В Україні з 1 квітня 2026 року процес мобілізації переходить на оновлений порядок адміністрування. Хоча технічне впровадження нових інструментів розпочалося ще в березні, саме з квітня вони стають базовим стандартом. Йдеться не про зміну законодавчої моделі, а про повне розгортання більш суворого адміністрування та цифрового контролю, автоматизації перевірки відстрочок та нову періодичність аудиту заброньованих працівників. Держава намагається зробити процес більш прозорим і керованим. Більшість нововведень стосуються обліку даних, оформлення відстрочок і перевірки бронювання працівників. Про це розповідає «Главком».
Жорсткіший контроль без зміни системи
Фахівці наголошують, що фундаментальні принципи мобілізації залишаються незмінними. Водночас держава переходить до суворішого адміністрування та цифрового моніторингу військовозобов’язаних.
Основна увага приділяється:
- верифікації персональних даних;
- повній автоматизації процесів;
- системній боротьбі зі зловживаннями.
Повідомлення про повістки в «Резерв+» та електронний облік
Одна з найбільш помітних змін — активне впровадження електронного військового обліку. Держава поступово переводить документи та сповіщення в цифрову форму.
Паперові повістки повністю не зникнуть, але вони поступово втрачають актуальність, а цифрова система автоматично фіксує порушення та посилює контроль за неявкою до ТЦК. Основна інформація тепер зберігається в електронних системах. В Україні повноцінно функціонує електронний військовий облік:
- впроваджено систему сповіщень про повістки в електронному вигляді;
- працює автоматична постановка на облік;
- дані про військовозобов’язаних синхронізують з іншими державними реєстрами, що дозволить постійно їх оновлювати.
Отже, тепер повідомлення про повістки можуть надходити в електронному вигляді, постановка на військовий облік відбувається автоматично, а дані про людину синхронізуються між різними державними реєстрами
Відстрочки оформити простіше, але перевірки стали суворішими
Ще одна важлива зміна — новий підхід до відстрочок. Формально процедура стала зручнішою – тепер подати документи тепер можна онлайн, без обов’язкового відвідування ТЦК.
Однак водночас держава значно посилила контроль за підставами для відстрочки. Вже діє централізована перевірка підстав для відстрочки через держреєстри та посилений контроль за автентичністю документів з метою боротьби з підробками.
Особливу увагу приділяють ситуаціям, коли військовозобов’язані намагаються уникнути мобілізації через:
- фіктивний догляд за родичами;
- формальне навчання без фактичного відвідування занять;
- сумнівні медичні довідки.
Тому зараз діє правило, що подати документи на відстрочку легше, але довести право на її отримання стало складніше.
Бронювання працівників: контроль посилили
Зміни торкнулися і підприємств, які бронюють працівників від мобілізації.
Тепер держава уважніше перевіряє, чи справді компанія є критично важливою для економіки або забезпечення армії. Також контролюють інформацію про працівників, яких бронюють. Зокрема:
- запроваджено регулярну перевірку підприємств, які мають статус критично важливих;
- дані заброньованих осіб автоматично звіряються з податковими та пенсійними реєстрами;
- встановлено жорсткіші вимоги до умов бронювання (рівень зарплат, відсутність заборгованостей у компанії);
Очікується, що такі зміни допоможуть зменшити кількість корупційних схем, фіктивного працевлаштування та незаконного бронювання..
Водночас сама схема бронювання не змінилася — воно, як і раніше, надається на певний строк, зазвичай на 6 місяців, після чого його потрібно поновлювати.
Хто не підлягає мобілізації
Основні правила мобілізації залишаються такими ж, як і раніше. Мобілізації підлягають чоловіки віком від до 60 років, а жінки можуть вступити до Сил оборони лише за власним бажанням.
Не підлягають мобілізації люди з інвалідністю або ті, хто має оформлену відстрочку чи бронювання — за умови, що всі документи оформлені належним чином та є в електронній системі. Закон визначає перелік категорій громадян, які мають право на відстрочку від мобілізації. Серед них:
- люди з інвалідністю
- особи, непридатні до служби за станом здоров’я
- батьки трьох і більше дітей
- одинокі матері або батьки
- опікуни та піклувальники
- родичі загиблих військовослужбовців
- люди, звільнені з полону
- студенти денної або дуальної форми навчання
- працівники критично важливих підприємств
- окремі категорії держслужбовців, науковців і педагогів
Начальника Кременчуцького РТЦК та СП Мазніцького відсторонили від посади — ухвала суду
Нагадаємо, нещодавно ми писали, що начальника Кременчуцького районного ТЦК та СП викрили у скоєнні злочину — ДБР повідомило йому про підозру. Посадовець бронював чоловіків «на папері» та допомагав військовозобов’язаним уникнути призову за мобілізацією. 11 березня суд відсторонив його від посади.
У листопаді ми повідомляли, що речник Полтавського обласного ТЦК та СП вважає примусове доставляння чоловіків у центр комплектування законним. Роман Істомін переконаний, що якщо громадянин відмовляється від прибуття до ТЦК за викликом повісткою, залишається тільки примусове доставлення, яке виконує поліція, а головна проблема проведення мобілізації в нерозумінні суті військового обов’язку та втоми суспільства від війни.
Раніше Роман Істомін в інтерв’ю «Телеграфу» відповів на питання чи можна поповнення ЗСУ покласти на рекрутингові центри та наскільки вірогідний варіант розформування ТЦК та СП. Він зазначив, що рекрутинг — це призов на військову службу для мотивованих, які у своїй більшості стали на захист України у перші місяці повномасштабної війни. А примусова мобілізація — це для немотивованих, які або не хочуть виконувати свій конституційний обов’язок по захисту Батьківщини, або вагаються. І, на його думку, будь-яка структура, що проводитиме примусову мобілізацію, зазнаватиме хейту, так само як і ТЦК сьогодні, з боку тих, хто не хоче помічати війни. Роман Істомін також наголосив, що діяльність Центрів рекрутингу має інформаційно-консультаційний характер і займатись мобілізацією вони не можуть.
Під час одного з брифінгів Роман Істомін розповів про відмінності між мобілізацією та рекрутингом, а також прокоментував питання щодо того, чи можна з працівників ТЦК створити нові бойові бригади. Він заявив, що саме з працівників ТЦК точно жодної бойової бригади створити неможливо. Пояснюючи це, Роман Істомін акцентував, що в ТЦК є працівники, які у більшості жінки, та військовослужбовці, І саме з «цивільних працівників жодної бригади створити не можливо».
Чи є ТЦК складовою Збройних Сил України та хто там працює, а хто — служить
Він також зауважив, що військовослужбовці, які служать в ТЦК, є обмежено придатними до проходження військової служби, мали поранення чи якісь захворювання, що не дозволяє їм виконувати завдання у складі бойових підрозділів. ВЛК їх визнало придатними до проходження військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах та інших тилових установах. Тож, створення бойових бригад із таких військовослужбовців також неможливо. З цього коментаря Романа Істоміна були вирвані окремі речення, його слова перекрутили багато телеграм-каналів, що спотворило сутність поданої ним інформації.
Речник Полтавського ОТЦК пояснив, чому із працівників ТЦК неможливо створити бойові бригади
Згодом Полтавський обласний ТЦК надав додаткові роз’яснення з питань того, хто працює, а хто служить в ТЦК, та пояснив, що ТЦК є територіальним органом військового управління ЗСУ.
