Відпустки без збереження зарплати, звільнення і подвійне навантаження: що відбувається в одній із поліклінік Кременчука

У Кременчуцькому центрі первинної медико-санітарної допомоги № 1 (або ж поліклініці № 1, як багатьом містянами звичніше) ситуація із кадрами та оплатою праці медперсоналу викликає дедалі більше запитань. У відповідь на інформаційний запит медзаклад надав офіційні цифри: у січні 41 працівника відправили у відпустку без збереження заробітної плати, у лютому — вже 108. Тобто майже весь штат.

Колишні працівники, що звернулися до редакції «Кременчуцького Телеграфа», стверджують: заяви на відпустку змушували писати системно, погоджуючи лише часткові дні, аби «бути у графіку».

Напруження в колективі: «Ми тупі і дурні»

Медики стверджують: у колективі панує токсична атмосфера, систематичний тиск і моральне виснаження.

Пропозиції скоротити надлишкову адміністрацію — п’ять бухгалтерів і трьох на адміністративні функції — не розглядали. Натомість зосереджувалися на скороченні середнього медперсоналу.

Масові звільнення і кадровий колапс

З початку року, за словами співрозмовниці, з поліклініки звільнилося близько десяти працівників, серед яких троє лікарів. Частина звільнених фахівців були змушені піти через тиск або хронічне перевантаження.

Формально працюють — фактично відсутні

Ситуацію погіршує той факт, що частина лікарів «числяться» в штаті, але фактично не виконують свої обов’язки.

Дехто — перебуває за кордоном. Наприклад, лікарка, яка виїхала ще в грудні, продовжує значитися в списках, маючи при цьому понад 1000 декларацій.

Загалом у декретній відпустці зараз знаходяться дві лікарки, ще одна — за кордоном понад рік. Проте декларації з їхніми пацієнтами досі не перерозподілені належним чином.

Непрозора система премій

Доплати передбачались лише за окремі напрямки — паліативну допомогу (2–3 тис. грн) або «психологічну підтримку» пацієнтів, яку подали як добровільну, але фактично змушували виконувати.

Медсестри ж до преміювання не допускались взагалі. При цьому, за словами очевидців, саме вони «робили все»: вели документацію, працювали на прийомах, займалися прибиранням.

Ми направляли до поліклініки інформаційний запит, аби дізнатися, які з заробітні плати отримують працівники закладу. У відповідь отримали інформацію про те, що середня заробітна плата у січні та лютому цього року складала 20 200 — 20 800 гривень. Сімейний лікар отримував трохи менше педіатра 20 100 — 20 300 гривень. У старшої медичної сестри заробітна плата коливалася у межах 13 800 — 15 100 гривень. У молодшої медичної сестри зарплата трималася на рівні 9200 гривень. Інші працівники поліклініки — бухгалтерія, водії, інспектор з кадрів, завідувач господарством тощо — зарплати коливалися у межах 15 300 — 16 500 гривень.

Аміністрація запевняє: це суми нарахувань, які працівники отримують безпосередньо на картку. Проте наша співрозмовниця заперечує: таких виплат не було ніколи.

Що з адміністрацією?

Колишні працівники кажуть, що ситуація з оплатою праці керівного складу — зовсім інша.

Нині заклад продовжує очолювати Наталія Тарасова, яка торік втрапила у судову тяганину: жінка упродовж кількох років підписувала накази на преміювання та встановлення надбавок своєму синові. Як вказано у постанові суду, розмір таких виплат міг сягати до 200% до встановленого окладу. А це, як відомо, конфлікт інтересів, або ж корупція. Пані Тарасова відбулася штрафом у 6800 грн, і торік місто продовжило із нею контракт ще на три роки.

Ми поспілкувалися із Наталією Тарасовою, аби почути її думку щодо ситуації в колективі та пояснення стосовно масових відпусток без збереження та звільнення працівників.

Хтось працює гарно, а хтось — недопрацьовує

Нашу розмову пані Тарасова почала із посилання на Національну службу здоров’я України: мовляв, вони постійно підвищують показники, а за їх невиконання знімають фінансування.

Трохи цифр: за одного пацієнта, який уклав декларацію із лікарем, поліклініка отримує від НСЗУ 844 гривні. Проте із початку 2025 року служба запровадила оновлення: якщо пацієнт протягом трьох років до закладу не звертався, то фінансування на нього знижується, і замість повної суми на рахунок надійде лише 20%, тобто 177 гривень.

Це, за словами Тарасової, і стало причиною скарг на навантаження та масовому походу працівників у відпустку без збереження.

Так само у цей період зросло і навантаження на персонал: окрім того, що потрібно було «перекривати» відсутність колег, які перебували у відпустках, медпрацівникам також доручили й обдзвонювати пацієнтів, які упродовж трьох років не зверталися — аби залучити їх і таким чином не втратити ще грошей.

Ніби й впоралися — а люди йдуть

Проте якщо недостачу фінансування, за словами Тарасової, поліклініці вдалося вирівняти, то ситуація в колективі не покращилася — люди продовжують звільнятися. І якщо у лютому в колективі було 129 працівників, то нині — 115. Люди продовжують звільнятися. Проте дехто потрапив і під скорочення.

Також персонал активно звільняється і за власним бажанням. Переважно, йдуть у приватні медзаклади, розповідає Наталія Тарасова. І тут же додає: бо там легше.

Хто як працює — так і отримує

Наталія Тарасова запевняє: система преміювання працівників у поліклініці є. От тільки виплачують їх відповідно до того, як людина працює.

Так само преміюють і інший персонал, не лише медпрацівників.

Не змогли ми оминути і той момент, що у закладі досі продовжує працювати син директорки. Жінка запевняє: він готовий звільнитися у будь-який момент. Але ж колектив проти.

І додає: зараз вона взагалі не контролює заробітну плату свого сина — цим займається директор департаменту охорони здоров’я. Мовляв, комісія колегіально вирішує і направляє наказ у департамент. Сама ж Тарасова накази на преміювання сина, за її словами, більше не підписує.

Контролю буде більше

Збільшення об’єму роботи й навантаження на персонал Наталія Тарасова увесь час аргументує вимогами Національної служби здоров’я України. Вони постійно  підвищують планку, а фінансування при цьому лишається на попередньому рівні, якщо не зменшується.

Наостанок пані Тарасова показала нам кабінети поліклініки — у деяких зроблений косметичний ремонт, деякі відремонтовані краще. Проте й лишаються приміщення, які тільки чекають ремонтів. Керівниця поліклініки запевняє: усе робили власними силами, усе ремонтував робітник із комплексного обслуговування, який у штаті один, самотужки.