Сьогодні, 9 січня, Кременчук провів в останню путь 36-річного військовослужбовця Антона Ковальчука.
Антон Ковальчук народився в Кременчуці та прожив у рідному місті все своє життя. Навчався у Кременчуцькому ліцеї № 30, згодом закінчив ВПУ № 7, де здобув загальну середню освіту та професію «столяр-будівельник, паркетник». Після навчання став підприємцем. Згодом Антон влаштувався на роботу до кременчуцької меблевої фірми «Петрович», де займався виготовленням меблів.
Як розповів директор ВПУ № 7 Микола Несен, на підприємстві він опанував комп’ютерну техніку, комп’ютерний дизайн, розробку та моделювання меблів. Потім почалась війна. Його призвали 27 вересня 2025 року, і він пішов захищати Україну.
У військовій частині він служив на посаді стрільця-снайпера десантно-штурмового відділення. Після проходження навчання, виконуючи бойове завдання на Покровському напряму, Антон загинув.
Спогадами про загиблого поділився його майстер з училища Олег Андрійович Лисак:
— Антон навчався в мене з 2005 року. Я знаю його з народження — ми з його батьком працюємо разом із 1989 року. Ми ще їздили забирати його з пологового будинку, і він ріс у нас на очах. Він був доброю дитиною — допомагав і нам, і хлопцям. Після училища робив меблі, облаштовував приміщення. 5 грудня йому виповнилося 36 років, і, на жаль, ми його втратили… Він пішов у вічність.
Директор ВПУ № 7 також розповів, що Антон планував одружитися. Він придбав будинок, зробив у ньому ремонт і мріяв створити сім’ю. Та, на жаль, не трапилось: будинок залишився без господаря, а кохана дівчина — без нареченого.
27 грудня 2025 року Антон Ковальчук загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Шевченко Покровського району Донецької області. У загиблого військового залишилися мати та батько.
Після панахиди у Свято-Миколаївському соборі похвали військовослужбовця на Свіштовському кладовищі у меморіальному секторі почесних поховань захисників та захисниць України.
Антон Ковальчук став 80-м випускником ВПУ № 7, який загинув, захищаючи Україну.
Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким полеглого воїна.
