Центр протидії дезінформації при РНБО України оприлюднив аналітичний звіт щодо деструктивного інформаційного впливу на дискурс довкола процесу мобілізації в Україні.

Особливу увагу дослідники зосередили на аналізі джерел, які демонструють неавтентичну поведінку, поширюють матеріали проросійських Telegram-каналів і заклики до фізичної розправи над військовослужбовцями Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Основною цільовою аудиторією такого впливу є чоловіки мобілізаційного та передмобілізаційного віку, а також їхні родичі. Саме на емоції цієї аудиторії спрямовується більшість маніпулятивного контенту.

ЦПД в ході 3-місячного дослідження (з 1 жовтня до 31 грудня 2025 року) зафіксував:

  • понад 85,4 тисячі публікацій з деструктивними наративами щодо мобілізації;
  • 419,7 млн їх переглядів та 13,86 млн взаємодій;
  • виявив 4331 джерело з ознаками неавтентичної поведінки (переважно у Telegram та Facebook), використані для масового поширення деструктивного контенту та імітації громадської думки в інформаційному просторі – їх повідомлення загалом набрали понад 5,7 мільйона переглядів.

Бізнес на фейках чи російська пропаганда: як ТікТок допомагає залучати аудиторію в анонімні телеграм-канали

ЦПД встановив 194 джерела, які фігурують у трьох і більше проаналізованих наративах. Подібна перехресна активність свідчить про ознаки функціонування мережі координованої неавтентичної поведінки, спрямованої на системне поширення деструктивних повідомлень щодо мобілізації.

Доведено, що до поширення деструктивних наративів активно залучені організовані пропагандистські мережі. Зокрема, раніше виявлена російська мережа «ZOV», яка поширює пропагандистський контент, адаптований до окремих регіонів України.

Важливо зазначити, що Центр інструментальним шляхом встановив технічні зв’язки зазначеної мережі з державою-агресором: усі виявлені вебсайти мережі зареєстровано через російського хостинг-провайдера та реєстратора доменних імен «Рег.ру» (м. Москва).

Російська дезінформація у Facebook — головні теми ІПСО та способи їх просування

Окрему роль у просуванні деструктивних наративів відіграють Telegram-канали, які, за інформацією Служби безпеки України, пов’язані з головним центром спеціальної служби ГУ ГШ ЗС РФ та виконують роль ключових ампліфікаторів маніпулятивних меседжів.

У Центрі протидії дезінформації зазначають, що все це свідчить про системне використання державою-агресором інструментів інформаційно-психологічного впливу на дискурс довкола процесу мобілізації в Україні. Вплив на суспільні настрої здійснюється шляхом поширення деструктивних наративів, використання мереж координованої неавтентичної поведінки та залучення організованих пропагандистських ресурсів.

Як українці ведуться на російські фейки та розповсюджують кремлівські наративи і чи можна цьому протидіяти

— Основною метою такої мережевої активності є підрив довіри до державних інституцій, формування негативного ставлення до мобілізації, посилення соціальної напруженості в українському суспільстві і його поляризація, що у стратегічній перспективі спрямовано на послаблення оборонної спроможності держави, — йдеться в аналітичному звіті ЦПД.

Об’єктивність під час війни. Перевір, що ти знаєш — пройди ТЕСТ

Нагадаємо, нещодавно ми розповідали про штучний інтелект та пояснювали, як можна перевіряти контент, згенерований ШІ, та не потрапити на «гачок» дезінформації. У теперішньому інформаційному потоці ми часто не можемо довіряти тому, що бачимо або чуємо. І якщо раніше думали: «Я це бачу — значить це правда», то наразі ця логіка вже не працює.

У журналістиці з 2006 року, член НСЖУ. Пишу переважно на теми ветеранської політики, соціального захисту, роботи...

facebook x telegram whatsapp viber
Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *