1 березня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови на засіданні розглянула й затвердила Український правопис як стандарт державної мови. Цим рішенням комісія виконала постанову Верховної Ради України «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави» від 15 січня 2026 року й ввела у правове поле єдиний офіційний текст правопису. Про це повідомили на сторінці Нацкомісії у Фейсбуці.
Український правопис, який був ухвалений ще у 2019 році, з 1 березня отримав статус державного стандарту. Якщо досі Національна комісія зі стандартів державної мови лише рекомендувала його використовувати в усіх сферах життя, то тепер це документ, який став частиною законодавства України – він є обов’язковим для виконання. Про особливості впровадження цього державного стандарту розповіли на сайті ВВС Україна.
До травня 2024 року тривав перехідний період його впровадження, тому вимоги до використання нового правопису не були жорсткими. Тепер все змінилося. Тож з 1 березня старі норми правопису припинили своє існування. Але що це означатиме на практиці і кого насамперед стосується це рішення?
Для кого нові стандарти та вимоги
Український правопис стосується виключно письмової мови – він нікого не змушує в усному мовленні використовувати слова по-новому. Але зобов’язує дотримуватися нових письмових стандартів багатьох. Передусім державні органи влади у веденні офіційної документації.
Окрім того, новий правопис має застосовуватися у тестах для державних службовців, які складатимуть іспити перед отриманням роботи, а також під час іспитів на знання державної мови тими, хто подаватиме документи на отримання громадянства України.
За новим правописом мають працювати суди, правоохоронні органи та нотаріальні установи.
Спікер парламенту Руслан Стефанчук каже про ще один позитивний наслідок стандартизації правопису: це дозволить уніфікувати термінологію в усіх державних інформаційних базах, а також у перекладах документів Євросоюзу на
Головне з нового правопису
Новий український правопис передбачає, що досить багато слів мають два варіанти написання – так було до 2019 року та після затвердження стандартів.
Зокрема, це фемінітиви. Поруч із жіночими формами посад та професій, на зразок «директорка», «експертка», «психологиня» можна використовувати й стару форму.
Також обидва варіанти можна вживати у словах грецького походження: авдиторія-аудиторія, павза-пауза, лавреат-лауреат.
Як і закінчення -и або -і в родовому відмінку жіночого роду: радости-радості, смерти-смерті, чести- честі, крови-крові, любови-любові, осени-осені.
Написання «и» на початку слова, перед приголосними «н» та «р» у деяких словах тепер можна вживати так само як «і»: ирій-вирій, ирод-ірод.
У словах грецького походження, в яких є звук th також можливе використання двох варіантів написання: міф-міт, кафедра-катедра, логарифм-логаритм.
Інші правила правопису
Слова, що починаються на «пів» пишуться окремо тоді, коли йдеться про половину чогось: пів дня, пів години, пів міста, пів яблука. А разом – тільки якщо йдеться про цілісне поняття: півострів, півкуля.
Слово «проєкт» тепер завжди треба писати через «є», а «госпіс» – з літерою г на початку (а не хоспіс).
До речі, на сайті Верховної Ради слово «законопроєкт» до сьогоднішнього дня пишуть через «е» – законопроект. Тобто самі ж не виконують власної постанови.
Назви сайтів та сервісів слід писати українською мовою і відмінювати ці слова: твітер, ґуґл, ютуб, імейл.
Складні слова з іншомовними частками на початку слова слід писати разом. Це частки екстра-, гіпер-, макро-, міні- міді-, мульти-, преміум, поп-, веб- та інші: експрезидент, вебсторінка, попмузика, преміумклас.
Це лише деякі фрагменти з нового правопису, яких мають усі дотримуватися на письмі.
Складні роки впровадження
Ставлення до Українського правопису після оприлюднення у 2019 році було неодзнозначним навіть серед відомих мовознавців.
Зокрема, Ірина Фаріон вважала його поверненням до радянських норм, а її опоненти навпаки, називали правопис застарілим, близьким до діаспори.
Директори двох провідних мовних інститутів НАН України – Інституту мовознавства ім. Потебні Богдан Ажнюк та Інституту української мови НАН України Павло Гриценко – мали різні погляди на цей документ. Зокрема, Павло Гриценко вважав його недостатньо підготовленим.
Водночас Національна комісія із стандартів української мови учора повідомила, що отримала за останні роки близько 1400 поправок та пропозицій. Деякі з них були враховані, деякі – будуть поступово впроваджуватися у майбутньому.
Нагадаємо, минулого року ми повідомляли про підбиття підсумків загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання». Серед лауреатів цього конкурсу — редакторка газети «Для дому і сім’ї» Оксана Гриниченко.
Ми писали, що серед переможців конкурсу «Українська мова – мова єднання» багато кременчужан.
У жовтня переможці цьогорічного конкурсу «Українська мова — мова єднання» отримали нагороди. З Полтавщини це було 11 мовознавців й усі вони — кременчуківці.
