«Якщо не доносити ці історії до дорослих і дітей, наша нація буде мертва» — у Кременчуці відбулася зустріч із «кіборгами» ДАПу

Сьогодні, 11:01 Переглядів: 328

 

У день вшанування пам’яті падіння диспетчерської вежі Донецького аеропорту ветерани оборони ДАПу зустрілися з кременчуківцями, щоб розповісти власні, не з книжок, історії війни

14 січня, у міській художній галереї відбулася зустріч із ветеранами російсько-української війни — «кіборгами» Донецького аеропорту. Захід приурочили до 11-х роковин падіння диспетчерської вежі ДАПу, що сталося 13 січня 2015 року.

Під час зустрічі ветеран Олександр Оловаренко з позивним «Акбар» разом зі своїми побратимами — Артуром Мазілкіним та Юрієм Самойленком — поділилися реальними історіями з оборони аеропорту.

Олександр Оловаренко приніс із собою роздруковані світлини, які він особисто робив під час служби. На одному з фото — диспетчерська вежа після влучання снаряда.

 

«Я не зрозумів, що саме впало, тільки почув, як обвалилося кілька тонн бетону. Бій був настільки інтенсивний, що гупало все — танки, зенітки», — згадує військовий.

На іншому фото — викладена бруківка та три іконки. За словами «Акбара», фактично це й був увесь захист, який мали оборонці.

«Найбільше я боявся, що під час нашої каденції ми не зможемо втримати позиції. Ці позиції трималися дуже довго, і не хотілося опозоритися. Це було моє перше й головне переживання. А страх стати «200-м» чи «300-м» — він був, але першочерговим завданням залишалося утримати позицію», — розповів він.

Ще на одній світлині зображений капелан підрозділу.

«Що стосується віри — він принципово не одягав навіть шолома. Був нашим заспокійливим, людиною, слово якої допомагало триматися. Згодом його поранило — розірвало обличчя, ми надали допомогу та евакуювали його», — згадує Оловаренко.

Говорили й про технічне забезпечення. За словами ветеранів, у порівнянні з сучасним озброєнням, те, що було у них тоді — це дитячий садок.

«Ці фото я робив безпосередньо сам», — додав «Акбар».

 

Чоловіки, жартуючи та іноді не стримуючи сліз, ділилися спогадами й відчуттями тих днів. Розповідали, як перевозили набої в автомобільних покришках, як виживали під час сильних морозів.

«Ми стали братами. У ті морози ми так тулилися один до одного, що, мабуть, і рідні брати так не туляться», — згадує один із військових.

Говорили й про нестачу провізії та набоїв.

«Їжа — то таке, головне, щоб були набої. Понад три магазини провозити не дозволяли, і то лише по 30 набоїв, бо 45 — це вже багато», — розповідали ветерани.

 

Згадували й про спроби зігрітися:

«Ми обдирали пластикову обшивку стін аеропорту, знімали ливнівки й палили їх. Одного разу побратимам передали два мішки коксу (коксоване вугілля — ред.), вони один віддали нам. Ми розтопили буржуйку, але росіяни побачили тепло через тепловізор і відкрили по нас вогонь. Нам доводилось обирати: або ти грієшся хвилинаеропорту 30-40, і тебе обстрілюють, або ти мерзнеш і обстрілів менше».

На переконання учасників зустрічі, якщо не доносити цю історію спротиву окупантам дітям і дорослим, нація ризикує втратити пам’ять і силу.

Наприкінці зустрічі «Акбар» передав керівнику Музею військової історії Кременчука Володимиру Полякову свою куртку, в якій перебував під час оборони аеропорту, а також конверти з портретом і фотографіями, ці речі будуть зберігатись в музеї. У відповідь керівник музею подарував військовим книги, присвячені «кіборгам» Донецького аеропорту.

 

Серед гостей заходу зібралось чимало люду, були й студенти, і близькі військових, дехто не стримував сліз.

Раніше «Кременчуцький Телеграф» спілкувався з військовими з Кременчука, які тримали оборону аеропорта.

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.
  • НОВИНИ ПАРТНЕРІВ:


Свіжий випуск (№ 6 від 6 лютого 2025)

Для дому і сім'ї

Читати номер

Для дому і сім'ї - програма телепередач

Читати номер

Приватна газета

Читати номер
Попередні випуски
Вверх