Сьогодні, 18 листопада, у Кременчуцькому міському палаці культури в останню путь провели полеглого у бою за Україну військовослужбовця Івана Шерстюка. Народився чоловік 23 жовтня 1977 року у селі Кохане на Запоріжжі. До лав Збройних Сил України став у перші дні повномасштабного вторгнення. А невдовзі його село окупувала армія РФ.

Попри те, що Івана із Кременчуком майже нічого не пов’язує, провести бійця в останню путь зібралися багато людей — приїхали знайомі, друзі та побратими із Запоріжжя.

Сергій Передерій — сільський голова Роздольської громади у Запорізькій області, де жив загиблий захисник до повномасштабного вторгнення. Розповідає: про Івана у нього лишилися тільки приємні спогади.

 

— Він 47 років прожив у селі Кохане, виїздив тільки на службу у Збройних силах. Разом із родиною займалися сільським господарством. Лишилися у нього мати, брат і сестра та шестеро племінників, яких Іван уже любив. 

Сергій Васильович каже, що й освіта у полеглого військового була пов’язана із сільським господарством — навчався в училищі на механізатора.

 

— Іван — один із тих, ким ми пишалися і пишаємося. Це вже тридцятий військовий із нашої громади, кого забрала війна, і другий, кого ми ховаємо у Кременчуці. Дуже хотілося, щоб він був останнім.

Олексій жив з Іваном в одному селі. За його словами, чоловік із перших днів став на захист рідного краю: спочатку у лавах місцевої самооборони, а далі приєднався до війська.

 

— Вони з міста встигли виїхати за день до того, як нас окупували. А я в окупації пів року пробув, то на своїй шкурі зрозумів, що таке «руський мір».

Чоловік розповідає, що після навчання Іван певний час працював у рідному селі у тракторній бригаді, потім пройшов строкову службу, повернувся до рідного села і продовжив працювати трактористом. Але через деякий час Іван разом із батьком, братом та дядьком започаткували власну справу і почали самі обробляти земельні паї.

 

— Але їхньою «візитівкою» був виноградник, — продовжує Олексій. — До них по лозу приїздили й з навколишніх сіл. Так вони за ним доглядали, вирощували різні сорти, урожаї гарні збирали. 

Івана односельці пригадують як спокійного та врівноваженого, товариського чоловіка.

На наше питання, чому в останню путь проводжають бійця саме у Кременчуці, Олексій розповідає, що тут певний час живуть мати та сестра Івана. 

 

Іван Шерстюк мав звання молодшого сержанта, служив бойовим медиком, розповідає військовослужбовець із позивним «Лиман».

— Загинув під час виконання бойового завдання по захисту України 11 листопада на Харківщині, — додає «Лиман».

У військовослужбовця лишилися мати, сестра та брат. Після прощання панахиду за загиблим воїном відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали Івана Шерстюка на Свіштовському кладовищі, де покояться й інші українські воїни.

 

Редакція «Кременчуцького Телеграфа» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого воїна.

Відео: Артем Коваленко

У фокусі — кримінал, освіта, аналітика. Філологиня за освітою, ціную точність слова й контекст. Об’єктивність...

facebook x telegram whatsapp viber
Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *