Топ новина, Кременчук, Воїни світла, Війна

Янголи, які захищають нас з небес: у Кременчуці відкрилася виставка, присвячена загиблим азовцям

25.03.2024, 17:40 Переглядів: 1 705

В експозиції — понад 200 фотографій з біографіями бійців, яких вже немає в живих. Наймолодшому було лише 18 років

25 березня у холі палацу культури «Кредмаш» відкрилася виставка «Азов. Янголи Маріуполя», яку до нашого міста привезла громадська організація «Серце назовні». В експозиції — фотографії з біографіями бійців бригади «Азов», яких вже немає в живих. Авторка виставки — Віра Литвиненко, 27-річний син якої загинув в Маріуполі.

У 2022 році почалася робота зі збору інформації, яка лягла в основу виставки. Вона продовжується і донині. Вперше виставку «Азов. Янголи Маріуполя» експонували 14 жовтня 2022 року, у День захисників і захисниць України, на Софіївській площі Києва. Наймолодшому з-поміж тих, про кого розповідає ця виставка, було всього 18 років.

– Це вже 12 місто, в яке приїжджають наші Герої. Але не так, як вони мріяли. Вони майже всі мріяли мандрувати, створити власні родини, мати діточок, працювати в цивільній професії. Але війна перервала їхні мрії, плани, обірвала їхні життя та зруйнувала наші — їхніх родин, матерів, дружин, дітей. Тому ми намагаємося нести про них пам’ять, щоб про них не забули, — наголосила пані Литвиненко.

В експозиції — понад 200 фотографій загиблих захисників Маріуполя, та це не всі люди, які там віддали своє життя за свободу.

– Це тільки ті герої, родини яких погодилися надати інформацію. Бо багато хто ще чекає живими, вірить у диво і не має тіл своїх Героїв. Збір інформації продовжується, хто готовий надати, ми її долучаємо, — пояснює Віра Литвиненко.

Вона нагадала присутнім, що у Маріуполі воїнам «Азову» довелося воювати без зброї, постачання боєкомплектів, ліків, їжі, а наприкінці — навіть без води.

На стендах є інформація нагороди бійців. Біографії азовців подані двома мовами — українською та англійською. Зараз йде переклад біографій загиблих Героїв «Азову» на чеську, німецьку мови, бо у планах, щоб про них та про правдиву історію війни в Україні знали за кордоном.

Ця виставка — не лише для того, щоб зберегти пам’ять тих, кого немає в живих, а й для того, щоб розповісти правду про Героїв і спростувати російську пропаганду. Адже російська пропаганда намагається дискредитувати азовців, про них знімають неправдиві пропагандистські ролики, розповідають, нібито нацисти і фашисти бігають вулицями українських міст і селищ.

– Оборонці нашої держави виявляються бойовиками, які нищили мирне населення. Цю брехню потрібно спростовувати! — наголошує пані Литвиненко. — Їх катують у полоні, засуджують до довічного терміну за вбивство мирних жителів Маріуполя. Вони розпорошені зараз по всіх російських тюрмах, СІЗО РФ, і родини не мають змоги з ними поспілкуватися. До них нікого не пускають — ні Червоний Хрест, ні ООН, ні журналістів. Держава має зробити все можливе, щоб витягли їх всіх до одного з лап ворога.

На стендах можна побачити обличчя наших земляків — кременчужанина, Героя України Максима Кагала з позивним «Пістон», полтавки Наталії Стребкової з позивним «Зоряна», світловодчанки Юлії Зубченко з позивним «Сирена» та інших.

Мати кременчужанина Максима Кагала Тетяна, яка допомагала з організацією виставки у Кременчуці, розповіла, що сьогодні, 25 березня, рівно два роки, як у бою за Маріуполь загинув її син.

Жінка зазначила, що Максим був вмотивованим, сильним воїном, а також доброю дитиною. Він займався спортом, міг мати гарну спортивну кар'єру, але вибрав інший шлях — захищати Батьківщину. За словами Тетяни Кагал, Максим завжди казав, що все буде добре і заспокоював її.

Віра Литвиненко (зліва) та Тетяна Кагал (справа)

А от сину організаторки виставки Віри Литвиненко Владиславу з позивним «Вектор» сьогодні, 25 березня, мало виповнитися 30 років. Але йому назавжди залишиться 27… Хлопець 2 дні не дожив до свого 28-річчя.

– Він загинув в Маріуполі за два дні до свого Дня народження (у 2022 році — ред.). І вітання з Днем народження, на жаль, вже не прочитав… — сказала Віра Литвиненко.

Військовий з позивним «Доцент» під час відкриття виставки розповів:

– «Азов» починався з невеличкої групи однодумців, націоналістів, ідеалістів. Це був партизанський загін, як називали себе хлопці, «чорний корпус» або іронічно «арматурні війська». Тому що зброї не було у цих хлопців, які йшли спочатку боронити Харківщину, а потім з примітивною зброєю відбивали у російських диверсантів, покидьків автомати і кулемети.

5 травня 2014 року постав батальйон «Азов», який виріс до полку, і у лавах якого служили і служать кращі люди нашої нації.

20 травня 2022 року 2,5 тисячі військових «Азову» вийшли в полон, перед цим знищивши документи і зброю. Зараз близько 700 азовців і досі залишаються у полоні.

– Те, що відбувається з цими людьми у полоні, важко собі уявити здоровій людині. Епопея маріупольської оборони не завершилася до тих пір, поки ми не поховаємо нашого останнього загиблого азовця і не повернемо останнього полоненого бійця. І ця боротьба повинна продовжуватися! — підсумував військовий «Доцент».

Виставка триватиме ще два тижні з можливим продовженням.

«Я у захваті від того, який він сильний духом». Оксана Корнет – про свого чоловіка, який пройшов «Азовсталь» та російський полон

Автор: Катерина Турубара

Читайте telegraf.in.ua в Google News

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Інформація

Користувачі, які знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі до даної публікації.
Будь-ласка, ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЬ.
Ознайомтесь із правилами коментування.