Сьогодні, 27 січня, у стінах Свято-Миколаївського собору у Кременчуці попрощалися із полеглим у бою за Україну захисником Дмитром Перебийносом. Народився чоловік 7 листопада 1983 року у Кременчуці, навчався у загальноосвітній школі №20, потім освіту здобув у профтехучилищі №2. До служби працював на підприємстві «Диліжанс».
Попрощатися із захисником прийшли його рідні, колишні однокласники, колеги та знайомі — ті, хто знали Дмитра і вирішили віддати йому останню шану.
Із рідних у військовослужбовця лишився молодший брат, Борис. Він і поділився з нами спогадами про Дмитра з дитинства.
Борис ділиться: мобілізували брата три місяці тому, зранку дорогою на роботу.
Прийшла попрощатися з Дмитром і одна з його однокласниць. Розповідає, після школи не спілкувалися, а про те, що Дмитра забрали воювати і він загинув, дізналася уже від інших однокласників.
— Ми разом і в садочку були, і до одного класу пізніше разом ходили. Дуже гарні спогади лишилися, з дитинства дуже вихованим був. Завжди піклувався про інших, допомагав усім. Та й взагалі був таким спокійним, врівноваженим. До нього завжди можна було за будь-якою порадою підійти, — каже жінка.
Служив Дмитро Перебийніс стрільцем десантно-штурмового батальйону, розповідає військовослужбовець із позивним «Лиман».
Із рідних у Дмитра лишився тільки брат. Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі поховали полеглого бійця на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань Захисників та Захисниць України.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого воїна.
