У Кременчуці депутати обговорили проєкт мораторію на публічне використання російськомовного культурного продукту на території громади. Про це йшлося під час засідання депутатської комісії з питань освіти, молоді і спорту 13 травня.
Під поняттям «російськомовний культурний продукт» автори проєкту мають на увазі книги, аудіовізуальні твори, музичні записи, концерти, театральні вистави, культурно-освітні послуги та інші культурні блага, створені або представлені російською мовою.
У Кременчуцькій громаді хочуть заборонити публічне використання російськомовного культурного продукту до завершення російського вторгнення в Україну. Це стосується громадських місць, закладів культури, магазинів, кафе, ресторанів та інших публічних просторів. до повного припинення російського вторгнення в Україну.
Під час обговорення депутати запропонували додати до документа посилання на законодавство, яке обмежує ввезення та розповсюдження видавничої продукції, пов’язаної з Росією. Також вони запропонували окремо прописати пояснювальний пункт, який розшифровуватиме позицію громади щодо таких обмежень.
Під час обговорення депутатка Лариса Гориславець згадала ситуацію з православним ярмарком у Кременчуці, де, за її словами, продавали російськомовну літературу. Вона розповіла, що зверталася до патрульної поліції, але отримала відповідь, що порушення не встановили.
Раніше «Кременчуцький Телеграф» писав, що наприкінці березня у Кременчуці біля Свято-Троїцької церкви продавали церковну продукцію та літературу російського виробництва. За словами активісток, частину видань датували 2019 роком.
— На той момент дискусія йшла навколо стихійної торгівлі, але патрульні не звернули уваги на поширення російськомовної літератури. Я вже пізніше дізналася, що є заборона на розповсюдження такої літератури. Вважаю, що нам потрібно провести спільну розмову з поліцією, щоб визначити, що є порушенням у питаннях функціонування української мови, а що — ні, — сказала Лариса Гориславець.
Під час обговорення також запропонували включити представників поліції до координаційної ради, яка працюватиме над реалізацією мовної програми. Учасники дискусії зазначили, що саме поліціянти першими реагують на звернення мешканців у таких ситуаціях.
Окремо депутати говорили про механізм реагування на можливі порушення. За словами учасників обговорення, мешканці громади можуть звертатися до виконкому або викликати поліцію, якщо бачать використання російськомовного культурного продукту в публічному просторі чи продаж продукції, яка може підпадати під законодавчі обмеження.
Водночас учасники обговорення наголосили, що йдеться не лише про юридичні норми, а й про позицію Кременчуцької громади щодо підтримки української мови, культури та національної єдності.
Нагадаємо, у грудні 2025 року у Кременчуцькій громаді вперше затвердили комплексну програму розвитку та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на 2026–2030 роки. Вона передбачає, зокрема, інформаційні кампанії, просвітницькі проєкти, підтримку української мови в освіті, культурі, спорті, медицині, сфері обслуговування та створення каналу для повідомлень про мовні порушення на лінії 15-63 і сайті міськради.
