олександр Аленін висловив щирі співчуття рідним загиблих військових та нагадав, що із будь-якими питаннями чи проблемами вони завжди можуть звернутися до Кременчуцької РВА, де їм завжди допоможуть.

Нагадаємо, минулого тижня рідні сімох загиблих захисників отримали посмертні нагороди.